15 вересня 2025 року м. Київ
Справа №760/1170/25
Апеляційне провадження №33/824/2283/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року, за матеріалами, які надійшли від Київської митниці про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 473 МК України,
З протоколу про порушення митних правил № 1028/10000/24 від 25 листопада 2024 року вбачається, що в зоні митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці, на території логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) 14 вересня 2024 року під час проведення митного огляду міжнародного поштового відправлення № RL065484387UA (далі МПВ), яке пересилалося з України ОСОБА_2 , АДРЕСА_2, НОМЕР_1, Ukraine до Великої Британії одержувач Simon Whitby Ham cottage Station Road Newton Poppleford Devon EX10 OES United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland було виявлено: предмет з пластику, конструктивно схожий на систему скиду вантажу, з маркуванням «Tower Pro MG90S Micro Servo» - 1 шт.
Згідно з висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року №142000-3302-0348 наданий на дослідження предмет ідентифіковано як спеціально призначений компонент для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), а саме: система подвійного скиду боєприпасів, що призначена для кріплення на БПЛА, яка модифікована для військового використання з двома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів. Вищезазначений предмет модифіковано для військового використання, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
Оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю вищезазначеним відправником до митного органу не надавався.
Таким чином, відправник МПВ № RL065484387UA громадянка України ОСОБА_1 здійснила вкладення до вищезазначеного МПВ, а саме: систему скиду вантажу з маркуванням «Tower Pro MG90S Micro Servo» без надання дозвільних документів, тобто відправила їх у посилці з порушенням митних правил, що в свою чергу відповідає диспозиції ст. 473 МК України, а саме: «пересилання через митний кордон України у МПВ товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу».
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 473 МК України у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Повернуто ОСОБА_1 вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 1028/10000/24 від 25 листопада 2024 року товар згідно опису предметів.
Постанова суду мотивована тим, що жодних належних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду не надано та не зазначено про наявність таких доказів. Не надано і належних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст. 473 МК України. У матеріалах справи відсутні та не надавались у судовому засіданні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинила протиправні дії та має нести відповідальність за дії, що утворюють об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України.
Не погодилась із вказаним судовим рішенням Київська митниця - представником Герасименко Т.В. подана апеляційна скарга, в якій вона вказує на те, що постанова є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено всупереч вимогам ст. 245 КУпАП.
Представник зазначає, що приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції надав перевагу висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27 лютого 2025 року № 1401, згідно якого об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військогого призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807 та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.
Судом першої інстанції не з'ясована наявність чи відсутність у судового експерта ОСОБА_5 законних повноважень визначати належність найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю та, відповідно, визначати належність товару до товарів військового призначення.
Між тим, вказану експертизу від 27 лютого 2025 року № 1401 проведено судовим експертом ОСОБА_5 , який не залучався декларантом ОСОБА_1 , як спеціаліст або експерт в порядку ст. 327 МК України до даного провадження.
Крім того, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням https://rase.minjust.gov.ua/, ОСОБА_5 не є фахівцем держ. спец, установи; має свідоцтво експерта № 26-21/П від 27-05-2021 (термін дії продовжено до 05-06-2027); номер та вид експертизи - Товарознавча експертиза; Індекс та вид експертної спеціальності - 12.1 Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих, товарів.
Також, експерт ОСОБА_5 відсутній у переліку юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю, що міститься на офіційному сайті Державної служби експортного контролю.
Таким чином, судовий експерт ОСОБА_5 не має повноважень з визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, а тому, висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27 лютого 2025 року № 1401 не є належним доказом у справі про порушення митних правил, який підтверджує, що безпосередній предмет порушення митних правил не відноситься до товарів військового призначення.
Також представник митниці вказує на те, що згідно з листом Державної служби експортного контролю від 8 серпня 2023 року № 4308/42-23 та відповідно до статті 11 Закону України від 20 лютого 2003 року № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі - Закон № 549-IV) одним із завдань експертизи в галузі державного експортного контролю є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. Порядок проведення такої експертизи визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 767 від 15 липня 1997 року «Про затвердження Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю» (далі - Положення № 767). Відповідно до п 7. Положення № 767 експертиза в галузі державного експортного контролю може бути державною і недержавною. Недержавна експертиза проводиться юридичними особами, що мають на це відповідні повноваження, з ініціативи замовника експертизи, заінтересованого в одержанні експертних висновків. Висновок недержавної експертизи має рекомендаційний характер і може братися до уваги органами виконавчої влади поряд з висновками державної експертизи для прийняття відповідних рішень.
Разом з цим, представник митниці зазначає, що до компетенції та повноважень СЛЕД Держмитслужби та її фахівців, що мають право на проведення досліджень за відповідним напрямом, відноситься визначення характеристик зразків товарів з метою їх ідентифікації та класифікації тощо (для цілей митного контролю та оформлення або з'ясування питань в справі про порушення митних правил), за якими вони можуть бути віднесені до товарів військового призначення та подвійного використання відповідним уповноваженим державним органом.
Отже, експертне дослідження товару, який пересилався ОСОБА_1 у МПВ № RL064694716UA, проводилось експертом СЛЕД Держмитслужби не в розумінні ст. 11 Закону № 549-1V, а відповідно до норм МК України в рамках здійснення митного контролю.
Ідентифікацію товару спеціально призначені компоненти для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), які модифікована для військового використання, зазначених в позиції ML10.C Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20,11.2003 № 1807, здійснено СЛЕД Держмитслужби, яке має атестат про акредитацію, виданий Національним агентством з акредитації України (зареєстрований у Реєстрі 30 червня 2021 року за № 20761, чинний до 29 червня 2026 року). Відповідно до сфери акредитації СЛЕД Держмитслужби, яка є Додатком до вказаного атестату про акредитацію, об'єктами досліджень можуть бути, у тому числі, вироби військового призначення, їх частини та конструктивно схожі з ними вироби.
Відтак, експертний висновок СЛЕД Держмитслужби від 30 серпня 2024 року №142000-3302-0316 є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил № 760/32807/24 (24 (протокол про ПМП № 1021/10000/24)), який свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 473 МК України.
Київська митниця вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, повністю доведена та підтверджується протоколом про порушення митних правил №1028/10000/24 від 25 листопада 2024 року, актом про проведення огляду (переогляду) товарів від 14 вересня 2024 року, висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року № 142000-3302-0348 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Натомість доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі про порушення митних правил за ст. 473 МК України, у матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою громадянку України ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до санкції за ст. 473 МК України, а саме конфіскацію безпосередніх предметів правопорушення.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Кононенко О.С. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому вона вказує на те, що апеляційна скарга Київської митниці не містить жодної з визначених ст. 531 МК України підстав для скасування постанови суду. Київською митницею не спростовуються та не заперечуються висновки, зроблені судом першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України. Апеляційна скарга носить суто формальний характер із посиланням на висновки СЛЕД Держмитслужби від 30 серпня 2024 року №142000-3302-0316, які не мають жодного відношення до даних матеріалів справи.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо недопустимості як доказу висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі-СЛЕД Держмитслужби) від 25 вересня 2024 року №142000-3302-0348, то захисник вказує на те, що в апеляційній скарзі Київська митниця в частині обґрунтування належності та допустимості як доказу, на думку митниці, висновку СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року №142000-3302-0348, посилається на норми ст. 502, 515 МК України, які регламентують порядок проведення експертизи під час провадження у справах про порушення митних правил. Однак, висновок СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року №142000-3302-0348 отриманий не в рамках провадження по справі про порушення митних правил № 1028/10000/24, а в рамках процедур митного контролю поштового відправлення. У матеріалах справи про порушення митних правил №1028/10000/24 відсутня постанова про призначення експертизи, як того вимагає ст. 516 МК України, а наявний лише запит про проведення дослідження № 7.8-6/20-06/7/17415 від 18 вересня 2024 року, підготовлений ОСОБА_6 за підписом заступника начальника митниці Стасенка Дмитра, у той час як провадження у справі здійснювалось ОСОБА_7 .. Крім того, запит про проведення дослідження не містить переліку конкретних питань, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, як того вимагає ст. 516 МК України.
Крім того, захисник вказує, що в самому висновку СЛЕД на стор. 3 міститься інформація, щодо компетенції та повноважень СЛЕД Держмитслужби не входить проведення експертизи в розумінні та для цілей, описаних в ст. 11 Закону України від 20 лютого 2003 року № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання». У переліку юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю, що міститься на офіційному сайті Державної служби експортного контролю, Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби - відсутня. Додатково захисник наголошує, що за вказаним висновком дослідження проведено експертом ОСОБА_8, яка не є експертами з товарознавчої оцінки товарів, так як дана особа не зазначена в Реєстрі атестованих судових експертів на сайті Міністерства юстиції України.
Також, що у висновку СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року №142000-3302-0348 відсутні дані про експертів та попередження експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від проведення експертизи.
З урахуванням викладеного, захисник вказує на те, що Київською митницею не надано жодних експертиз, які були б призначені посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходилась справа про порушення митних правил №1021/10000/24, та які б відповідали чинному законодавству. Натомість ОСОБА_1 для захисту свої законних прав проведено дві незалежні експертизи та отримано наступні експертні висновки:
- Експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 11 листопада 2024 року № К-1016, згідно з яким встановлено, що автономне навісне обладнання на цивільні квадрокоптери - системи навішування (закріплення), перевезення та доставки вантажів відповідає коду УКТ ЗЕД 8479899790, що взагалі не відноситься до кодів УКТЗЕД, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807;
- Висновок судового експерта ОСОБА_5 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 1401/1 від 27 лютого 2025 року, згідно з яким об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою КМУ від 20 листопада 2003 року № 1807, та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю. Об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Єдиному списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою КМУ від 28 січня 2004 року № 86 ,та не є товарами подвійного використання, міжнародна передача яких підлягає державному контролю. Висновок експертизи містить докладний опис проведених експертом досліджень, у результаті яких зроблені висновки та надані обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експерту. Експертиза проводилась атестованим судовим експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Таким чином, вказані два висновки експертизи є єдиними, належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, судом першої інстанції надано об'єктивну правову оцінку наявним у справі доказам та встановленим обставинам, та зроблено правильний висновок про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, а отже відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник Київської митниці - Кучер Л.О. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кононенко О.С. заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд виходить з такого.
Судом встановлено, що в зоні митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці, на території логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) 14 вересня 2024 року під час проведення митного огляду міжнародного поштового відправлення № RL065484387UA (далі МПВ), яке пересилалося з України ОСОБА_2, АДРЕСА_2, НОМЕР_1, Ukraine до Великої Британії одержувач Simon Whitby Ham cottage Station Road Newton Poppleford Devon EX10 OES United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland було виявлено: предмет з пластику, конструктивно схожий на систему скиду вантажу, з маркуванням «Tower Pro MG90S Micro Servo» - 1 шт.
У митній декларації форми CN22 вміст вкладення задекларовано як «1 mechanized fishing equipment» вартістю 100 USD, в перекладі українською мовою «одне механізоване обладнання для вилову риби», вартістю 100 USD.
Листом Київської митниці від 18 вересня 2024 року № 7.8-6/20-06/7/17415, зазначений зразок було направлено для проведення експертного дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД Держмитслужби).
Згідно з висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року № 142000-3302-0348 наданий на дослідження предмет ідентифіковано як спеціально призначений компонент для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), а саме: система подвійного скиду боєприпасів, що призначена для кріплення на БПЛА, яка модифікована для військового використання з двома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів. Вищезазначений предмет модифіковано для військового використання, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
25 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 1028/10000/24 за ст. 473 МК України за пересилання через митний кордон України у МПВ товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Згідно зі ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи органом (посадовою особою) повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується, до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 473 МК України передбачена відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу.
За змістом ст. 196 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України:
1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;
2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною другою статті 378 цього Кодексу);
3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, серед іншого, товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території (п. 1.1).
За змістом ст. 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20 листопада 2003 року № 1807, в редакції, яка діяла станом на час досліджуємих подій, здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання міжнародна передача товарів, зазначених у пункті 1 цього Порядку (далі - товари), може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, центральним органом виконавчої влади, військовим формуванням, правоохоронним органом, органом та підрозділом цивільного захисту України (далі - суб'єкти), іноземним суб'єктом господарської чи іншої діяльності (далі - іноземний суб'єкт) за наявності у них відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, зазначених у статті 15 Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 року (із змінами та доповненнями) товари військового призначення в сукупності чи окремо - це вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів.
Згідно з Законом України від 20 лютого 2003 року № 549-IV«Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання може здійснюватися суб'єктом міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, оригінал якого під час митного оформлення разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов'язаний надати відповідний суб'єкт.
За змістом Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, який є Додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20 листопада 2003 року № 1807 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 596), тобто, яка діяла станом на час досліджуємих подій, позиція ML10 передбачала: «Літальні апарати», «аеростатичні повітряні судна», «безпілотні літальні апарати» («БПЛА»), авіаційні двигуни, та обладнання для «літальних апаратів», «супутнє обладнання» та «компоненти», як наведено нижче, «спеціально призначені» або модифіковані для військового «використання», які мають УКТ ЗЕД - 8411, 8412, 8525, 8526, 8801 00, 8802, 8803;
- позиція ML10.с: непілотовані «літальні апарати» та «аеростатичні повітряні судна», а також «супутнє обладнання», які наведено нижче, та «спеціально призначені» для них «компоненти», які мають коди УКТ ЗЕД - з 8526, 8529, 8801, 8805, 9032, 9033 00 00 00:
1) «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (RPVs), автономні програмовані апарати і безпілотні «аеростатичні повітряні судна»; 2) пускові установки, ремонтно-відновлювальне обладнання та наземне обладнання; 3) обладнання, розроблене для керування або контролю.
Згідно з Переліком товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» у період воєнного стану на території України, який є Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 року № 1378, позиція ML10.с: «непілотовані «літальні апарати» та «аеростатичні повітряні судна», а також «супутнє обладнання», які наведено нижче, та «спеціально призначені» для них «компоненти»:
1) «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (RPVs), автономні програмовані апарати і безпілотні «аеростатичні повітряні судна»;
2) пускові установки, ремонтно-відновлювальне обладнання та наземне обладнання;
3) обладнання, розроблене для керування або контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2025 року внесено зміни до Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 року № 1378 - Переліку товарів, відповідно до якого позиція ML10.с викладена: «непілотовані літальні апарати» та «літальні апарати, легші за повітря», а також супутнє обладнання, як наведено нижче, та спеціально розроблені для них компоненти:
1) «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (Remotely Piloted Air Vehicles, RPVs), автономні програмовані літальні апарати і безпілотні «літальні апарати, легші за повітря»;
2) пускові установки, ремонтно-відновлювальне обладнання та наземне допоміжне обладнання;
3) обладнання, розроблене для керування або контролю.
З наведених обставин вбачається, що протокол про порушення митних правил №1028/10000/24 від 25 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 був складений на підставі висновку експерта СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року № 142000-3302-0348, відповідно до якого наданий на дослідження предмет ідентифіковано як спеціально призначений компонент для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), а саме: система подвійного скиду боєприпасів, що призначена для кріплення на БПЛА, яка модифікована для військового використання з двома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів. Вищезазначений предмет модифіковано для військового використання, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807.
Згідно з положеннями ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).
Відповідно до ст. 502 МК України експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.
Згідно з положеннями ст. 515 МК України експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Як обґрунтовано зазначила захисник, матеріали справи не містять процесуального документу про призначення експертизи, а містять лише запит про проведення дослідження.
Водночас апеляційний суд враховує, що відповідно до пп. 64. п. 4 Положення про Державну митну службу України Держмитслужба організовує у встановленому законодавством порядку проведення митних експертиз та досліджень і провадження експертної діяльності у Держмитслужбі та її територіальних органах.
Згідно з Положенням про СЛЕД Держмитслужби, затвердженим наказом Держмитслужби від 23 жовтня 2019 року № 18 (зі змінами) СЛЕД Держмитслужби є спеціалізованим територіальним органом Держмитслужби з питань експертизи у системі територіальних органів Державної митної служби.
Відповідно до п. 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, одним з її основних завдань є забезпечення реалізації державної митної політики та державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил, а також проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері.
СЛЕД Держмитслужби проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів, класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та для інших цілей, визначених Митним кодексом України та Положенням про СЛЕД Держмитслужби.
Окрім цього, Положенням про СЛЕД Держмитслужби передбачено здійснення СЛЕД Держмитслужби експертного забезпечення заходів Держмитслужби щодо запобігання та протидії контрабанді, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.
Апеляційний суд враховує, що згідно з Атестатом про акредитацію з додатком СЛЕД Держмитслужби має повноваження на комплексні класифікаційні та ідентифікаційні дослідження візуальним методом, методом вимірювання лінійних кутових розмірів, ваговим методом, методом порівняльного дослідження шляхом зіставлення конструктивних ознак і параметрів досліджуваних об'єктів з довідковими даними технічної документації, нормативних документів, відкритих довідникових джерел інформації, і об'єктом дослідження є машини механізми, їх складові частини та комплектуючі, виробниче та технологічне обладнання й устаткування, вироби побутового, виробничого, медичного призначення, їх частини та комплектуючі, мікросхеми та радіоелементи, комп'ютерна і офісна техніка, засоби зв'язку, їх частини, деталі та частини готових виробів, спеціальні технічні засоби, у тому числі, товари подвійного використання, вироби військового призначення, їх частини та конструктивно схожі з ними вироби.
При цьому СЛЕД Держмитслужби не здійснює проведення експертизи в галузі державного експортного контролю в розумінні та для цілей, описаних в ст. 11 Закону України від 20 лютого 2003 року № 549-ІУ «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», однак, одним із основних завдань СЛЕД Держмитслужби є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, та яку проводить Держекспортконтроль України.
Таким чином, до компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби та її фахівців, що мають право на проведення досліджень за відповідним напрямом, відноситься визначення характеристик зразків товарів з метою їх ідентифікації та класифікації тощо (для цілей митного контролю та оформлення або з'ясування питань в справі про порушення митних правил), за якими вони можуть бути віднесені до товарів військового призначення та подвійного використання відповідним уповноваженим державним органом.
Отже, з наведеного вбачається, що СЛЕД Держмитслужби має право на проведення експертних досліджень, шляхом проведення певних методик визначати за певними ознаками належність об'єктів предметам, які зазначені у відповідних списках, проте, не має повноважень безпосередньо визначати, чи відноситься той чи інший товар до товарів військового призначення.
За змістом експертного дослідження експертами СЛЕД як раз і зазначено про те, що надані на дослідження предмети мають ознаки товарів, які відносяться до товарів військового призначення, які вказані у відповідному Списку, однак, безумовного висновку про належність вказаних предметів до товарів військового призначення експертне дослідження не містить.
При цьому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у висновку СЛЕД Держмитслужби від 25 вересня 2024 року № 142000-3302-0348, який подав митний орган не міститься опису самого дослідження, проведеного експертами, що давало б підстави дійти беззаперечного висновку про належність предметів до товарів військового призначення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв вказаний висновок як доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Також апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 12 Закону України від 20 лютого 2003 року № 549-ІУ попередня ідентифікація товарів, що підлягають державному експортному контролю та здійснення необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів, є обов'язком суб'єкта господарювання, державного замовника у сфері оборони та суб'єктів, зазначених у ч. 3 ст.15 даного Закону, яким ОСОБА_1 не є.
Відповідно до ст. 9 Закону Україну «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, які складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об'єднань, і таки Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, згідно з положеннями ст. 11 вищевказаного Закону експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Цією ж нормою закону визначено, зокрема, що основними завданнями експертизи в галузі державного експортного контролю є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Таким чином, експертиза в галузі державного експортного контролю, завданням якої є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, може буди проведено лише центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Перелік юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю, відображений на сайті ДСЕК (https://www.dsecu.gov.ua/ua/poperednia-identifikacia-tovaru_perelik-uridicnih-osib).
Київська торгово-промислова палата входить до переліку таких юридичних осіб.
Стороною захисту до суду першої інстанції наданий експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 11 листопада 2024 року № К-1016, згідно з яким автономне навісне обладнання на цивільні квадрокоптери - системи навішування (закріплення), перевезення та доставки вантажів відповідає коду УКТ ЗЕД 8479899790.
УКТ ЗЕД предметів, визначений експертом Київської ТПП при проведенні експертного дослідження, не співпадає з УКТ ЗЕД, зазначеним у позиції ML10та ML10.c Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю.
Окрім того, апеляційний суд приймає до уваги, що стороною захисту наданий висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 1401/1 від 27 лютого 2025 року, складений судовим експертом Стециком Ю.М..
Відповідно до цього висновку об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807 та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.
Об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Єдиному списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86 та не є товарами подвійного використання, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.
Відповідно до Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень товарознавча експертиза - це дослідження експертом товарознавцем будь-яких питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних знань у цій галузі. Під час проведення судово-товарознавчої експертизи оцінюються споживчі властивості товарів за органолептичними, фізико-хімічними та іншими якісними показниками, а також їх кількісними характеристиками, що здійснюється експертами шляхом проведення випробувань (вимірювань), вивчення інформації за маркуванням і дослідження відповідних товаросупровідних документів.
Предметом судової товарознавчої експертизи є споживчі властивості та вартість товарів.
Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог тощо.
Згідно з даними Реєстру атестованих експертів на офіційному сайті Міністерства юстиції України експерт Стецик Ю.М., який не є фахівцем держспецустанови, на що обґрунтовано посилається представник митного органу, однак, має кваліфікацію судового експерта, та, серед іншого, Свідоцтво на проведення товарознавчих експертиз, дія якого продовжена до 5 червня 2027 року, - «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».
За змістом експертного висновку, експертом застосована методологія товарознавчої ідентифікації товару та за технічними характеристиками підтверджені коди УКТ ЗЕД наданих для проведення дослідження об'єктів, та зазначено, що вказані об'єкти за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807, та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю. Об'єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Єдиному списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86, та не є товарами подвійного використання, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.
З висновку експерта встановлено, що експерт методом товарознавчої ідентифікації товару та порівняння УКТ ЗЕД, технічних характеристик наданих на дослідження об'єктів дійшов висновку про невідповідність наданих на дослідження систем скидів даним, зазначеним у Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807, що не свідчить про недопустимість даного доказу. За таких обставин, апеляційний суд відхиляє посилання представника Київської митниці на відсутність підстав для прийняття висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 1401/1 від 27 лютого 2025 року.
Суд першої інстанції оцінюючі Висновки, що містяться в матеріалах справи, вважав за можливе покласти в основу постанови експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 1401/1 від 27 лютого 2025 року, оскільки експертиза проводилась атестованим судовим експертом ОСОБА_5 , експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Висновок експертизи містить докладний опис проведених експертом досліджень, у результаті яких зроблені висновки та надані обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експерту. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що предмети, які пересилались з України до Великої Британії, не відносяться до товарів військового призначення та подвійного використання, дозвіл на вивезення (тимчасове вивезення) яких не потрібен.
Беручи до уваги вищевикладене, відсутність належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що предмети, які знаходились у міжнародному поштовому пересиланні, відносяться до товарів військового призначення, на які необхідні дозвільні документи в галузі експортного контролю, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції проте, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 було вчинено правопорушення, передбачене ст. 473 МК України, та відсутність в її діях вказаного складу правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, є законним та обґрунтованим, і доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 473, 527-529 МК України, ст.ст. 289, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.