Справа № 558/565/25
номер провадження 2/558/219/25
22 вересня 2025 року селище Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., з участю секретаря судових засідань Ковальської Л.С., відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5114306 від 29 березня 2021 року в розмірі 24700,00 гривень.
В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вказує про те, що 29 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5114306 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, з наданням відповідачеві одноразового ідентифікатора, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 5000,00 гривень строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом 3750,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті за договором зобов'язання не виконувала, порядку погашення кредиту не дотримувалася, що стало причиною утворення заборгованості.
2 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за договорами позики, у тому числі і договором про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем не сплачена та складає 24700,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 18750,00 гривень прострочена заборгованість за відсотками, а також 950,00 гривень простроченої заборгованості за комісією.
З вказаних підстав позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 24700,00 гривень заборгованості за договором про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року, а також понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 41).
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з неї заборгованості за договором про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року в сумі 24700,00 гривень визнала частково, підтвердивши факт укладення договору про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року, відповідач визнала позовні вимоги про стягнення 5000,00 гривень суми отриманого нею та не повернутого кредиту.
Відповідач ОСОБА_1 пояснила, що отримує мінімальну заробітну плату, сплачує орендну плату за найм житла, а тому суму заборгованості, яку просить стягнути з неї позивач вважає досить високою, зважаючи на її низький рівень доходу. Вона дійсно отримувала кредит, але згодом забула про нього. Отримавши позовну заяву неодноразово зверталась до позивача з проханням дати їй можливість оплачувати борг частинами. Проте, представник відповідача їй повідомив, що лише у разі погашення боргу в повному обсязі до суду буде подано заяву про відмову від позову. При вирішенні справи просила врахувати її майновий стан.
Суд, заслухавши відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
В ході розгляду справи сторони (їх представники) заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що 29 березня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5114306 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, з наданням відповідачу одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Вказаний договір разом із анкетою-заявою на кредит №5114306, Паспортом споживчого кредиту №5114306, Правилами надання фінансових кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та графіком платежів складають єдиний договір. Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
П. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно умов договору №5114306 від 29 березня 2021 року, відповідачу надано кредит в розмірі 5000,00 гривень (п. 1.2 Договору) на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
Згідно з п.п. 1.3, 1.4 укладеного договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 28 квітня 2021 року.
Пунктом 2.3.1.1 договору передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користyвання кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
За змістом п. 1.5.2. укладеного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству проценти 3750,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
П. 1.6 договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 договору.
Підписавши договір відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилась та погоджується з усіма визначеними умовами договору, в тому числі щодо пролонгації строку кредитування (п.2.3 договору) та погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання виконало, надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в межах обумовлених сум, в розмірі 5000,00 гривень (а.с. 14.).
Таким чином, ТОВ «Мілоан» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку.
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, у встановлений договором строк не виконала.
Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, в ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором №5114306 від 29 березня 2021 року в розмірі 24700,00 гривень, що складається з: 5000,00 гривень простроченої заборгованості за кредитом; 18750 гривень простроченої заборгованості за відсотками, а також 950,00 гривень простроченої заборгованості за комісією (а.с. 15 зв.).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст. 530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач передбачені договором обов'язкові платежі по поверненню суми позики та відсотків за користування позикою у встановлені строки не сплачувала, чим порушила умови договору про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
2 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №73-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 16-20).
На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 4000000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 2 липня 2024 року №33394 (а.с. 24 зв.).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 15 липня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 73-МЛ від 2 липня 2021 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №5114306 від 29 березня 2021 року в розмірі 24700,00 гривень заборгованості, з яких: 5000,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 18750,00 гривень прострочена заборгованість за відсотками, а також 950,00 гривень прострочена заборгованість за комісією (а.с. 25).
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідачки була надіслана досудова вимога (претензія) про заміну кредитодавця та про погашення кредитної заборгованості (а.с. 25 зв.).
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язаннях.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку фінансовій установі не повернуті.
Тож відповідач не виконала обов'язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.
ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, оскільки нарахування заборгованості проведено в межах визначеного договором строку, з врахуванням положень п. 2.3 договору щодо пролонгації строку кредитування, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості приймається судом як достовірний, оскільки підтверджений документально.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року, що становить 24700,00 гривень заборгованості, з яких: 5000,00 гривень простроченої заборгованості за кредитом; 18750,00 гривень простроченої заборгованості за відсотками; 950,00 гривень простроченої заборгованості за комісією.
Позивачем понесені судові витрати, що складають 2422,40 гривень судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви (а.с. 1) та 8000,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на надання професійної правничої допомоги позивач посилається на: копію договору про надання правничої допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року; акт наданих послуг №Д/814 від 24 липня 2025 року, детальний опис наданих послуг до Акта №Д/814 від 24 липня 2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зважаючи на те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у першому призначеному судовому засіданні, ціна позову становить 24700,00 гривень, відповідач висловила позицію щодо зменшення розміру таких витрат, розмір витрат на надання професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 гривень, суд вважає дещо завищеним та таким, що не відповідає складності справи та вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача 5000,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень (а.с. 1) та 5000,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги, оскільки понесення таких витрат позивачем підтверджено документально.
Підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору немає.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 15, 16, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 615 ЦК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст.ст. 512, 516, 526, 625, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит №5114306 від 29 березня 2021 року в розмірі 24700,00 (Двадцять чотири тисячі сімсот) гривень, що складається з: 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу; 18750 гривень заборгованості за відсотками; 950,00 гривень заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» 2422,40 гривень сплаченого судового збору та 5000,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 26 вересня 2025 року.