Справа № 538/1783/25
Провадження № 1-кс/538/74/25
22 вересня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
старшого дізнавача ОСОБА_4
представника органу місцевого самоврядування
Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області клопотання прокурора Лохвицького віддлу Миргородської окружної пркуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175600000047 від 16.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -
18.09.2025 року до Лохвицького районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури по кримінальному провадженню №12025175600000047, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року за ст.197-1 ч.1 КК України про арешт на майно, яке згідно ст.189 ЦК України перебуває у комунальній власності Заводської територіальної громади в особі Заводської міської ради, а саме на зернову культуру, що у 2025 році вироблена на земельній ділянці цієї громади, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 5322610600:51:009:0104 площею 4,0852 га, на якій росте (вироблена) сільськогосподарська культура соя.
В клопотанні зазначено, що 16.04.2025 року до ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа здійснила самовільне заняття земельної ділянки, шляхом її розорювання, яка знаходиться на території Заводської міської ради.
16.04.2025 по даному факту були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175600000047 від 16.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197? КК України та органом дізнання ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області розпочато досудове розслідування.
16.04.2025 було поблизу м. Заводське, Миргородського району, Полтавської області на земельні ділянці з кадастровим номером 5322610600:51:009:0104 було проведено огляд місця події. В ході огляду місця події було встановлено, що на частині земельної ділянки із вищезазначеним кадастровим номером здійснювався обробіток земельної ділянки, а саме дискування за допомогою гусеничного трактора марки «ДТ-75» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 з номером двигуна №10911290 до якого шляхом жорсткої щепки приєднана дискова борона «БДТ-3», під керування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний гусеничний трактор марки «ДТ-75» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 з номером двигуна № НОМЕР_2 згідно договору купівлі-продажу №65-СТ від 05 грудня 2024 року належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дискова борона «БДТ-3» належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.04.2025 було відібрано письмове пояснення від водія трактора ОСОБА_6 , який пояснив, що на початку березня 2025 року до нього звернувся житель м. Заводське, Миргородського району ОСОБА_8 , який попрохав його обробляти земельну ділянку, на що ОСОБА_6 погодився. 16.04.2025 ОСОБА_6 здійснював обробіток земельної ділянки на території м. Заводське на тракторі «ДТ-75» червоного кольору із дисковою бороною, які йому надав ОСОБА_8 , та повідомив, що вказана земельна ділянка, на якій ОСОБА_6 проводив обробіток перебуває в ОСОБА_8 на правах оренди.
16.04.2025 було опитано ОСОБА_8 , який пояснив, що на початку березня 2025 року він звернувся до Заводської міської ради з проханням надати йому в оренду земельну ділянку очисних споруд цукрового заводу, для її обробітку. На що йому погодили та повідомили, що орендна плата за вказану земельну ділянку буде становити 10 грн. за 0,01 га. Плата за оренду земельної ділянки буде стягнута в кінці року на рахунок Заводської міської ради. Після цього ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_6 допомогти йому, а саме на тракторі «ДТ-75», який перебуває у нього у користуванні за допомогою дискової борони, яка належить йому обробляти земельну ділянку, на що останній погодився. Після цього 16.04.2025 під час обробітку земельної ділянки приїхали працівники поліції за зупинили дії. Як відомо ОСОБА_8 , то вказана земельна ділянка перебуває у власності Заводської міської ради.
22.04.2025 року було отримано інформацію від Заводської міської ради про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322610600:51:009:0104 має цільове призначення «11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком» та те, що на вищевказану земельну ділянку не приймалися рішення міської ради щодо передачі в користування(оренду) третім особам.
В ході проведення огляду місця події із залучення спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_9 було встановлено, що загальна площа самовільно захопленої земельної ділянки становить 4,0852 га.
05.09.2025 старшим дізнавачем СД ВП №2 Миргородського РВП капітаном поліції ОСОБА_4 було проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5322610600:51:009:0104 площею 4,0852 га, що розташована в межах: Заводське, Миргородського району, та встановлено, що на ній росте (вироблена) сільськогосподарська культура соя.
Згідно ст.189 Цивільного Кодексу України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю та вона належить власникові речі. Зазначена вище земельна ділянка є речами, які перебувають у комунальній власності й їх власником є Заводська територіальна громада в особі Заводської міської ради.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального проступку, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального проступку.
З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження відповідного майна, яке згідно ст.189 Цивільного Кодексу України є комунальною власністю Заводської територіальної громади в особі Заводської міської ради (код ЄДРПОУ 21048531,адреса: 37240, Полтавська область, місто Заводське, вулиця Полтавська, 4/16,телефон: 3-56-92).
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зокрема є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на вищевказані положення КПК України майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватись незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Прокурор Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягає, просить суд накласти арешт, яке перебуває у комунальній власності Заводської територіальної громади, а саме на зернову культуру, що у 2025 році вироблена на земельній ділянці цієї громади з кадастровим номером 5322610600:51:009:0104, площею 4.0852 га, на якій росте (вироблена) сільськогосподарська культура - соя. Виконання ухвали суду покласти на орган місцевого самоврядування, шляхом здійснення обліку відповідних зернових культур за якістю та кількістю, а також їх належного зберігання.
Старший дізнавач СД ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Представник органу місцевого самоврядування Заводської мавської ради Миргородського району Полтавської області ОСОБА_5 заперечувала щодо заявленого клопотання прокурора.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню оскільки прокурором не додано до клопотання відповідних доказів, які у своїй сукупності об'єктивно підтверджували б викладені в цьому клопотанні обставини, та свідчили б про доцільність накладення вищевказаного арешту.
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують права власності на майно, що належить арештувати; у клопотанні повинно бути зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Приймаючи до уваги, що в клопотанні про арешт майбутнього врожаю, який знаходиться на території земель Заводська територіальна громада, не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1ст.197? КК України, докази факту заподіяння шкоди, а також не конкретизовано майно, а саме: який саме сорт, його врожайність, обсяг врожаю, що належить арештувати, та кому належить, незважаючи на те, що згідно доданих матеріалів форма власності на землю вказана-державна,тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.
Крім того, всупереч положеннямст.132 КПК України, прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно; не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Предметом злочину, передбаченого ч.1ст.197? КК України, є земельна ділянка як об'єкт права власності.
Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто полягає не тільки у самовільному зайнятті земельної ділянки, але й у настанні суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.
Разом з цим, ані в клопотанні прокурора, ані в доданих до клопотання документах не міститься відомостей, які б вказували на те, що будь-якій особі, яка є законним володільцем або власником земельних ділянок, унаслідок кримінального правопорушення, про яке зазначає прокурор, спричинено значну шкоду.
Керуючись ст. ст. 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання прокурора Лохвицького віддлу Миргородської окружної пркуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175600000047 від 16.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протяги п'яти діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1