30.09.2025
642/5609/25
3/642/1438/25
30 вересня 2025 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої паспорт НОМЕР_1 від 26.05.2025, орган, що видав, 6316, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
09.09.2025 близько 14-00 год. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , неналежно виконала батьківські обов'язки відносно сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина проживає без реєстрації, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП. За вказаним фактом відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ВАД №700481 від 09.09.2025 за ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату і час розгляду повідомлялася своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що наявність в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведена дослідженими письмовими доказами: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №700481 від 09.09.2025; рапортом інспектора ЧЧ ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. про прийняття заяви про адміністративне правопорушення; рапортом інспектора СЮП ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл.; актом обстеження умов проживання; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких остання вину визнала, розкаялась.
Згідно із ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю і оголосити їй усне зауваження, оскільки діяння, вчинене нею, містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, але її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, слід звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст.22,184,268,284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя