Справа № 489/7932/25
Провадження № 1-кп/489/826/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
про призначення судового розгляду
30 вересня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №12025150000000097 від 31.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
встановив:
В ході підготовчого судового засідання прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, зазначивши про його відповідність вимогам КПК України
Обвинувачені та їхні захисники не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.
Заслухавши учасників, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Інгульському районному суду міста Миколаєва. Підстав для закриття, зупинення кримінального провадження чи прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Також від потерпілого до суду надійшов цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь АТ «Укрзалізниця» матеріальної шкоди.
Вирішуючи питання з приводу пред'явленого цивільного позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За таких обставин, оскільки потерпілим до підготовчого судового засідання поданий цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 , який підлягає прийняттю до розгляду судом, тому відповідно до ст. 178 ЦПК України цивільний відповідач вправі подати до суду письмовий відзив із запереченнями проти вказаного позову.
Також до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, які існували при застосуванні запобіжного заходу.
Крім того, до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, які існували при застосуванні запобіжного заходу.
Прокурор підтримав клопотання та просив їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою, вважаючи, що відносно обвинуваченого можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 02.04.2025 відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29.05.2025 без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою від 18.09.2025 до 01.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 09.04.2025 відносно ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 31.05.2025 без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою від 18.09.2025 до 01.10.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Вирішуючи заявлені прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, особи обвинувачених, необхідність уникнення визначених ст. 177 КПК України ризиків.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Сам факт подання до суду обвинувального акту та те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні відповідних кримінальних правопорушення є свідченням їх обґрунтованої підозри. При цьому, на даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинувачених в інкримінованих їм діяннях, що буде вирішуватися судом в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення у справі.
На переконання суду, на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, які існували при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні ряду умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість інкримінованих злочинів та покарання за їх вчинення. Також на даний час частина території України перебуває під тимчасовою окупацією рф, внаслідок чого обвинувачений може переховуватися на вказаній території від суду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів проти власності, за які відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак це не сприяло його перевихованню, та йому інкримінується після останнього звільнення з місць відбування покарання 13.09.2024 протягом короткого періоду часу вчинення ряду умисних тяжких та особливо тяжких злочинів. Також обвинувачений ОСОБА_5 не працює та не має стабільного джерела доходів, а також міцних соціальних зв'язків та постійного зареєстрованого місця проживання, що свідчить про відсутність чинників, які могли б утримати його від продовження злочинної діяльності.
За такого, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, що є підставою для задоволення клопотання прокурора.
Крім того, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, наявність декількох істотних передбачених ст. 177 КПК ризиків, кількість інкримінованих кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним не визначати розмір застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
Також, на переконання суду, на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, які існували при застосуванні ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки останній також обвинувачується у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість інкримінованих злочинів та покарання за їх вчинення. При цьому, на даний час частина території України перебуває під тимчасовою окупацією рф, внаслідок чого обвинувачений може переховуватися на вказаній території від суду.
Хоча на даний час ОСОБА_6 вважається таким, що не має судимості, однак його минулий кримінальний досвід, а також характеристика з місця проживання як особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку, свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень. Також обвинувачений ОСОБА_6 не працює та не має стабільного джерела доходів, а також міцних соціальних зв'язків, неодноразово перебував на лікуванні як наркозалежна особа, що свідчить про відсутність чинників, які могли б утримати його від продовження злочинної діяльності.
За такого, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, що є підставою для задоволення клопотання прокурора.
При цьому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, наявність декількох істотних передбачених ст. 177 КПК ризиків, кількість кримінальних правопорушень та обставини їх вчинення, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним не визначати розмір застави відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України.
Натомість, суд не погоджується з твердженням сторони захисту про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який, оскільки, враховуючи вид інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, та відомості про його особу (схильний до вчинення кримінальних правопорушень), застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу є неможливим та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Крім того, варто зауважити, що суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу відповідно до статей 199, 315 КПК України вирішує питання про обрання, зміну, продовження чи скасування запобіжного заходу лише на підставі відповідного клопотання учасників судового провадження.
Натомість, суд не вправі за власною ініціативою на етапі вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу обирати обвинуваченому інший більш м'який запобіжний захід, оскільки таким правом він наділений відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України виключно при вирішенні клопотань про обрання, а не продовження запобіжних заходів.
За такого, питання про заміну запобіжного заходу може бути вирішене виключно при подачі суду відповідного клопотання, яке може бути подане одночасно із розглядом клопотання про продовження строку запобіжного заходу, саме стороною кримінального провадження в порядку ст. 315 КПК України, тому у суду немає законних підстав вирішувати питання про заміну раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, зокрема під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, без відповідного письмового клопотання про це сторони, яка вважає можливим змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Крім того, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, суд враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України, за якими під час дії воєнного стану до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також згідно з п. 6.2 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024
№ 7-р(II)/2024, «застосування за частиною шостою статті 176 КПК під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України».
Таким чином, на підставі положень ч. 3 ст. 315 КПК України, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченим строку запобіжних заходів.
Керуючись статтями 314 - 316, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025150000000097 від 31.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12.30 годин 07.10.2025 в залі судового засідання Інгульського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/16, 3 поверх (кабінет № 320).
Кримінальне провадження розглядати колегіально судом у складі трьох суддів.
Викликати в судовий розгляд прокурора, обвинувачених, захисників, повідомити представника потерпілого.
Прийняти до розгляду цивільний позов АТ «Укрзалізниця» до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди.
Копію ухвали та цивільного позову вручити обвинуваченому та роз'яснити йому право подати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 28.11.2025 включно без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 28.11.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Строк дії ухвали в частині терміну дії запобіжного заходу - до 28.11.2025.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3