Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/4903/25
Провадження №: 1-кс/332/388/25
30 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082030000602 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краснограда Харківської області, громадянки України, неодруженої, яка на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025082030000602 від 12 вересня 2025 року ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано таким: у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025082030000602 від 12 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
За приписами пунктів 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (надалі - Інструкція), визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї, холодної зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на носіння кастету, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, влітку 2024 року (більш точна дата та точний час досудовим розслідуванням не встановлені), знаходячись в парковій зоні в місті Берестин Берестинського району Харківської області (точна адреса під час досудового розслідування не встановлена), придбала шляхом знахідки на узбіччі тротуару металевий предмет, зовні схожий на кастет, який згідно з висновком експерта від 24.09.2025 № СЕ-19/108-25/20906-ХЗ є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом, виготовленим саморобним способом з використанням промислового обладнання, який надалі того ж дня та у той же час поклала до своєї наплічної жіночої сумки та почала носити при собі.
У подальшому 11.09.2025, приблизно о 09 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння кастету без передбаченого законом дозволу, знаходячись поблизу будинку № 46 по вул. Алмазній у м. Запоріжжі, носила у своїй наплічній жіночій сумці вищевказаний предмет, зовні схожий на кастет, який згідно з висновком експерта від 24.09.2025 № СЕ-19/108-25/20906-ХЗ є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом, виготовленим саморобним способом з використанням промислового обладнання, до моменту її виявлення співробітниками поліції 11.09.2025, приблизно о 09 годині 10 хвилин.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.09.2025, висновком експерта від 24.09.2025 № СЕ-19/108-25/20906-ХЗ, протоколом огляду від 24.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 12.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.09.2025, протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 від 29.09.2025.
ОСОБА_5 29.09.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме, носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
Зібрані під час досудового розслідування докази у сукупності підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_5 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, що, в свою чергу, відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Згідно з клопотанням під час проведення досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Сторона обвинувачення зазначає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинила злочин, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. ОСОБА_5 проживає в м. Запоріжжі лише з квітня 2025 року, а раніше тривалий час мешкала на території Харківської області.
Вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у разі доведення її вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, може вчинити спроби переховуватись від органів досудового розслідування (суду), що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_5 не має офіційних джерел доходу, у зв'язку із чим слідство дійшло висновку, що ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим завдати шкоду охоронюваним правам та інтересам суспільства, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Орган досудового розслідування вважає, що доцільним буде обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З урахуванням викладеного орган досудового розслідування просить обрати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали доводи та вимоги, викладені у клопотанні, просили його задовольнити, вказуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, підтверджується зібраними у провадженні та доданими до клопотання доказами.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона проти задоволення клопотання заперечень не має.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 29.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про те, що оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за яке відповідно передбачене покарання виді позбавлення волі на строк до 3 років, та наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку підозрюваної.
При цьому слідчий суддя побіжно враховує, що власне сама підозрювана із застосуванням такого запобіжного заходу фактично погодилася.
Частиною 1 ст. 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваної слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків є достатнім застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального процесу;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Ураховуючи наведене, керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193-196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082030000602 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 29 листопада 2025 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального процесу;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Термін дії ухвали визначити до 29.11.2025 року у межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрювану ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 30 вересня 2025 року о 16 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1