Справа № 685/469/25
Провадження № 2/685/274/25
29 вересня 2025 року селище Теофіполь
Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В.,
за участю секретаря судового засідання Медун В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 42649746; місцезнаходження: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, місто Київ, 04112) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») Романенко М.Е. звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 40 986,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3270150, шляхом подання ОСОБА_1 заявки на отримання кредиту у власному кабінеті відповідача на офіційному вебсайті товариства, який було підписано позичальником з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 15 000,00 грн. Отримавши кредитні кошти від ТОВ «МІЛОАН», відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання.
На підставі договору факторингу № 07Т від 13.01.2021 ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача. Відтак, ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 у розмірі 40 986,72 грн, з яких: 8609,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 29 827,72 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, 2550,00 грн становить заборгованість за комісійними винагородами, а також стягнути з відповідача 2422,40 грн сплаченого при поданні позову судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи.
Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 21.07.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання у справі на 14.08.2025.
23.07.2025 представниця позивача Романюк В.С. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
13.08.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Обласов С.А. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи заперечення тим, що позивачем не подано належних та допустимих доказів підписання відповідачем кредитного договору, не подано доказів ідентифікації позичальника, належності електронного підпису відповідачу, а також відсутності доказів переходу права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджи Фінанс» щодо ОСОБА_1 . Відтак, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
14.08.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з відпусткою головуючої судді, розгляд справи відкладено на 29.09.2025.
15.08.2025 представник позивача Романенко М.Е. подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що 01.03.2021 ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 3270150, підписання договору здійснювалось електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021, кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступному через сайт товариства або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Крім цього, представник позивача зазначив, що направив запит до ТОВ «МІЛОАН» щодо надання доказів укладення договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , а також, що на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Діджи Фінанс» долучено витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, в якому містяться персональні дані відповідача та дані кредитного договору.
19.09.2025 представник позивача Романенко М.Е. через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів та долучення доказів до матеріалів справи, до якого долучив відповідь ТОВ «МІЛОАН» на запит позивача щодо хронології вчинення ОСОБА_1 дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, інформації з електронного файлу щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину, скриншоту з ІТС товариства щодо направлення СМС з одноразовим ідентифікатором для підписання договору, довідки по заявці на кредит та фото ОСОБА_1 із паспортом громадянина України, копію зазначеного паспорта.
У судове засідання 29.09.2025 сторони не з'явились, заяв чи клопотань до суду не надійшло.
Із урахуванням поданого у позовній заяві клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, перевіривши належність повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у електронному кабінеті особи, на підставі положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу 29.09.2025 незалежно від явки сторін за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів, оскільки неявка сторін спору не перешкоджає його вирішенню по суті.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів та долучення доказів до матеріалів справи,з урахуванням того, що зазначені докази стороною позивача подано після отримання їх від первинного кредитора, про що позивач заздалегідь повідомив суд у відповіді на відзив від 14.08.2025, докази подано у електронній формі 19.09.2025, до початку розгляду справи по суті, то з урахуванням положень ст. 83 ЦПК України, суд задовольнив клопотання представника позивача про поновлення представнику позивача процесуального строку на подання суду доказів, приєднавши подані докази до матеріалів справи.
З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, висловлених у судовому засіданні та викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту та договору факторингу.
Встановлені фактичні обставини справи
Суд встановив, що 01.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3270150, який підписано ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора S93059, надісланого на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину № 3270150 від 01.03.2021, скриншотом з ІТС первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» щодо направлення СМС з одноразовим ідентифікатором S93059 для підписання договору.
Відповідно до пункту 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сторонами договору в його п. 1.2. обумовлено суму кредиту в розмірі 15 000,00 грн, строк кредитування тривалістю 30 днів з 01.03.2021; дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 31.03.2021; комісія за надання кредиту нараховується за ставкою 17,00% від суми кредиту одноразово і становить 2550,00 грн (п. 1.5.1 договору); проценти за користування кредитом: 7650,00 грн нараховуються за ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. договору); кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1. договору).
Крім цього, сторонами договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 було підписано паспорт споживчого кредиту № 3270150, в якому було узгоджено порядок повернення кредиту, а також інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка: 1,70% за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3 договору; стандартна (базова) ставка: 5,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п. 1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п 2.3.1.2 договору; тип процентної ставки: фіксована; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов?язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 2550,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,00% від суми кредиту одноразово; загальні витрати за кредитом: 10200,00 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом згідно п.1.3 договору (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 25200,00 грн, реальна річна процентна ставка: 827,00% річних.
Відповідно до п. 2.3.1. договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021, продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на вебсайті товариства miloan.ua і є невід?ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору (п. 2.3.1.1 договору).
За змістом п. 2.3.1.2 договору, пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість дів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору.
Як вбачається із копії платіжного доручення № 40625024 від 01.03.2021, первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» 01.03.2021 перераховано грошові кошти в сумі 15 000,00 грн на картку № 516874*89, отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 3270150.
13.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 07Т, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс», діючи як фактор, з однієї сторони та ТОВ «МІЛОАН», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
За умовами п. 4.1. договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору.
Договір факторингу № 07Т від 13.09.2021 набуває чинності відповідно до його п. 8.1. з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 31.03.2022, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2. договору факторингу).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за договором № 3270150 від 01.03.2021 в сумі 40 986,72 грн з яких: 8609,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 29 827,72 грн становить заборгованість за процентами, 2550,00 грн становить заборгованість за комісією.
Досудовою вимогою за вих. № 2298313793-АВ від 27.09.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги відповідно до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 та вимагало погасити заборгованість за кредитним договором № 3270150 від 01.03.2021 в сумі 40 986,72 грн в термін до 15.11.2023.
Згідно з долученим позивачем розрахунком заборгованості від первісного кредитора за період з 01.03.2021 по 11.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3270150 від 01.03.2021 складає 40 986,72 грн, з яких: 8609,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 29 827,72 грн становить заборгованість за процентами, 2550,00 грн становить заборгованість за комісією.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд встановив, що 01.03.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3270150, який було підписано ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора S93059, надісланого на номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину, а також наданим первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» скриншотом з ІТС товариства щодо направлення СМС з одноразовим ідентифікатором S93059 для підписання договору.
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику від ТОВ «МІЛОАН» за договором підтверджується копією платіжного доручення № 40625024 від 01.03.2021, з якого вбачається, що 01.03.2021 первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» було перераховано грошові кошти в сумі 15 000,00 грн на картку № 516874*89, отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: кошти згідно договору 3270150.
Відтак, первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» взяті на себе зобов'язання за договором про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 виконав у повному обсязі, грошові кошти у сумі 15 000,00 грн було передано відповідачу у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.
Як вбачається з долученого позивачем розрахунку заборгованості від первісного кредитора за період з 01.03.2021 по 11.08.2021, ОСОБА_1 частково погашав заборгованість за договором про споживчий кредит № 3270150, сплативши: 1) 31.03.2021 450,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1020,00 грн заборгованості за процентами, 450,00 грн комісії за пролонгацію договору; 2) 03.04.2021 436,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 992,00 грн заборгованості за процентами, 436,00 грн комісії за пролонгацію договору; 3) 06.04.2021 705,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1929,00 грн заборгованості за процентами, 705,00 грн комісії за пролонгацію договору; 4) 13.04.2021 670,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1863,00 грн заборгованості за процентами, 670,00 грн комісії за пролонгацію договору; 5) 19.04.2021 636,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1750,00 грн заборгованості за процентами, 636,00 грн комісії за пролонгацію договору; 6) 27.04.2021 1210,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 2594,00 грн заборгованості за процентами, 1210,00 грн комісії за пролонгацію договору; 7) 12.05.2021 544,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1766,00 грн заборгованості за процентами, 544,00 грн комісії за пролонгацію договору; 8) 19.05.2021 310,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 829,00 грн заборгованості за процентами, 310,00 грн комісії за пролонгацію договору; 9) 23.05.2021 501,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1696,00 грн заборгованості за процентами, 501,00 грн комісії за пролонгацію договору; 10) 30.05.2021 476,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1584,00 грн заборгованості за процентами, 476,00 грн комісії за пролонгацію договору; 11) 05.06.2021 453,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1452,00 грн заборгованості за процентами, 453,00 грн комісії за пролонгацію договору.
Відтак, загальна сума сплаченої відповідачем заборгованості за тілом кредиту становить 6391,00 грн, за нарахованими процентами - 17 475,00 грн.
Відповідно до зазначеного розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3270150 від 01.03.2021 складає 40 986,72 грн, з яких: 8609,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 29 827,72 грн становить заборгованість за процентами, 2550,00 грн становить заборгованість за комісією.
Відповідач неодноразово частково погашав заборгованість за кредитним договором № 3270150 від 01.03.2021, наявністю якого обгрунтовано позовні вимоги, що з урахуванням принципу заборони суперечливої поведінки свідчить про його згоду з умовами кредитування, визнання кредитних правовідносин і факту отримання кредитних коштів у спірних правовідносинах.
Відхиливши доводи відповідача про неукладення ним договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021, на підставі наявних у справі доказів суд дійшов висновку про належне укладення договору про споживчий кредит між ТОВ «МІЛОАН» та позичальником ОСОБА_1 .
Стосовно переходу права вимоги до позивача за договором факторингу слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 ТОВ «Діджи Фінанс», діючи як фактор, з однієї сторони та ТОВ «МІЛОАН», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1. якого згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. За умовами п. 4.1. договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору.
Як вбачається з копії витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за договором № 3270150 від 01.03.2021 в сумі 40 986,72 грн.
У матеріалах справи наявні копії платіжних доручень на підтвердження сплати ТОВ «Діджи Фінанс» суми фінансування за договором факторингу № 07Т від 13.09.2021 на користь ТОВ «МІЛОАН».
Подані позивачем докази, а саме: копії договору факторингу № 07Т від 13.09.2021, акта приймання-передачі реєстру прав вимог до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 та витягу з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «МІЛОАН» кредитним договором.
Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід на підставі договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджи Фінанс» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , та відхиляє доводи відповідача щодо відсутності доказів переходу права вимоги щодо ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджи Фінанс».
Щодо заявлених до стягнення позивачем сум грошових коштів за договором про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 у розмірі 40 986,72 грн, з яких: 8609,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту, 29 827,72 грн становить заборгованість за процентами, 2550,00 грн становить заборгованість за комісією, слід зазначити таке.
Належні і допустимі докази повного виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе за договором про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 обов'язків з повернення позичених грошових коштів, нарахованих процентів та одноразової комісії за надання кредиту у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3270150 від 01.03.2021 за тілом кредиту становить 8609,00 грн.
З урахуванням принципу диспозитивності, суд вважає за можливе на підставі наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН», врахувати визнані позивачем сплачененими відповідачем грошові кошти як обставину, яку визнає позивач, внаслідок чого відповідач звільняється на підставі ст. 82 ЦПК України від обов'язку доказування щодо сплати ним відповідних грошових коштів.
Разом з тим, відповідач не надав суду доказів повного виконання ним взятих на себе за договором обов'язків з повернення позичених грошових коштів, унаслідок чого зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому розмірі.
Зазначене стосується не лише суми заявленого до стягнення основного зобов'язання (тіла кредиту) у розмірі 8609,00 грн з урахуванням сплаченої відповідачем частини заборгованості на загальну суму 6391,00 грн у період з 31.03.2021 по 05.06.2021, але й передбаченої договором № 3270150 від 01.03.2021 одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 2550,00 грн та процентів за користування кредитом, оскільки суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальником його обов'язків щодо повернення позичених коштів у повному обсязі.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами, суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів за період дії договору кредитування, з урахуванням положень пунктів 1.5.2., 1.6. (умови щодо процентної ставки), 2.3.1. (умови пролонгації) договору про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021, застосовуючи фіксовану процентну ставку в розмірі 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. договору); стандартну (базову) процентну ставку в розмірі 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом періоду з 01.03.2021 по 11.08.2021 (період, протягом якого первісним кредитором нараховувалися проценти за користування кредитом), за формулою: сума процентів = тіло кредиту / 100 Х процентна ставка Х кількість днів: 1) 15 000/100Х1,7Х30 (з 02.03.2021 по 31.03.2021) = 7650,00 грн; 2) 14 550/100Х1,7Х3 (з 01.04.2021 по 03.04.2021) = 742,05 грн; 3) 14 114/100Х1,7Х3 (з 04.04.2021 по 06.04.2021) = 719,82 грн; 4) 13 409/100Х1,7Х7 (з 07.04.2021 по 13.04.2021) = 1595,65 грн; 5) 12 739/100Х1,7Х6 (з 14.04.2021 по 19.04.2021) = 1299,36 грн; 6) 12 103/100Х1,7Х8 (з 20.04.2021 по 27.04.2021) = 1646,00 грн; 7) 10 893/100Х1,7Х15 (з 28.04.2021 по 12.05.2021) = 2777,70 грн; 8) 10 349/100Х1,7Х7 (з 13.05.2021 по 19.05.2021) = 1231,51 грн; 9) 10 039/100Х1,7Х3 (з 20.05.2021 по 22.05.2021) = 511,98 грн; 10) 10 039/100Х5Х1 (з 23.05.2021 по 23.05.2021) = 501,95 грн; 11) 9538/100Х1,7Х7 (з 24.05.2021 по 30.05.2021) = 1135,05 грн; 12) 9062/100Х1,7Х6 (з 31.05.2021 по 05.06.2021) = 924,30 грн; 13) 8609/100Х1,7Х8 (з 06.06.2021 по 13.06.2021) = 1170,80 грн; 14) 8609/100Х5Х59 (з 14.06.2021 по 11.08.2021) = 25 396,55 грн.
Загальна сума нарахованих процентів за період строку кредитування становить 47 302,72 грн.
Із урахуванням сплаченої відповідачем частини заборгованості в сумі 17 475,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами становить: 47 302,72 - 17 475 = 29 827,72.
Відповідач не спростував наведеного у позові розрахунку та не подав доказів сплати зазначеної заборгованості, відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом в розмірі 29 827,72 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одноразова комісія в розмірі 2550 грн відповідає умовам п. 1.5.1. Договору про споживчий кредит № 3270150 та у зв'язку з відсутністю доказів її сплати підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв'язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 у розмірі 40 986,72 грн, з яких: 8609,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 29 827,72 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, 2550,00 грн становить заборгованість за комісією.
Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача.
Розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду позивача відповідно до поданої копії платіжної інструкції в національній валюті № 3270150 від 14.05.2025 становить 2422 грн 00 копійок та копії платіжної інструкції в національній валюті № 3270150 від 22.05.2025 становить 40 копійок, відтак, зазначена сума в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Як вбачається із долучених до позову письмових доказів, у зв'язку зі зверненням до суду позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн, що підтверджено договором № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, додатковою угодою № 3270150 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, актом № 3270150 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28.03.2025, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 31.03.2025.
Відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, заявлені витрати не є явно необгрунтованими чи непропорційними щодо предмета спору, тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» у заявленому розмірі 6000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1, 1077-1082 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13-15, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3270150 від 01.03.2021 у розмірі 40 986 (сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 72 копійки, з яких: 8609 (вісім тисяч шістсот дев'ять) гривень 00 копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 29 827 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 72 копійки становить заборгованість за нарахованими процентами, 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок становить заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 42649746; місцезнаходження: вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, місто Київ, 04112).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне рішення суду складено 29.09.2025.
Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.