Справа № 736/1354/25
Номер провадження 2-а/736/27/25
29 вересня 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Пархомчук Т.В.,
за участі секретаря - Петренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 і просив постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 396 від 20 травня 2025 року скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що повістку про виклик до ТЦК та СП для уточнення даних він отримав 04.04.2025, але не з'явився на визначену у повістці дату оскільки перебував на стаціонарному лікуванні в Корюківській ЦРЛ, а після перебував на лікарняних до 08.05.2025 та до ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явився 12.05.2025, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім того, позивач вказує на те, доказів вчинення ним адміністративного правопорушення Враховуючи наведене, позивач вважає протиправним притягнення його до адміністративної відповідальності та просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статей 268, 269, 286 КАС України. Цією ухвалою надано відповідачу триденний термін для подачі відзиву на позовну заяву.
Від ІНФОРМАЦІЯ_2 30.06.2025 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення є законною та не підлягає скасуванню. Відповідач вказує, що в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач не з'явився за повісткою про виклик для уточнення облікових даних протягом семи днів після того, яка минула обставина, що унеможливлювала його явку. З огляду на наведене, відповідач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та не підлягає скасуванню.
Позивач в письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, у відзиві просив справу розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши додані до позовної заяви документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.05.2025 начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 396, відповідно до якого 16.05.2025 о 09 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) встановлено, що 04.04.2025 особисто отримав повістку № 3084520 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.04.2025 о 09 годині 00 хвилин для уточнення даних. У строк зазначений у повістці ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 2199 від 14.04.2025 виданої лікарем КНП «Корюківська ЦРЛ» ОСОБА_3 , перебував на стаціонарному лікуванні з 10.04.2025 по 14.04.2025. Згідно слів ОСОБА_1 він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про своє лікування 11.04.2025 о 08 годині 26 хвилин, усно за телефоном чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_2 : 0465721169. Але у подальшому ОСОБА_1 , після закінчення лікування у стаціонарі КНП «Корюківська ЦРЛ» - 14.04.2025, під час мобілізації не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, що не перевищує сім календарних днів, після дати, зазначеної в отриманій повістці - 10.04.2025, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану.
В протоколі зазначено, що до протоколу № 396 від 16.05.2025 додано копію паспорту, картки ФОПП, повістки, виписки з лікарні, витяг з «Оберіг».
В протоколі зазначено, що громадянину ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 20.05.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 1. Під цим записом в протоколі стоїть власноручний підпис ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду протоколу № 396 від 16.05.2025 начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 20 травня 2025 року було винесено постанову № 396, відповідно до якої громадянин ОСОБА_1 , 1973 року народження, винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення військовозобов'язаним вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» а саме: «У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитись у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь - який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів», в особливий період (воєнний стан, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 (зі змінами), затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ та абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), а саме: 04.04.2025 особисто отримав повістку № 3084520 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.04.2025 о 09 годині 00 хвилин для уточнення даних. У строк зазначений у повістці ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 2199 від 14.04.2025 року виданої лікарем КНП «Корюківська ЦРЛ» ОСОБА_3 , перебував на стаціонарному лікуванні з 10.04.2025 року по 14.04.2025 року. Згідно слів ОСОБА_1 він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про своє лікування 11.04.2025 року о 08 годині 26 хвилин, усно за телефоном чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_2 : 0465721169. Але у подальшому ОСОБА_1 , після закінчення лікування у стаціонарі КНП «Корюківська ЦРЛ» - 14.04.2025 року, під час мобілізації не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, що не перевищує сім календарних днів, після дати, зазначеної в отриманій повістці - 10.04.2025 року, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії воєнного стану. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не виявлено. Майнової шкоди не заподіяно.
Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Постанова № 396 була направлена ОСОБА_1 поштовим зв'язком 20.05.2025, та отримана особисто ОСОБА_1 під підпис 23.05.2025.
З матеріалів справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності № 396 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 було складено повістку № 3084520 від 04.04.2025, відповідно до якої позивачу належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , 10.04.2025 о 09:00 годині.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже ця норма є банкетною та відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У частині 2 статті 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частини 1,2 ст. 77 КАС України).
У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КУпАП).
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено (ч. 1 ст. 285 КУпАП).
Виходячи із змісту вказаних норм, особа, яка здійснює розгляд справи про притягнення порушника до адміністративної відповідальності зобов'язана викласти у постанові за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, які визнані доведеними та зазначити, якими доказами підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 не містить в собі посилання на жодні докази винуватості позивача. Суд зазначає, що одним із джерел доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Однак, сам протокол про адміністративне правопорушення серії № 396 від 16.05.2025 за своєю правовою природою не є самостійними та беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали б сумнівів.
В протоколі № 396 від 16.05.2025 містяться посилання на додатки, а саме додано копію паспорту, картки ФОПП, повістки, виписки з лікарні, витяг з «Оберіг» однак в протоколі не вказано, що саме це за паспорт, картка ФОПП, яка саме повістка, про що вона, на ім'я кого вона виписана, не зазначено її номер, дата. Постанова ж про накладення адміністративного стягнення не містить посилань навіть на вказані докази.
Отже, постанова керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 396 від 20.05.2025 не містить в собі посилань на дату та час вчинення адміністративного правопорушення, не містить відомостей чи було розглянуто справу про адміністративне правопорушення у присутності порушника чи навпаки за його відсутності, постанова не містить посилань на докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.
З приводу зазначення доказів вчинення адміністративного правопорушення в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, висловлена Верховним Судом в постановах № 428/2769/17 від 24.01.2019 та № 524/9716/16-а від 13.02.2020, яка зводиться до того, що особа, яка виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності порушника має зазначити в цій постанові деталізований переляк доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає критерію доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, так як посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснено належний збір доказової бази.
Суд звертає увагу на те, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що постанова про накладення адміністративного стягнення містить в собі недоліки, що свідчать про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про протиправність постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 396 від 20.05.2025 та про необхідність її скасування.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем його позовні вимоги обґрунтовані належним чином, а відповідачем не доведена правомірність своїх рішень.
З огляду на зазначене суд вказує на протиправність оскаржуваної постанови та на необхідність її скасування і закриття провадження в справі.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250, 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20 травня 2025 року № 396 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено штраф в розмірі 17000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення № 396 стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складено 29.09.2025.
Суддя Т.В.Пархомчук