16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1345/25
Провадження № 3/730/573/2025
"30" вересня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Данько О.В.
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , проживаючого у цивільному шлюбі, непрацюючого, є особою з інвалідністю І групи; за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ОСОБА_1 9 вересня 2025 року о 09-58 год. на автодорозі м. Борзна - с. Забілівщина 1-й км. керував електроциклом «Dozer», б/н, у стані алкогольного сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Алкофор 505», встановлено, що рівень алкоголю у його крові становив 0,700‰.
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні вказаного правопорушення, підтвердив обставини викладені у протоколі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом положень ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом положень ч.2, 3, 4 ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.02.2008, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного правопорушення, крім власного зізнання у судовому засіданні, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення;
- роздруківкою результату тестування на алкоголь, згідно якого рівень алкоголю у крові ОСОБА_1 становив 0,700 ‰, що перевищує допустиму норму;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозаписом з портативного відеореєстратора, де зафіксована процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу.
З огляду на положення ст.251 КУпАП, вищевказані докази є належними, допустимими та достатніми доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ зі змінами визначає основні терміни, які вживаються в таких значеннях:
- електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Таким чином, межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Отже, коли електроцикл служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Відповідно до п.1.10 ПДР України транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що електроцикл із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засіб, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електроцикл із будь- якою потужністю двигуна є транспортним засобом.
Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
При цьому положення ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші, тобто відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує будь-яким транспортним засобом.
Відповідно до довідки ВП №3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП у Чернігівської області ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Вищевказані норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Ураховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, і він підлягає адміністративній відповідальності, тому з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у майбутньому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
З огляду на обставини цієї справи, суд вважає недоцільним застосування до ОСОБА_1 додаткового альтернативного адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи, його слід звільнити від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч.2 ст.130, ст.283, 284, 307, 308 КУпАП, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Данько