Справа № 567/1144/25
Провадження №3/567/552/25
30 вересня 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А.
при секретарі Пономаренко Р.А.
за участю
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника - адвоката Волкова С.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за місцем проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , працюючого слюсарем в ТОВ «Метагро», РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
21.06.2025 о 00 год. 46 хв. в с.Верхів по вул.Шкільна Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що 21.06.2025 о 00 год. 46 хв. разом зі своєю подругою ОСОБА_2 протягом години перебував на задньому сидінні автомобіля Mitsubishi Lancer, де вони випили по пляшці напою Шейк. Автомобіль він перед тим зупинив на польовій дорозі поблизу будинків, що в с.Верхів. В подальшому наміру керувати транспортним засобом він не мав і планував автомобіль залишити на тому ж місці, оскільки він знаходився недалеко від його будинку.
В той час він побачив, що ззаду до автомобіля під'їхав інший автомобіль та став подавати сигнали дальнім світлом фар. Він зрозумів, що даний автомобіль не міг проїхати біля його автомобіля і тому вийшов зі свого автомобіля, сів за кермо та проїхав біля 100 м. та зупинився в місця, де можливий роз'їзд автомобілів. В той час інший автомобіль, який виявився автомобілем поліції, подав сигнали про зупинку його автомобіля.
Зазначив, що працівники поліції запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, який він пройшов і який показав результат 1,77 проміле. Він здивувався такому результату та був з ним не згідний.
Пояснив, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак він від цього відмовився, оскільки не знав які документи йому необхідні для такого огляду і у зв'язку з цим не хотів турбувати посеред ночі свою матір, яка перебувала в хворобливому стані.
Окрім того, він не хотів залишати ОСОБА_2 , яка незадовго перед тим мала перелом коліна, і просив працівників поліції підвезти її додому, але вони в цьому відмовили.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
З матеріалів справи відповідно до результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу і в результаті такого огляду було встановлено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння (1,77 проміле). Також ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак він від такого огляду ухилився.
При цьому, працівниками поліції ОСОБА_1 було надано достатньо часу для прийняття рішення про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак він від такого огляду відмовився, про що, в тому числі зазначив в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вказавши, що згідний з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила показання ОСОБА_1 , зазначивши, що перед приїздом в нічний час 21.06.2025 на польову дорогу, де ОСОБА_1 зупинив автомобіль Mitsubishi Lancer, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не перебував, а коли вони знаходились на задньому сидінні автомобіля, то випили по 0,33 л напою Шейк.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 21.06.2025 серії ЕПР1 №368245, а також наданим відеозаписом, який отримано в порядку, передбаченому ст.251 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції була зафіксована за допомогою належного технічного засобу відеозапису, що відповідає вимогам ч.2 ст.266 КУпАП.
Окрім того, відповідно до п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Оскільки в ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, то вони мали право вимагати в ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
При цьому, суд виходить і з того, що посилання сторони захисту в частині того, що поліцейські при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_1 спонукали останнього до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі не відповідають дійсності, оскільки поліцейськими ОСОБА_1 було надано достатньо часу для прийняття виваженого рішення щодо проходження такого огляду.
Таким чином факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
З зазначених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який працевлаштований, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суд вважає, що для його перевиховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є накладення стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі передбаченому законом з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, також суд враховує, що альтернативи відповідному стягненню за вчинення даного правопорушення закон не передбачає.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.24, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 34000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.