Справа 688/4276/25
№ 2-а/688/51/25
Рішення
Іменем України
29 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Березюк Н.П.
з участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивований тим, що 10.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову № 1608 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно постанови він умисно та без поважних причин не прибув 26.06.2025 о 14 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою №3902664 від 13.06.2025, яка була направлення поштовим відправленням №0610260370904, з метою уточнення даних. Вважає, що така постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Так, з 06.06.2024 він прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , у встановленому порядку отримав військово-обліковий документ № НОМЕР_1 , актуалізував свої персональні дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані), та 06.06.2024 пройшов військово-лікарську комісію. 09.06.2024 у мобільному застосунку «Резерв+» своєчасно уточнив свої облікові дані - оновив адресу місця проживання, номери засобів зв'язку та інші персональні дані, за якими проживає в АДРЕСА_1 . та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він не визнав вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та повідомив, що повістка №3902664 від 13.06.2025 на його домашню адресу не доставлялася. Пізніше йому стало відомо, що поштове відправлення №0610260370904 відправлене не ІНФОРМАЦІЯ_2 чи його підрозділами, а іншим органом з поштового відділення, розташованого у м. Києві. Згідно інформації Укрпошти поштове відправлення №0610260370904 доставлено до м. Шепетівки 20.06.2025, в трекінгу міститься інформація про нібито «невдалу спробу вручення», а в подальшому повернуте відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Проте у вказаний період він територію м. Шепетівки не залишав, задеклароване місце проживання не змінював. Зазначив, що працівники відділення поштового зв'язку у порушення вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України не інформували його за його номером телефону про наявність повістки РТЦК та не вкладали до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження поштового відправлення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо нього не містять відомостей про те, що він поінформований про надіслання йому повістки РТЦК, тому з об'єктивних причин не знав про направлення йому повістки РТЦК та не міг з'явитися за викликом. Просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутністю у його діях події та складу адміністативного правопорушення.
Позиції учасників справи
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов, доказів на підтвердження наявності в діях особи ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
15.09.2025 позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_6 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
15.09.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 24.09.2025, роз'яснив відповідачу право подати відзив на позов, з усіма доказами, що підтверджують обставини на яких грунтуються заперечення.
Відзив на позов не надійшов, сторони у судове засідання не з'явилися.
24.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 227 КАС України відклав проголошення рішення на 29.09.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суд встановив, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 №1608 від 10.07.2025, військовозобов'язаний ОСОБА_1 26.06.2025 о 14 год не з'явився без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_6 по повістці №3902664 від 13.06.2025, яку надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» №0610260370904 з метою уточнення даних.
За змістом постанови ОСОБА_1 порушив вимоги частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
06.06.2024 ОСОБА_1 прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 , тоді ж пройшов військово-лікарську комісію.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» та електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» ОСОБА_1 09.06.2024 уточнив свої персональні та облікові дані.
ОСОБА_1 актуалізував свої персональні дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані) та 11.06.2024 отримав військово-обліковий документ №1611202119309130000006.
З 28.09.2020 ОСОБА_1 , як протоієрей, призначений настоятелем парафії «СВ Апостола і Євангелиста Іоанна Богослова» с. Борисів Ізяславського благочиння, Хмельницької області.
Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строку на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 289 КУпАП.
Застосовані норми права, оцінка доказів та висновки суду
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Частина 3 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненні під час особливого періоду.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби,мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані; у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
За даними постанови в справі про адаміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що не з'явився без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_6 по повістці, яку надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» з метою звірки даних
Однак оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими підтверджується винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто не містить доказів того, що ОСОБА_1 отримав повістку №3902664 від 13.06.2025, однак не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, тобто суду не надані копія розписки ОСОБА_1 про отримання повістки, чи відповідні відомості відділення поштового зв'язку про відмову ОСОБА_1 отримати повістку РТЦК.
У резолютивній частині оскаржуваної постанови не зазначено нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, за вчинення якого накладається адміністративне стягнення, що є порушенням вимог ст. 283 КУпАП та не надає суду можливості визначити норму за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності.
Суд зауважує, що відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв+.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за такі порушення в особливий період.
Норма ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов'язаний уточнити і не уточнив та не з'явився за повісткою, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена без дотримання вимог ст. 283 КУпАП, з якої неможливо встановити норму закону, за якою позивача притягнуто до адмінстративної відповідальності.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 10.07.2025, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 3 ст. 210-1, ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 268-269, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №11608 від 10.07.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Пований текст рішення складений 29.09.2025.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК