29.09.2025
Справа № 642/4751/25
Провадження № 1-кп/642/539/25
Іменем України
23 вересня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014220680000839 від 11.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
12.08.2025 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014220680000839 від 11.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у провадженні СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12014220680000839 від 11.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України. Прокурорами Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні. В ході досудового розслідування встановлено, що 11.07.2014, о 07:00, до ч/ч ЛВ на ст. Харків - Пас. надійшло повідомлення про те, що на пішохідному переході перед в'їздом на автостоянку вокзалу ст. Харків-Пас. відбувається бійка, в результаті якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був госпіталізований до 4-ї лікарні м. Харкова з Д/З: ЗЧМТ, забійна рана лівої тьменної області голови, забійна рана лівого слухового проходу. Жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, відповідно обвинувальний акт до суду не направлявся. Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне правопорушення, відповідно до змісту інформації про події, мало місце 11.07.2014. Отже, з моменту вчинення кримінального правопорушення сплинув строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, тобто хуліганство, вчинене групою осіб, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Тобто, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбаченеч. 2 ст. 296 КК України відноситься до нетяжких злочинів. З урахуванням положень ст. 49 Кримінального кодексу України, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності з дня вчинення особою вказаного злочину становлять п'ять років та на даний час вже закінчилися.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, викликати останнього в судове засідання не виявилось можливим, оскільки в матеріалах справи містяться його контактні дані, які є не актуальними.
На підставі частини четвертої статті 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, з-поміж іншого, з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Провадження може бути закрите після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, оцінки прокурором всіх зібраних та перевірених доказів, а тому п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та належного виконання ними своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Аналіз норми п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України свідчить про те, що закриття кримінального провадження за вказаною правовою підставою може мати місце лише у разі доведеності події кримінального правопорушення, її юридичної кваліфікації та за умови невстановлення особи, яка його вчинила, а також закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12014220680000839 від 11.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 11.07.2014, о 07:00, до ч/ч ЛВ на ст. Харків - Пас. надійшло повідомлення про те, що на пішохідному переході перед в'їздом на автостоянку вокзалу ст. Харків-Пас. відбувається бійка, в результаті якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був госпіталізований до 4-ї лікарні м. Харкова з Д/З: ЗЧМТ, забійна рана лівої тьменної області голови, забійна рана лівого слухового проходу.
Під час досудового розслідування 11.07.2014 проведено огляд місця події, в ході якого було встановлено місце скоєння правопорушення.
Рапортом інспектора поліції від 11.07.2014 повідомлено, що під час групової бійки 11.07.2014 було встановлено потерпілого та осіб, якій приймали участь у бійці.
11.07.2014 працівниками поліції відібрані пояснення від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо обставин події.
11.07.2014 старшим слідчим СВ ЛВ на ст. Харків-Пас. УМВС України на Південній залізниці надано доручення працівника оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, зокрема доручити працівникам ввіреного Вам підрозділу, провести слідчі (розшукові) дії направлені на встановлення очевидців вищевказаної події та в разі встановлення допитати їх у якості свідків за даним фактом, відобразити точне місце вчинення кримінального правопорушення. Встановити місцезнаходження громадянина ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає; АДРЕСА_1 , вручити йому пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, відібрати від нього заяву про вчинення відносно нього правопорушення або про відмову у проведенні досудового розслідування та визнання його у якості потерпілого, та в залежності від цього допитати в якості свідка чи потерпілого (при допиті відобразити точне місце вчинення кримінального правопорушення), долучити копію документа, що посвідчує його особу. Витребувати копію довідки з діагнозом про надходження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до 4-ї лікарні м. Харкова. Мотивовану відповідь разом з матеріалами, які отримані під час виконати доручення направити до СВ ЛВ на ст. Харків-Пасажирський УМВС України на ПЗ у 5-ти денний термін.
14.07.2014 проведено допит ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості потерпілої особи, який надав пояснення щодо обставин події.
На виконання вказаного доручення поданий рапорт ст. о/у СКР ЛВ на ст. Харків-Пас. ОСОБА_13 про те, що встановити та опитати свідків та очевидців події не надалося можливим.
Постановами старшого слідчого СВ ЛВ на ст. Харків-Пас. УМВС України від 11.07.2014 призначені наркологічні експертизи ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14
16.10.2014 попитаний в якості свідка батько потерпілого ОСОБА_15 , який надав пояснення, що зі слів сина ОСОБА_4 йому відомо, що хлопець на ім'я ОСОБА_16 спричинив його сину тілесні ушкодження.
Постановами старшого слідчого СВ ЛВ на ст. Харків-Пас. УМВС України від 16.07.2014 та слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 29.09.2014 призначена судова-медична експертизи, які не проведені.
08.10.2014 слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надано доручення про проведення слідчих розшукових дій в порядку ст. 40 КПК України, яким доручено оперативним співробітникам допитати в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в ході допит встановити факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а саме: коли та при яких обставинах відбулась бійка за участю потерпілого, хто на їх думку був провокатором даного правопорушення та кількість учасників у разі можливості поіменно. У разі встановлення нових обставин -повідомити, становити свідків та очевидців події та допитати їх, встановити наявність відеоспостереження на прилеглій території, в разі встановлення - витребувати відеозапис.
05.11.2021 начальником СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надані вказівки старшому слідчому в порядку ст. 39 КПК України, а саме:
Негайно привести кримінальне провадження № 12014220680000839 у належний вид.
Надати доручення в порядку ст. 40 КПК України з метою встановлення свідків та очевидців даної події та встановлення осіб, які можуть бути причетні або вчинили дане кримінальне правопорушення - злочин.
Допитати у якості свідка ОСОБА_8 , 1986 р.н.
Допитати у якості свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допитати ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити наявність камер відеоспостереження, у разі збереження записів, витребувати їх у встановленому законом порядку.
У найстисліші строки прийняти у провадженні законне рішення.
Зазначений перелік слідчих дій не є вичерпним та може бути поширеним з
урахуванням даних отриманих під час розслідування.
Про хід виконання вказівок вимагаю доповідати особисто.
Попереджаю про персональну відповідальність за ухилення від виконання вказівок. Негайно привести кримінальне провадження № 12015220510003991 у належний вид.
10.04.2025, 30.04.2025 та 17.05.2025 слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України, яким доручено оперуповноваженим співробітникам ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП Харківській області провести наступні слідчі дії:
- встановити місцезнаходження та контактні дані ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та забезпечити їх явку для допиту в якості свідків.
- встановити можливих свідків та очевидців події даного кримінально правопорушення та забезпечити їх явку для допиту в якості свідків;
- перевірити на причетність до вчинення вказаного злочину осіб раніше судимі за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
2. Виконання доручення прошу доручити оперуповноваженим співробітникам ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.
3. Мотивовану відповідь разом з матеріалами, які отримані під час виконані доручення направити до СВ ВП № 2 ХРУП № 3 до 24.04.2025, 15.05.2025 та до 02.06.2025.
На виконання вказаного доручення працівниками поліції подані рапорти, що в результаті проведених оперативних заходів неможливо встановити місцезнаходження свідків та їх контактні дані, очевидці події теж відсутні, записи камер відеоспостереження не зберіглися у зв'язку зі спливом значного періоду часу.
Як вбачається з матеріалів вказаного кримінального провадження та встановлено судом, в період з 08.10.2014 по квітень 2025, тобто впродовж 9-ти років органом досудового розслідування не проведено жодної слідчої (розшукової) дії, експертизи не проведені, лише 05.11.2021 надані вказівки, а 10.04.2025 - доручення,
Таким чином, в період з жовтня 2014 року слідчим взагалі не вчинялось жодних дій щодо розслідування кримінального провадження, не в повному обсязі виконані доручення органу досудового розслідування.
Окрім цього, матеріали кримінального провадження включають в себе доручення слідчого - оперативним співробітникам та вказівки. Однак, заходи визначені у відповідних документах у повному обсязі не були виконані з нвідомих причин.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12014220680000839 від 11.07.2014, станом на дату подання прокурором клопотання про закриття кримінального провадження дії щодо встановлення особи належним чином проведені не були.
Прокурор в своєму клопотанні про закриття зазначає, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, відповідно обвинувальний акт до суду не направлявся. Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне правопорушення, відповідно до змісту інформації про події, мало місце 11.07.2014. Отже, з моменту вчинення кримінального правопорушення сплинув строк притягнення особи до кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, тобто хуліганство, вчинене групою осіб, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років у зв?язку з чим закінчився відповідний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, на теперішній час, на думку прокурора, є достатні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
Однак суд звертає увагу, що прокурорами Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова взагалі не здійснювалося процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні шляхом здійснення відповідних дій, передбачених КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчі (розшукові) дії фактично не виконувались, а тому досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014220680000839 від 11.07.2014 не може відповідати вимогам ефективності.
Орган досудового розслідування не надав належної оцінки доводам заявника про вчинення кримінального правопорушення конкретними особами, не дотримані вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Разом з тим до обов'язків держави входять позитивні зобов'язання у сфері прав людини, метою, яких є: захист осіб; забезпечення достатніх юридичних засобів реагування на випадки порушення прав людини; гарантія проведення ефективного, оперативного та невідкладного розслідування випадків порушення прав людини незалежними компетентними особами; сприяння реалізації та забезпечення ефективного механізму юридичного, передусім судового захисту основоположних прав людини; запобігання порушення прав людини із боку третіх осіб.
Доктрина позитивних зобов'язань передбачає, що держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не залишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але і de facto. Але держава вільна у виборі конкретних заходів, які підлягають застосуванню, щодо повного та ефективного захисту тих чи інших прав людини. Позитивні зобов'язання держави не можуть тлумачитись як такі, що визначають конкретні засоби чи конкретні дії держави.
Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.
Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 18 жовтня 2023 року (справа № 750/1575/23, провадження № 51-4007км23), від 05 червня 2025 року ( справа № 552/6926/23, провадження № 51-1333км25).
Суд зазначає, що допитаний в якості свідка ОСОБА_15 надав пояснення, що зі слів сина ОСОБА_4 йому відомо, що хлопець на ім'я ОСОБА_16 спричинив його сину тілесні ушкодження.
При цьому суд звертає увагу, що поняття «не встановлення особи» та «не встановлення місцезнаходження особи» не є тотожними в розумінні кримінального процесуального закону України, і не встановлення місцезнаходження особи не є підставою для закриття кримінального провадження в будь-якому випадку.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі «Євген Петренко проти України» (заява №55749/08 від 29 січня 2015 року) § 65 «…для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо.
Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини на державу за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції покладений обов'язок провести ефективне розслідування. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування узагальнені в рішеннях у справах «Джуліані та Гаджіо проти Італії» (Giuliani and Gaggio v. Italy) та «Армані да Сілва проти Сполученого Королівства» (Armani Da Silva v. the United Kingdom).
Таке зобов'язання провести розслідування не є обов'язком досягнення результатів, а обов'язком вжиття заходів. Не кожне розслідування обов'язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає із викладом подій скаржника. Проте воно, в принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими - до встановлення та покарання винних осіб «Джуліані та Гаджіо проти Італії», пункт 301, та «Армані да Сілва проти Сполученого Королівства», пункт 233.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2024 № 953/8874/23 наголошено, що закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Отже, суд доходить висновку, що проведене досудове розслідування не можна вважати повним та ефективним, а тому клопотання Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014220680000839 від 11.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є передчасним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 110, 284, 369-372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12014220680000839 від 11.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, у якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 29.09.2025
Головуючий суддя ОСОБА_1