Апеляційне провадження № 33/824/4183/2025
Справа № 760/17585/25
Головуючий в суді І інстанції Бурлака О.В.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
29 вересня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., за участі секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн., звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона 20 червня 2025 року, о 19 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинила домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме словесно ображала, чим завдала шкоду психічному здоров'ю потерпілої, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 21 червня 2025 року, о 10 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року, вчинила домашнє насильство в сім'ї психологічного та фізичного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме словесно ображала, била по тілу, розкидала речі по квартирі, чим завдала шкоду психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, тим самим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 21 червня 2025 року, о 09 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року, порушила умови термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №482802 від 20 червня 2025 року, а саме заборону в будь-який спосіб контактувати з потерпілою особою ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 29 липня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, просила розглянути надані нею докази, а саме фото і відео на флешносії, які стосуються цих подій, під час яких саме їй було завдано фізичну, моральну і матеріальну шкоду, а саме розбили вщент вже другу вішалку для одягу, розбили подвійне скло в двері її кімнати, яка виходить до лоджії, скло в усіх дверях квартири розбиває мати ОСОБА_2 . Тільки за останні півроку це відбувається 3-4 рази. Також вона тицяла в неї шматками розбитого скла.
Повідомляла, що є особою з інвалідністю ІІ групи і хворіла на момент розгляду судом цієї справи, в зв'язку із загостренням хвороби та нестерпним болем вона переплутала дату розгляду, а також не встигла донести фото- та відеодокази.
Вказувала, що сподівалася, що суд надасть оцінку тому, що протоколи сформовані і надані з порушеннями, оскільки винною себе не вважає, і на момент скоєння матір'ю її вчинків перебувала в шоковому стані від них.
Вважала оскаржувану постанову такою, що не відповідає нормам права і фактичним обставинам справи.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 надано флеш носій з фото- та відеоматеріалами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
З метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, оскільки розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 апеляційний суд приймає надані нею докази і надає їм оцінку.
Так, на флешносії у папці «21.06 стекло» містяться папки «21.06 разбитое стекло», «21.06.25 царапины у Оли», «разбитые мои вещи мамой», «ранее разбитые вещи мамой», а також два відеозаписи. У папці «21.06 разбитое стекло» знаходиться 17 фотознімків з датою зйомки 21 червня 2025 року, на яких зафіксований інтер'єр квартири з розбитим склом у дверях та друзками скла навколо них. Файли з фотознімками у інших папках технічно не відкриваються. Один із відеозаписів у папці «21.06 стекло» датований 01 квітня 2025 року, на якому зафіксовано замкнені двері кімнати, чутно жіночий голос з іншого боку дверей, який наказує їх відкрити, особа, яка говорить, смикає за ручку та намагається увійти. На другому відеозаписі, який датований 20 червня 2025 року, знову зафіксовано замкнені двері, у які з іншого боку стукає невідома особа.
В судове засідання 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені під розписку.
Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, суд першої інстанції визнав доведеним те, що остання вчинила правопорушення, яке проявилось у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а також порушила умови термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 482802 від 20 червня 2025 року, а саме заборону в будь-який спосіб контактувати з потерпілою особою ОСОБА_2 .
Дані обставини судом встановлені з протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №632243 від 20 червня 2025 року, серії ВАД №632194 від 21 червня 2025 року, серії ВАД №632195 від 21 червня 2025 року; форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20 червня 2025 року, 21 червня 2025 року; письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 про вчинення відносно неї систематичного насильства з боку доньки ОСОБА_1 ; рапортів поліцейського; термінових заборонних приписів стосовно кривдника від 20 червня 2025 року, 21 червня 2025 року; копії постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632243 від 20 червня 2025 року, ОСОБА_1 о 19:00 за адресою АДРЕСА_1 , будучи раніше притягнутою до адміністративної відповідальності 12 лютого 2025 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинила насильство в сім'ї психологічного характеру відносно матері, а саме застосовувала по відношенню до неї образливі слова, чим могла заподіяти психологічної травми.
До протоколу додано копію рапорту на ім'я начальника Солом'янського ГУНП в м. Києві, згідно якого 20 червня 2025 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 49272 від 20 червня 2025 року як домашнє насильство. В результаті опрацювання встановлено, що о 19:39 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_1 заявник ОСОБА_1 повідомила, що буянить мати, кидала вішалку, поранила заявницю, швидка не потрібна. Прибувши за вказаною адресою, підтвердився факт домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 і складено адміністративний протокол ВАД 632242 за ст. 173-2 ч. 3 КУпАП та стосовно ОСОБА_1 і складено адміністративний протокол ВАД 632243, тимчасовий заборонний припис АА482802 за ст. 173-2 ч. 3 КУпАП.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 20 червня 2025 року, ОСОБА_2 розкидала меблі в коридорі, потім почала скандалити і голосно висловлювати образи. Після цього вона була в кімнаті батька близько 3 хвилин, і мати зламала вішалку в коридорі, внаслідок чого ОСОБА_1 не могла вийти, оскільки вішалка загородила двері.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 20 червня 2025 року, остання проживає за вказаною адресою з сім'єю протягом тривалого часу. 20 червня 2025 року близько 19:30 за місцем проживання її донька ОСОБА_1 почала застосовувати фізичну силу відносно неї, а саме штовхати. Тілесних ушкоджень вона не отримала. Її донька постійно її ображає, висловлюється в її бік брутальною лайкою.
20 червня 2025 року працівниками поліції складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_2 , кривдник ОСОБА_1 , та визначено рівень небезпеки як низький, з винесенням термінового заборонного припису стосовно кривдника АА 482802.
Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 АА 482802, копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 1 добу з 20 червня 2025 року, 20:50 по 21 червня 2025 року, 20:50. Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису в передбаченому для цього полі відсутній (а. с. 17).
В матеріалах справи наявна копія постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року в справі № 760/4512/25, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. Встановлено, що 12 лютого 2025 року близько 15 години ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою свого місця проживання вчинила психологічне насильство відносно своєї матері - ОСОБА_2 , яка проживає за цією ж адресою, а саме: морально принижувала та погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне порушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, у зв'язку із чим відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 623380 від 12 лютого 2025 року. Крім того, 13 лютого 2025 року о 14 год. 21 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою свого місця проживання, порушила умови термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 371575 від 12 лютого 2025 року, а саме: заборону у будь-який спосіб контактувати з потерпілою, якої є її матір - ОСОБА_2 , яка проживає за цією ж адресою. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне порушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 2 статті 173-8 КУпАП, у зв'язку із чим відносно неї був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 623258 від 13 лютого 2025 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632194 від 21 червня 2025 року, ОСОБА_1 о 10:00 за адресою АДРЕСА_1 , будучи раніше притягнутою до адміністративної відповідальності, а саме за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, протокол від 13 травня 2025 року, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, протокол від 12 травня 2025 року, штраф 680 грн., вчинила домашнє насильство психологічного, фізичного, економічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме словесно ображала, била по тілу, розкидала меблі по квартирі, чим завдала шкоди психологічному та фізичному здоров'ю, дане правопорушення вчинено протягом року. Зазначено, що від підпису ОСОБА_1 відмовилась, зафіксовано на бодікамеру № 0012.
До протоколу додано копію рапорту на ім'я начальника Солом'янського ГУНП в м. Києві, згідно якого 21 червня 2025 року о 10:05 отримано заяву від ОСОБА_1 про те, що мати ОСОБА_2 буянить, розбила скло в балконних дверях, сама в крові, поводиться неадекватно, кричить. За цією ж подією о 10:11 надійшла заява від ОСОБА_2 . Прибувши за вказаною адресою, встановлено, що на місці працювала ЕМД бригада, які надавали медичну допомогу, також останні зазначили, що дані особи госпіталізації не потребують і стан стабільний. Під час бесіди із заявницею ОСОБА_1 остання повідомила, що в неї виник конфлікт з матір'ю, щодо словесних образ під час яких вони почали битись, розкидати речі та трощити меблі в квартирі. Після чого ОСОБА_1 зателефонувала до поліції. Також під час бесіди з ОСОБА_2 остання повідомила, що її донька також її ображала та била її. Факт домашнього насильства було підтверджено. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВАД 632194 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, винесено тимчасовий заборонний припис АА 482785 від 21 червня 2025 року, складено протокол серії ВАД 632195 за ч. 3 ст. 173-8 КУпАП. Відносно ОСОБА_2 було складено протокол ВАД 632196 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, винесено тимчасовий заборонний припис АА482786 від 21 червня 2025 року, складено протокол серії ВАД 632197 від 21 червня 2025 року. Факт домашнього насильства підтверджений, зафіксовано на бодікамеру 0012. З учасниками проведено бесіду профілактичного характеру.
21 червня 2025 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, згідно яких 21 червня 2025 року о 10:30 вона викликала поліцію та попросила викликати швидку, оскільки мати ОСОБА_2 , знаходячись на лоджії, в перебуваючи у психічному стані, в якому не усвідомлювала своїх подій, розбила скло на дверях лоджії і взявши один шматок скла, била їм ОСОБА_1 у плече, поки та не втекла від неї до іншої кімнати. Вони ні про що не розмовляють, жодним словом.
21 червня 2025 року ОСОБА_2 надала письмові пояснення, згідно яких її дочка третій день зранку скандалила в кімнаті батька. У ОСОБА_2 сильно болить права рука. Вчора дочка побила їх обох, була швидка і поліція. Сьогодні вона не вийшла рятувати батька, тому що втратила свідомість і впала в коридорі на вішалку. Дочка викликала вдруге поліцію в зв'язку із зламаною вішалкою. ОСОБА_2 лежала після знеболюючої ін'єкції, а дочка рятувала вішалку з речами. Сьогодні, 21 червня 2025 року, о 10:00 ОСОБА_2 почула, що хтось на лоджії риється у їх речах. Діставшись лоджії, вона побачила, як ОСОБА_1 достає речі ОСОБА_2 та забирає їх. Вона відчинила двері і наказала не чіпати їх майно, оскільки ОСОБА_1 вже забрала багато особистих речей і заховала під замок. Коли ОСОБА_2 виходила через поріг, ОСОБА_1 сильно вдарила її по голові скляними дверима, які розлетілися та порізали обличчя і праву руку. Вона викликала швидку, яка приїхала з поліцією. Дочка третій рік поспіль безкарно б'є хворих батьків похилого віку.
21 червня 2025 року працівниками поліції складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо потерпілої ОСОБА_2 , кривдник ОСОБА_1 , та визначено рівень небезпеки як низький, з винесенням термінового заборонного припису стосовно кривдника АА 482785.
Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 АА 482785, копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 1 добу з 21 червня 2025 року, 10:30 по 22 червня 2025 року, 10:30. Зазначено, що кривдник ОСОБА_1 відмовилась від підпису, зафіксовано на бодікамеру № 0012 (а. с. 50).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632195 від 21 червня 2025 року, ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП від 13 травня 2025 року, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП від 12 травня 2025 року, штраф 680 грн., порушила умови тимчасового заборонного припису АА 482502 від 20 червня 2025 року, а саме заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 . Зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису, зафіксовано на бодікамеру № 0012.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає виключно за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повторно протягом року вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом із тим, судом першої інстанції під час розгляду справи залишено поза увагою, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632243 всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не зазначено повністю об'єктивну сторону правопорушення, оскільки відсутні дані про те, що була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, і доказів завдання такої шкоди потерпілому ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Отже, у даній справі протокол про адміністративне правопорушення, як обов'язковий документ, де викладені обставини правопорушення (обвинувачення), не містить вказівки на наслідки передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а отже не містить об'єктивної сторони. Сама по собі можливість завдання психологічної травми, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, об'єктивного складу правопорушення не утворює.
Суд першої інстанції залишив це поза увагою та безпідставно вважав дії ОСОБА_1 , внаслідок яких «могла бути завдана психологічна травма» такими, що містять склад адміністративного правопорушення.
При цьому, викладаючи об'єктивну сторону правопорушення, працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 застосовувала по відношенню до ОСОБА_2 образливі слова, хоча письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містять посилань на такі дії ОСОБА_1 . У письмових поясненнях від 20 червня 2025 року ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 застосовувала по відношенню до неї фізичну силу, а саме штовхала. Повідомлення, що «дочка постійно її ображає, виражається у її бік брутальною лайкою» не стосуються будь-якої конкретної дати, зокрема що таке мало місце 20 червня 2025 року.
Крім того, судом першої інстанції під час розгляду справи залишено поза увагою, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, нічим не підтверджуються, крім особистої заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 , при цьому письмові пояснення ОСОБА_2 не містить даних про суспільно небезпечні наслідки (завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого), що є елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Досліджуючи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 632194 від 21 червня 2025 року, суд першої інстанції не врахував, що при викладенні працівниками поліції об'єктивної сторони правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 словесно ображала потерпілу ОСОБА_2 , била по тілу, розкидала меблі по квартирі, хоча письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містять посилань на такі дії ОСОБА_1 .
Натомість, у письмових поясненнях від 21 червня 2025 року ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 достає з лоджії речі ОСОБА_2 та забирає їх, вона відчинила двері і наказала не чіпати їх майно, оскільки ОСОБА_1 вже забрала багато особистих речей і заховала під замок. Коли ОСОБА_2 виходила через поріг, ОСОБА_1 сильно вдарила її по голові скляними дверями, які розлетілися та порізали обличчя і праву руку.
Разом із тим, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини нічим не підтверджуються, а письмові пояснення ОСОБА_2 не містить даних про суспільно небезпечні наслідки (завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого), що є елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Однак зміст протоколу ВАД № 632194, складений за порушення ОСОБА_1 ч. 3 ст. 1783-8 КУпАП, не відповідає диспозиції цієї статті, зокрема, у ньому не зазначено об'єктивної сторони вказаного правопорушення, а саме в яких конкретних діях ОСОБА_1 полягає порушення заборонного припису, зокрема в якій спосіб відбулось контактування з ОСОБА_2 та в чому полягали винні дії ОСОБА_1 .
Також судом першої інстанції не звернуто увагу, що тимчасові заборонні приписи стосовно кривдника від 20 червня та 21 червня 2025 року, долучені до матеріалів справи, не містять підпису ОСОБА_1 , відносно якої їх було складено, про їх вручення, що виключає будь-яку умисність дій ОСОБА_1 у невиконанні заборонного припису.
Апеляційний суд звертає увагу, що в протоколах про адміністративне правопорушення ВАД № 632194, ВАД № 632195, а також у заборонному приписі АА № 482785 міститься відмітка працівників поліції, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису, і це зафіксовано на бодікамеру № 0012, проте будь-які відеозаписи з бодікамери працівників поліції до матеріалів справи не долучені.
У заборонному приписі АА № 482802 причини відсутності підпису ОСОБА_1 про отримання термінового заборонного припису не зазначені взагалі.
Враховуючи вищевикладене, суд не повинен був покладати ці докази в обґрунтування своїх висновків, і усі сумніви щодо доведеності вини особи мав витлумачити на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, яке ставиться їй в вину, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282).
Наведених обставин суд першої інстанції не врахував, в зв'язку з чим неправильно застосував ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП і безпідставно наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення домашнього насильства та невиконання термінового заборонного припису, вчинені повторно протягом року.
Також апеляційний суд констатує, що особа, яка чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права й свободи.
Тоді як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій - це конфлікт.
У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року в справі № 725/4683/20 (провадження № 51-6067км21) зазначено, що мета адміністративного покарання і інших адміністративних заходів держави полягає в негайному реагуванні на окремий випадок домашнього насильства, який сам по собі не становить кримінального правопорушення, з метою своєчасно та ефективно запобігти подальшій ескалації насильства та захистити жертву.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що із долучених до матеріалів справи доказів вбачається не насильство в сім'ї, учасниками якого є кривдник і потерпілий, які перебувають між собою у нерівному становищі та в умовах, за яких жертва насильства потребує захисту, а особистісний конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки рапортами працівників поліції та витягами з бази адмінпрактики підтверджується, що протоколи за вчинення насильства в сім'ї та тимчасові заборонні приписи за наслідками перевірки подій 20 червня та 21 червня 2025 року складені працівниками поліції на обох учасниць конфлікту.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.