Київський апеляційний суд
22 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024116240000134 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м. Бауска, Латвія, громадянки України,
що зареєстрована та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.310 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року,
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27.09.2024 ОСОБА_6 визнана винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.309, ч.1 ст.310 КК України і їй призначено покарання:
- за ч.1 ст.309 КК України - 2 роки обмеження волі;
- за ч.1 ст.310 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на неї покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання і призначити ОСОБА_6 покарання: за ч.1 ст.309 КК України - штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн; за ч.1 ст.310 КК України - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн; і на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченої і правову кваліфікацію її дій. Разом з тим, вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки призначив ОСОБА_6 , яка має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді обмеження волі, яке відповідно до вимог ч.3 ст.61 КК України до неї не може бути застосоване.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; доводи обвинуваченої, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора; провівши судові дебати, надавши обвинуваченій останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що наприкінці квітня 2024 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у ґрунті на присадибній ділянці здійснила посів рослин конопель в кількості 24 штуки, які протягом червня-серпня 2024 року вирощувала, здійснюючи за ними догляд (обробляла, поливала та знищувала бур'ян), з метою доведення рослин до стадії дозрівання.
4 вересня 2024 року в період з 06 години 28 хвилин по 07 годину 36 хвилин під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді домоволодіння за вказаною раніше адресою працівники поліції виявили та вилучили 24 рослини конопель.
Крім того, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час зібрала з ділянки, де вирощувала коноплі, 6 рослин, які поклала до паперового згортку і помістила в сарай для висушування. Пізніше ОСОБА_6 подрібнила висушені рослини конопель до однорідної маси для вживання шляхом паління і тим самим виготовила наркотичний засіб канабіс і зберігала його без мети збуту.
4 вересня 2024 року під час обшуку домоволодіння за вказаною раніше адресою працівники поліції виявили та вилучили окрім 24 недозрілих рослин конопель висушені рослини конопель, які є наркотичним засобом канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 19,31 г та наркотичний засіб канабіс масою в перерахунку на висушену речовину 43,77 г.
Обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних проступків розглядався у спрощеному провадженні, а тому встановлені досудовим розслідуванням і, відповідно, судом, фактичні обставини кримінального провадження колегія суддів не переглядає відповідно до вимог ч.1 ст.394, ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України - незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту; та за ч.1 ст.310 КК України - незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Між тим, доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність з огляду на те, що суд неправильно призначив ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі, заслуговують на увагу.
Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_6 самостійно виховує малолітню доньку, і це підтверджується долученою обвинуваченою в суді апеляційної інстанції копією свідоцтва про народження, згідно з якою вона є матір'ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Однак всупереч цим вимогам закону суд призначив ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі, яке до неї застосоване бути не може.
Відповідно до вимог з ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме, ст.61 КК України, яка не підлягає застосуванню, згідно зі ст.ст.408, 413 КПК України це є підставою для зміни вироку в частині призначеного ОСОБА_6 покарання на штраф і задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Призначити ОСОБА_6 покарання:
- за ч.1 ст.309 КК України - штраф у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень;
- за ч.1 ст.310 КК України - штраф у розмірі 100 /ста/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 /одну тисячу сімсот/ гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3