Копія:
29 вересня 2025 року Справа № 608/2186/25
Номер провадження2/608/1101/2025
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (представник адвокат Квятковський Д.В.) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на дві земельні ділянки в порядку спадкування за законом,
Позивачка ОСОБА_1 (представник адвокат Квятковський Д.В.) звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на дві земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України та позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зокрема, відповідно до вимог пункту 3 частини 3 цієї статті, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності- суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо проведення належної оцінки майна.
Суд зауважує, що Витяг № НВ-9978133522025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 6125585900:01:001:3000, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 60082, 19 гривень, який слугував підставою для визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті, не є належним доказом вартості майна на час розгляду справи, з огляду на наступне.
Відповідно до наведених в ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» визначень, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактору виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 3 вказаного Закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру, вона має сплатити суму судового збору, що дорівнює 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних вище норм діючого законодавства, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не є тотожною з дійсною вартістю нерухомого майна та не призначена для обчислення розміру судового збору при зверненні до суду із позовом.
Тому, наданий позивачем витяг не є документом, який визначає дійсну вартість нерухомого майна в порядку, передбаченому діючим законодавством.
Виходячи з того, що у позовній заяві ціна позову є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, суд позбавлений можливості здійснення розрахунку судового збору, що підлягає сплаті за позовну вимогу майнового характеру.
Позивачу необхідно вказати ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірних земельних ділянок з наданням належних доказів на підтвердження вартості спірного майна на час звернення до суду з позовом, зокрема звіту про оцінку майна, експертного висновку про вартість майна, які при подачі позову до суду відсутні та, у разі необхідності, виходячи з її розміру, доплатити судовий збір виходячи зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, суд зазначає, що право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства.
За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975).
Враховуючи наведене та керуючись п.2 ч.1 ст. 176, ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 (представник адвокат Квятковський Д.В.) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на дві земельні ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків терміном не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а саме: надання висновку про грошову оцінку майна.
Роз'яснити позивачці, що у випадку виконання вимог ухвали у встановлений судом строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.
Інакше, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/2186/25.
Ухвала набрала законної сили " " __________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію ухвали видано " " _________________ року.
Секретар: