30 вересня 2025 року
Справа № 642/4163/25
Провадження № 2/642/1487/25
Іменем України
30.09.25 Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», від імені якого діє представник Юхименко Юрій Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду через систему Електронний суд надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 7900 грн. Також представник позивача просив стягнути 2422.40 грн. судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.12.2021 між ТОВ «ФК «Гвадіана» та ОСОБА_1 було укладено договір №S-00006581 (ID договору 20841) про надання коштів у позику у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору, первісний кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 2000 грн. строком на 30 днів зі сплатою 2.5% на добу, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Первісний кредитор виконав зобов'язання з надання кредитних коштів в розмірі 2000 грн. 07.05.2024 між первісним кредитором ТОВ «ФК «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого до останнього відступлено право майнової вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідачем умови Кредитного договору не виконуються. Заборгованість за Кредитним договором становить 7900 грн. Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.07.2025 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 24.07.2025 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано позивачем відповідачу на підставі абз. 2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.
Відзиву на позов не надано.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд, згідно положень ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
23.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гвадіана» укладено Договір №S-00006581 (ID договору 20841) про надання коштів у позику, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором F068590.
За умовами Кредитного договору, Кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти Кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. Строк кредиту - 30 днів, тобто до 21.01.2022. Кредит надається позичальнику в безготівковій формі на реквізити банківської картки, вказаної позичальником, НОМЕР_1 . Стандартна процентна ставка - 2.5% на добу. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом, включаючи день отримання кредиту та день його повернення, дати пролонгації та автопролонгації. (п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.6, 3.1).
У разі порушення строків сплати та /або суми платежу, передбачених Графіком платежів Додатка 1, що є невід'ємною частиною цього Договору, сума процентів за користування кредитом, яка підлягає сплаті, змінюється в залежності від суми залишку кредиту та строку користування кредитом без внесення змін до Додатку 1 до цього Договору (п. 3.3 Кредитного договору).
Згідно з п.3.6 Кредитного договору прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом згідно Додатку 1 до цього Договору не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту визначеного п. 2.1. цього Договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування Позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це Кредитодавцем.
Під час укладення договору сторони погодили також між собою Додаток №1 до нього, яким встановлено графік платежів.
З Паспорту споживчого кредиту наявного у матеріалах цивільної справи судом вбачається, що сторони погодили також розмір кредиту, умови кредитування, процентну ставку, строк дії договору, тобто істотні умови договору, який підписаний Позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором F068590.
Згідно із Паспортом споживчого кредиту, сторони погодили інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до розд. 6 Паспорту споживчого кредиту - «Додаткова інформація», наявна інформація про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, зокрема, встановлена процентна ставка, яка застосовується при невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту, а саме: 2,50 % в день, нараховується на початкову суму кредиту, нараховується і за період прострочення, але не більше 90-ти календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.
23.12.2021 на підставі укладеного договору, ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» надало відповідачу грошові кошти в сумі 2000 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , перерахунок яких здійснило ТОВ «Платежі Онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг сервісу «Platon», якою повідомлено позикодавця про успішність транзакції.
Згідно довідки від 07.05.2024, наданої ТОВ «ФК «ГВАДІАНА», загальна сума сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості позичальника за період з 23.12.2021 по 07.05.2024 становить 100 грн. та станом на 07.05.2024 сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не погашена.
07.05.2024 між первісним кредитором (ТОВ«ФК «ГВАДІАНА») та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступило ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами, в тому числі, за договором №S-00006581 від 23.12.2021, укладеним з відповідачем, що також вбачається з Реєстру права вимоги від 07.05.2024 (Додаток №1), Акту приймання-передачі Реєстру боржників (Додаток №2), Акт приймання передачі прав вимоги (Додаток №3).
Оплата новим кредитором права грошової вимоги згідно договору факторингу №1 підтверджується платіжною інструкцією №6141 від 07.05.2024.
За доводами позивача, викладеними в позовній заяві, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №S-00006581 від 23.12.2021, складає 7900 грн., яка складається з наступного: 1900 грн. заборгованість по кредиту (враховуючи сплату позичальником 100 грн. в рахунок погашення заборгованості, про що надана відповідна довідка); 6000 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом за період з 23.12.2021 по 22.04.2022 (які розраховані як 2000 грн.х2.5%х120 днів).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 1 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Провівши судовий розгляд, вивчивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між первісним кредитором та відповідачем був укладений правочин в електронній формі, який, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника (відповідача у справі).
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови кредитного договору №S-00006581 від 23.12.2021, на виконання якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, що підтверджено матеріалами справи, які своєчасно ним повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості з тіла кредиту та процентів, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.
Розрахунки заборгованості відповідачем не спростовано, свого контрозрахунку заборгованості або доказів належного виконання зобов'язань суду не надано.
З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.
Також суд вважає, що ТОВ «Цикл Фінанс» у встановленому законом порядку набуло права вимоги до відповідача.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №S-00006581 від 23.12.2021 та під час розгляду справи наявність заборгованості та її розмір, а також відповідність розрахунків не були спростовані відповідачем належними доказами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс», як нового кредитора, заборгованості в загальному розмірі 7900 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК Українислідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Постанова ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 визначає, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Верховний суд в постанові №275/150/22 від 13.03.2025 зробив висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано Договір про надання правничої допомоги № 23/08/24 від 23.08.2024 року, укладеним між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ДЕНАЛІ»; Додаткові угоди № 10/1 та №14 до Договору про надання правничої допомоги №23/08/24 від 23.08.2024; Акт №225 прийому-передачі наданих послуг від 17.04.2025; платіжною інструкцією №DI0223 від 18.04.2025 на суму 4000 грн.
Заперечень проти суми витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.
Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо суми витрат позивача на правову допомогу, крім того, беручи до уваги повне задоволення позову, а також враховуючи доведеність позивачем понесення таких витрат, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», від імені якого діє представник Юхименко Юрій Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №S-00006581 від 23.12.2021 в загальному розмірі 7900 (сім тисяч дев'ятсот) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 4000 (чотири тисячі) грн. як судові витрати на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 30.09.2025.
Відомості про сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: