Дата документу 08.09.2025 Справа № 314/2207/25
Єдиний унікальний №314/2207/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/765/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 08 вересня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Кам'яне Запорізького району Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON),
обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Криворізька УВП (№3)»,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції (EASYCON).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме до 10 жовтня 2025 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ризики, вказані у клопотанні, не зменшились та існують на цей час.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, прийнятою із істотними порушеннями кримінального процесуального закону, та висновки слідчого судді, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зауважує, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, оскільки до цього клопотання не додано копій матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Зазначає, що з огляду на відсутність в матеріалах клопотання будь-яких доказів на підтвердження доводів клопотання щодо обґрунтованості підозри та продовження існування ризиків, слідчий суддя безпідставно вважає підозру обґрунтованою, ризики доведеними.
Звертає увагу, що слідчий суддя не прийняв доводи сторони захисту щодо помилкової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.115 КК України замість ст.119 КК України, не надавши належної оцінки матеріалам клопотання, зокрема показанням свідків, підозрюваного, протоколу слідчого експерименту, висновку судово-медичної експертизи та комісійної експертизи і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість підозри на цій стадії.
На думку сторони захисту, характер пострілу, локалізація тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_9 , вказують на те, що постріл був випадковим та спровокований діями померлого. Також не підтверджується матеріалами кримінального провадження і наявність у діях ОСОБА_10 злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Вважає, що слідчий суддя безпідставно, без наведення належного обґрунтування, вважає доведеним матеріалами клопотання про продовження запобіжного заходу існування передбачених ст.177 КПК України ризиків.
Вказує, що підозрюваний має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, одружений, має неповнолітню дитину, батьків похилого віку, офіційно працевлаштований, будь яких родинних зв'язків за межами України не має.
Згідно з ухвалою слідчого судді, до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшли вищезазначені матеріали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За матеріалами клопотання вбачається 15 травня 2025 року, приблизно о 23 годині 50 хвилин годин, ОСОБА_6 , знаходячись біля вхідних дверей коридору у приміщенні житлового будинку за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, з метою демонстрації пострілу присутнім на місці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовуючи належну йому гладкоствольну рушницю CIFSAN № 110997, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, спрямував ствол рушниці у бік ОСОБА_9 , який в цей час перебував на ганку біля житлового будинку, після чого реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті останнього та бажаючи їх настання, здійснив із вищевказаної зброї один постріл в лобову частину голови ОСОБА_9 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому кісток склепіння черепу та повної травматичної евакуації головного мозку, в результаті чого потерпілий помер на місці, тим самим ОСОБА_6 вбив ОСОБА_9 , за таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Окрім того, ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на зберігання вибухових пристроїв, бойових припасів та вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, в період часу з кінця грудня 2022 року по 17 травня 2025 року, в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 та фактично перебував у користуванні ОСОБА_6 , зберігав без передбаченого законом дозволу: 9 корпусів гранат Ф-1,2 корпуси гранат РГН, корпус гранати GHO-1,8 підривачів типу УЗРГМ 2 запали типу УДЗ, запал до гранати GHO, 471 патронів, калібру 5,45*39мм; 7 предметів схожих на магазини; 206 патронів, калібру 5,45*39мм; автомат АК-12 № НОМЕР_2 .
17 травня 2025 року в період часу з 23 годин 28 хвилин до 01 години 58 хвилин, працівниками поліції в ході проведення слідчої дії-невідкладного обшуку вищезазначеного гаражу виявлено та вилучено вказані вище предмети, які, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/108-25/11180-ВТХ від 28 травня 2025 року «надані на дослідження 9 (дев'ять) предметів еліпсоїдної форми, є корпусами бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 промислового виготовлення, які містять в собі заряди бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 г, кожен, 2 корпуси предмета сферичної форми є корпусами бойових ручних наступальних осколкових гранат РГН промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини А-ХІ-1 (флегматизований гексоген) масою 114 г, кожен, предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової наступальної ручної осколкової гранати GHO-1 промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини гексоген (RDX) масою 58 г., 8 (вісім) предметів циліндричної форми є бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 промислового виготовлення, які містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г, кожен; предмет складної форми є бойовим підривачем AF11 промислового виготовлення, який до бойових припасів не відноситься, але є самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) і містить в собі заряди ініціюючої та бризантної вибухових речовин; 2 (два) предмети напівсферичної форми є бойовими ударно-дистанційними підривачами УДЗ промислового виготовлення, які є самостійними вибуховими пристроями і відносяться до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містять в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1 г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1 г, кожен. Надані на дослідження корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 у конструктивному поєднанні з будь-якими з наданих на дослідження бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ, УЗРГМ-2 є бойовими ручними оборонними осколковими гранатами Ф-1 промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення. Надані на дослідження корпуси бойових ручних наступальних осколкових гранат РГН у конструктивному поєднанні з наданими на дослідження бойовими ударно-дистанційними підривачами УДЗ є бойовими ручними наступальними осколковими гранатами РГН промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення. Наданий на дослідження корпус бойової ручної наступальної гранати GHO-1 в конструктивному поєднанні з наданим на дослідження підривачем AF11 є бойовою ручною наступальною осколковою гранатою GHO-1 промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та є вибуховим пристроєм військового призначення», які ОСОБА_6 зберігав без передбаченого законом дозволу. За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Також, ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, в період часу з кінця грудня 2022 року по 17 травня 2025 року, за місцем реєстрації своїх батьків, а саме у будинку АДРЕСА_1 , куди він мав вільний доступ, зберігав у металевому сейфі без передбаченого законом дозволу корпус гранати «Ф-1» з маркуванням 10-115-75Т, та підривач типу УЗРГМ з маркуванням 142-75 УЗРГМ 583.
17 травня 2025 року працівниками поліції в ході проведення слідчої дії - невідкладного обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 виявлено та вилучено вказані вище предмети, які згідно висновку експерта № СЕ-19/108-25/11179-ВТХ від 21 травня 2025 року «наданий на дослідження предмет еліпсоїдної форми є корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної речовини-тротил, масою 50-56г. Наданий на дослідження предмет складної циліндричної форми є бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ, промислового виготовлення, який є самостійним вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву (ініціювання вибуху) та містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС масою 0,1,г, азид свинцю масою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген масою 1г. Наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1, промислового виготовлення, яка відноситься до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення», які ОСОБА_6 зберігав без передбаченого законом дозволу.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
За цим фактом СВ Відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082210000335 від 17 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
18 травня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню №12025082210000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
19 травня 2025 року ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області до підозрюваного ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 15 липня 2025 року включно.
30 травня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню №12025082210000335 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
07 липня 2025 року керівником Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025080210000335 від 17 травня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, продовжено до 3-х місяців, а саме до 18 серпня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 липня 2025 року продовжено строк тримання під вартою а саме до 18 серпня 2025 року включно.
11 серпня 2025 року скеровано обвинувальний акт до суду за ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, проте підготовче засідання у цьому кримінальному провадженні судом не призначено, а строк дії запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_6 спливає 18 серпня 2025 року, відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на цьому етапі, віднесено до повноважень саме слідчого судді.
Заслухавши доповідь судді; аргументи обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування цього запобіжного заходу та з'ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог частини 4, 5, 6 статті 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 від 11 липня 2025 року продовжено щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18 серпня 2025 року включно.
Як убачається з наданих матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя відповідно до вимог ч.6 ст.199 КПК України, здійснював розгляд клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025080210000335 від 17 травня 2025 року завершено; 11 серпня 2025 року до Вільнянського районного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , згідно з яким останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України; підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні ЄУН 314/3618/25 станом на 12 серпня 2025 року не було призначене.
В ході апеляційного розгляду було встановлено, що ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2025 року у цьому кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082210000335 від 17 травня 2025 року щодо ОСОБА_6 , було призначено підготовче судове засідання на 18 вересня 2025 року (справа ЄУН 314/3618/25).
З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухано доводи самого обвинуваченого, його захисника та прокурора, з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.
У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Доводи сторони захисту про те, що з урахуванням показань свідків, підозрюваного, протоколу слідчого експерименту, висновку судово-медичної експертизи і комісійної експертизи, дії ОСОБА_6 помилково кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України замість ст.119 КК України, оскільки постріл був випадковим та спровокований діями померлого, а також те, що не підтверджено наявність у діях ОСОБА_10 злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , є передчасними.
Як вже зазначено вище, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 направлений до суду. Всі обставини провадження мають бути повно і всебічно досліджуватись судом першої інстанції в ході судового розгляду, в т.ч. має перевірятися в установленому законом порядку та оцінюватись у сукупності з іншими доказами версія сторони захисту.
Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та існують на цей час, а саме ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя при розгляді клопотання врахував тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, фактичні обставини кримінальних правопорушень, зокрема кількість та тип вилученої у останнього зброї, а також спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 КК України, і того, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вказаний злочин він вчинив у стані алкогольного сп'яніння, після чого намагався знищити сліди злочину, закопав померлого.
Звернув увагу слідчий суддя і на те, що обвинувачений, потерпіла та свідки є мешканцями одного села.
Слідчий суддя слушно зазначив в оскаржуваній ухвалі на те, що відсутність у ОСОБА_6 судимостей і те, що він офіційно працює, позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце проживання, та має на утриманні дитину, його дружина є особою з інвалідністю 1 групи, само по собі не зменшує встановлених ризиків та не може гарантувати бездоганну поведінку останнього, який наразі обвинувачується у вчиненні злочинів, серед яких є особливо тяжкий злочин проти життя, а також злочин проти громадської безпеки, за які передбачено суворе покарання.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
З урахуванням фактичних обставин кримінальних проваджень, ступеню тяжкості інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та суворості можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу обвинуваченого у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшились, та інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання цим ризикам.
У зв'язку з викладеним, продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам, визначеним ст.ст.177, 178, 199 КПК України.
Вказані висновки слідчого судді стороною захисту не спростовані з наданням відповідних доказів.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, та ті, що наведені стороною захисту при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків слідчого судді не спростовують.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, оскільки до цього клопотання не додано копій матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, в.ч. щодо обґрунтованості підозри і продовження існування ризиків, є не переконливими.
Як зазначено вище прокурор Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області в порядку ч.6 ст.199 КПК України, з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
В матеріалах провадження серед іншого міститься копії повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри щодо ОСОБА_6 , ухвали слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 від 01 липня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 до 18 серпня 2025 року.
На думку колегії суддів, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 належним чином вмотивоване та, як вбачається з наявних матеріалів, містить усі необхідні відомості, передбачені ст.184 КПК України, з урахуванням стадії провадження.
В свою чергу, обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_6 , перевірялась слідчим суддею при обранні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, а також Запорізьким апеляційним судом при перегляді ухвали слідчого судді, що відображено у відповідних судових рішеннях.
В свою чергу, на цей час ОСОБА_6 вже має статус обвинуваченого.
Обґрунтованість висунутого обвинувачення має перевірятися судом першої інстанції у встановленому законом порядку при розгляді кримінального провадження по суті.
Доводи захисника про те, що висновком комісійної експертизи підтверджується неправильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України, є передчасними та мають перевертися судом першої інстанції під час судового розгляду у встановленому законом порядку та оцінюватися у сукупності з іншими доказами.
Як свідчать матеріали провадження та зміст оскаржуваної ухвали, всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, одружений, має неповнолітню дитину, батьків похилого віку, офіційно працевлаштований, будь яких родинних зв'язків за межами України не має, на думку колегії суддів, не зменшують встановлених ризиків та на цьому етапі кримінального провадження не є підставою для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про неповноту з'ясування обставин справи слідчим суддею та про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи є безпідставними, оскільки суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної ухвали.
Дані про те, що обвинувачений за станом здоров'я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме до 10 жовтня 2025 року включно, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4