Справа № 11-кп/824/5372/2025
№ 359/528/20
Категорія КК: ч. 4 ст. 296 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
18 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року, -
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , на 60 днів, тобто до 20 жовтня 2025 року включно. Визначено ОСОБА_6 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить вказану ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_6 розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що ухвала суду першої інстанції не містить належного обґрунтування розміру застави, яку визначив суд. Остання є непомірною як для обвинуваченого, так і для його родини.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали з судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду суд відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як убачається з матеріалів з суду першої інстанції, останнім розглянуто клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Заслухано думку сторін обвинувачення та захисту, враховано думку потерпілого та вивчено матеріали судового провадження.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вимоги кримінального процесуального закону в ході розгляду вказаного питання.
Судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Взято до уваги стадію судового розгляду, та відповідно наявність ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків.
На думку колегії суддів, прокурором доведено ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_6 , будучи особою, яка притягується до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, внесла заставу, після чого почала переховуватись від суду.
Крім того, судом враховано ту обставину, що відносно ОСОБА_6 здійснюється розгляд інших обвинувальних актів в кримінальних провадженнях у Голосіївському районному суді м. Києва та в Печерському районному суді м. Києва.
Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про обґрунтованість ризику вчинення нових кримінальних правопорушень ОСОБА_6 .
Крім того, на даний час також відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не вбачає.
Розмір застави, визначений судом першої інстанції, відповідає положенням ч. 5 ст. 182 КК України. При цьому судом враховано, що до ОСОБА_6 вже застосовувався вказаний запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні, розмір якого не зміг забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року. З цих підстав апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 20 жовтня 2025 року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3