Дата документу 24.09.2025 Справа № 333/8431/25
Єдиний унікальний № 333/8431/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/838/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
24 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 5 вересня 2025 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осетрівка Верхнемамонського району Воронізької області, громадянина України, перебуваючи на посаді стрільця - номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 листопада 2025 року включно з визначенням застави у розмірі 242240 грн., -
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення застави.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за наступних обставин.
Наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_2 від 2 серпня 2024 року №223, військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_7 призначено на посаду стрільця-номера обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 та уважається, що він справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
7 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_7 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 поблизу населеного пункту (інформація обмежена для запобіганню несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану), після чого, свої службові обов'язки не виконує, час проводить на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймає та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляє та незаконно перебуває за межами місця служби.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у дезертирстві, тобто у самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
2 січня 2025 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025080100000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
4 вересня 2025 року о 12 год. 55 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
5 вересня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, а саме - у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, значний час приймав участь в бойових діях, має бойовий досвід, нагороджений відзнакою, виявив бажання продовжити військову службу, має постійне місце проживання.
Зазначає, що жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України є недоведеним.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що слідчий суддя не врахував особу підозрюваного та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу без доповнень, просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що до підозрюваного є можливим застосувати тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив про відсутність письмової згоди про продовження підозрюваним військової служби.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого в частині наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Отже, ризик полягає не в настанні певних негативних для кримінального провадження обставин, а в можливості підозрюваного чи обвинуваченого вчинити спроби на досягнення такого результату. Тому суд має оцінювати існування такої можливості саме на теоретичному рівні відповідно до наявних в провадженні відомостей, передбачених в статті 178 КПК України.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, у зв'язку із чим, ураховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, а також відсутність стійких соціальних зв'язків, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик незаконного впливу на свідка обумовлюється тим, що свідок ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні разом з ОСОБА_7 проходив військову службу в одній військовій частині, що фактично створить для підозрюваного умови для здійснення ним впливу на свідка, який вказує на нього, як на особу, яка вчинила злочин, у тому числі шляхом залякування або вмовлянь, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, на переконання колегії суддів, на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує ігнорування підозрюваним встановлених законодавством України вимог щодо порядку несення військової служби та те, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується кримінальне правопорушення, яке має триваючий характер, що може свідчити про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовані та підтверджені.
З урахуванням вказаного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, врахувавши обґрунтованість пред'явленої останньому підозри, наявність вказаних ризиків, а тому законних підстав для скасування ухвали і прийняття нової, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника, апеляційний суд не вбачає.
Більш того, неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі вказують і норми ч. 8 ст. 176 КПК України, які передбачають застосування під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 408 КК України виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що до ОСОБА_7 застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з чим погоджується і апеляційний суд.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 5 вересня 2025 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 листопада 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 242240 грн., залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4