Справа № 605/225/25
Іменем України
30 вересня 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці кримінальне провадження №605/225/25 про обвинувачення
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Шумляни Підгаєцького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, командира відділення охорони взводу охорони сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог діючого законодавства, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Так, ОСОБА_3 постановою Підгаєцького районного суду у справі №605/438/24 від 14 жовтня 2024 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова набрала законної сили 25 жовтня 2024 року.
Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею, з метою її невиконання в частині позбавлення права керування транспортними засобами, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог законодавства України, зокрема ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», ст.129-1 Конституції України, ст.298 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 07 березня 2025 року близько 12 години 58 хвилин, здійснював рух по вулиці Центральній у с. Загайці Підгаєцької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки “CITROEN JUMPY», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції СПД №2 (м. Підгайці) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області у порядку п.3 ст.35 Закону України “Про Національну поліцію».
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав повністю, щиросердечно розкаявся, при цьому повністю підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті. Крім того, додав, що він шкодує про вчинене і обіцяє, що більше таке не повториться.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними під час досудового розслідування доказами, що її підтверджують та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд прийшов до переконання, про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, дії якого вірно кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, його вік, а також, що вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, по місцю проживання та служби характеризується позитивно, відсутність у його діях обставин, які обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Речовий доказ, а саме: оптичний DVD-R диск на якому міститься відеозапис щодо зупинки та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.382 КК України - у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Речовий доказ, а саме: оптичний DVD-R диск на якому міститься відеозапис щодо зупинки та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий: ОСОБА_1