Справа 688/2564/25
№ 2-з/688/10/25
Ухвала
Іменем України
29 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Козачук С.В., за участі секретаря судового засідання Гошовської О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
03.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 3000 євро.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.06.2025 відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд о 09 год 30 хв 15.07.2025, який через неявку відповідача відкладено до 09 год 30 хв 29.09.2025.
29.09.2025 року ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» подав заяву про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 17.01.2004. В обґрунтування даної заяви посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду чи ефективний захист прав та інтересів позивача.
Суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №445114245 від 25.09.2025 відповідачеві ОСОБА_2 , дійсно, згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 17.01.2004 року на праві приватної спільної сумісної власності належить 1/3 частка квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
За змістом заяви про забезпечення позову, остання мотивована тим, що оскільки борг за договором позики не повернутий, що підтверджується перебуванням боргової розписки у позивача, відсутністю документів про повернення боргу у відповідача та наявністю обґрунтованих підстав вважати, то невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду чи ефективний захист прав та інтересів позивача.
Проте, позивачем не подано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що відповідач ОСОБА_2 має намір здійснити відчуження майна, а також не наведено будь-яких інших доводів в обґрунтування поданої заяви. Позиція позивача базується виключно на його припущеннях, а тому у суду відсутні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створить перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 07.06.2022 року у справі № 127/25378/21 провадження № 61-21013св21.
Окрім цього, забезпечення позову повинно бути співмірним з заявленими вимогами. Однак, до заяви про забезпечення позову не долучено доказів на підтвердження дійсної вартості майна, на яке просить накласти арешт позивач, на час розгляду даної заяви, а тому суд позбавлений можливості визначити таку співмірність.
За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність належного обгрунтування позивачем ОСОБА_1 обраного ним заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту його прав, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149, 150. 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати учасникам справи для відома.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК