Справа № 126/891/25
Провадження № 2/145/842/2025
(заочне)
30.09.25 с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ФК "ЄЙС"звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 30.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №311762165 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства (www.moneyveo.ua), ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску ОСОБА_1 заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно зі стандартами відповідних платіжних систем. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить ОСОБА_1 .
Відповідно до умов договору, кредитодавець надав відповідачу (позичальнику) кредит у сумі 22000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019. В подальшому сторони уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2021, в даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 63611,38 грн.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір
факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 21.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 63611,38 грн.
17.04.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ФК "ЄЙС"уклали договір факторингу № 17/04/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024 від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до ОВ "ФК "ЄЙС" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 63611,38 грн.
ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості станом на 23.04.25 (на день подання позовної заяви) за кредитним договором № 311762165 від 30.11.2021 становить 63611,38 грн, яка складається з наступного: 21999,20 грн - заборгованість по кредиту, 41612,18 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 311762165 від 30.11.2021 у розмірі 63611,38 та судові витрати, які складаються із: сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно (08.09.2025 та 30.09.2025) не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно з відповіддю з ЄДДР № 1327880 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованими листами було скеровано судові повістки про виклик до суду. Однак вони повернулись до суду разом з довідкою про відсутність адресата за вказаною адресою. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Судом установлено, що 30.11.2021 за допомогою ІТС товариства між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №311762165 (а.с.20зворот-24).
Відповідно до умов договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 22000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 30.12.2021 (п.1.3). Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 30.12.2021. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п.1.7).
Відповідно до п. 1.9 договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 160,60 % річних, що становить 0,44 % від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.1); за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 530,31 % річних, що становить 1,45 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.9.2). Якщо Позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору (п.1.9.3).
Згідно з п. 1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.1.12.1); з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 % річних, що становить 2,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.12.2).
Договір № 311762165 від 30.11.2021 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - МNV669ЕВ.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови договору виконало, надавши відповідачу кредит в розмірі 22000,00 гривень, що стверджується платіжним дорученням № 0d46d2db-6189-4c7c-96d2-2e27eafe978b від 30.11.2021 (а.с.63) та електронним повідомленням АТ "ТАСКОМБАНК" № 3980/47.1.-БТ від 08.08.2024 (а.с.64-65).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.66-69), строком дії до 28.11.2019. В подальшому сторони уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019 (а.с.72), № 26 від 31.12.2020 (а.с.73-77), якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2021, в даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27 (а.с.78), якою продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31 (а.с.79), якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32 (а.с.80), якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.81-82), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача на суму 63611,38 грн, яка складається із: 21999,20 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 41612,18 грн - по відсоткам.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір
факторингу № 23/0224-01 (а.с.83-86), строк дії до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 (а.с.88-89) до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 63611,38 грн, яка складається із: 21999,20 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 41612,18 грн - заборгованість по відсоткам.
17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ФК "ЄЙС"уклали договір факторингу № 17/07/24 (а.с.91-94) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 (а.с.97-98) до ТОВ "ФК "ЕЙС" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 63611,38 грн, яка складається із: 21999,20 грн - прострочене тіло, 41612,18 грн - прострочені відсотки.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, в зв'язку з чим має заборгованість у сумі 63611,38 грн, яка складається із: 21999,20 грн - заборгованість по кредиту, 41612,18 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що стверджується розрахунком заборгованості складеним ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.10), розрахунком заборгованості складеним ТОВ "Таліон Плюс" (а.с.12), випискою з особового рахунка за кредитним договором №311762165 (а.с.13).
До цього часу зобов'язання не виконано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "ЕЙС"є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подав, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.
Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 311762165 від 30.11.2021,отримав кредит, користувалася кредитними коштами й допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення кредитної заборгованості, що свідчить про визнання ним боргу за кредитним договором і обов'язків, які виникли з цього договору.
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконував свої зобов'язання перед товариством, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФК "ЕЙС" та адвокатським б'юро "Тараненко та партнери" 03.04.2024 укладений договір надання правничої допомоги №03/04/24 (а.с.99-100). До позову додано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/04/24 від 03.04.2024 (а.с.100), додаткову угоду № 5 від 03.04.2024 до договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024 (а.с.101-103), акт прийому-передачі наданих послуг від 03.04.2024 (а.с.104).
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3500,00 грн.
За таких обставин суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 3500,00 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 2422,40 грн, всього стягнути судових витрат 5922,40 грн (3500,00+2422,40).
Керуючись ст. 526, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 12, 76 -82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄЙС" заборгованість за кредитним договором №311762165 від 30 листопада 2021 у розмірі 63611 (шістдесят три тисячі шістсот одинадцять) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄЙС" судові витрати у розмірі 5922 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 30 вересня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄЙС", код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Іванець В. Д.