"30" вересня 2025 р.
Справа № 642/4411/25
Провадження № 2/642/1557/25
25 вересня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Брус М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Холодногірського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі по тексту - ПрАТ «СК «АРКС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 54 775,30 грн., та судовий збір в сумі 3 028,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 14.03.2018 року о 13:45 в м. Харків, вул. Тюрінська, 2/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_3 ); та автомобіля ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 (надалі - Відповідач), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_3 ), що був застрахований Позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 290432Га/05АВ від 21.08.2017 року (механічні пошкодження Т3 зафіксовані в Відповіді від НПУ № 3018081341659765 про ДТП та акті огляду пошкодженого Т3 з фотододатками).
Дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 12.1, 13.1 ПДР України (ст. 124 КАП України), та його притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2018 року по справі № 643/3576/18, із врахуванням постанови Московського районного суду м. Харкова від 24.01.2025 року по справі № 643/3576/18 про виправлення описки, а саме дати ДТП.
21.08.2017 року між Позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 290432Га05AВ, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_4 ).
20.06.2019 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА страхування» було здійснено державну реєстрацію зміни свого найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».
На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля марки MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_4 ) були застраховані за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 290432Га05AВ від 21.08.2017, а цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ) застрахована не була.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_5 ) застраховано не було (що підтверджується Відповіддю від НПУ № 3018081341659765 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо відсутності полісу щодо ТЗ ВАЗ (д.р.н. АX6519C0).
Потерпілий звернувся до Позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Заяву було розглянуто, а пошкодження автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_4 ) внаслідок ДТП визнано страховим випадком.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АXA2368911 від 29.03.2018 року та умов Договору страхування № 290432Га05AВ від 21.08.2017 року, розмір страхового відшкодування склав 54 775,30 грн. (п?ятдесят чотири тисяч сімсот сімдесят п?ять гривень 30 коп.), які Позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО (ФОП « ОСОБА_4 ») згідно платіжного доручення № 437232 від 30.03.2018 року.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу
України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою
особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого
відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов?язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивач вказує, що до АТ «СК «АРКС» перейшло право вимоги на отримання від винної особи ( ОСОБА_1 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_6 - ОСОБА_3 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.03.2018 року о 13:45 в м. Харків, вул. Тюрінська, 2/1.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв претензію на адресу відповідача, яка залишилась без реагування, у зв'язку із чим звернулися до суду із даним позовом.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 30.07.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судові засідання не прибув, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, а також зазначили, що у разі неявки відповідача, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судові за сідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином..
Копія ухвали про відкриття провадження по справі , копія позову та долучених до нього документів, направлялася відповідачеві ОСОБА_1 за останнім відомим місцем його проживанняї, в тому числі його було неодноразово повідомлено про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду.
Відповідачем в установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі«ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
14.03.2018 року о 13:45 в м. Харків, вул. Тюрінська, 2/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_3 ); та автомобіля ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Московського районного суду м. Харків від 23.04.2018 по справі № 643/3576/18 про адміністративне правопорушення № 953/2442/20, відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля марки MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_4 ) були застраховані за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 290432Га05AВ від 21.08.2017 (а.с. 25-31).
Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СК «АХА Страхування» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с. 18).
Заяву було розглянуто, а пошкодження автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ) внаслідок ДТП на підставі Акту огляду транспортного засобу по справі № 1.003.18.0004180 визнано страховим випадком (а.с. 11).
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АXA2368911 від 29.03.2018 року та умов Договору страхування № 290432Га05AВ від 21.08.2017 року, розмір страхового відшкодування склав 54 775,30 грн., які Позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу ФОП ОСОБА_4 згідно платіжного доручення № 437 232 від 30.03.2018 року ( а.с. 17).
20.06.2019 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА страхування» було здійснено державну реєстрацію зміни свого найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди - відповідача ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_5 ) застраховано не було, що підтверджується Відповіддю від НПУ № 3018081341659765 про ДТП (а.с. 8) та роздруківкою з бази МТСБУ щодо відсутності полісу щодо ТЗ ВАЗ (д.р.н. АX6519C0) (а.с 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 3, 5 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого (ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до положень ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
В Акті огляду транспортного засобу по справі № 1.003.18.0004180 зафіксовано назви деталей та описано пошкодження автомобіля MERCEDES-BENZ (д.р.н. НОМЕР_1 ) (а.с. 20).
Згідно ремонтної калькуляції № 1.003.18.0 (а.с. 14-16), розрахунку страхового відшкодування (а.с 12) загальна сума страхового відшкодування склала 54 775, 30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою мас право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Зі змісту ч. 1, 2 ст.76, ст. 77, ч. 2 ст.78 ЦПК України випливає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Таким чином, з урахуванням встановленої вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП та здійснення виплати у розмірі 54 775,30 грн. з боку Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_7 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 54 775 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_7 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 30.09.2025 року.
Суддя О.В. Бородіна