Справа № 345/3647/25
Провадження № 4-с/345/10/2025
30.09.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Миговича О.М.
з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастка Юрія Мирославовича, -
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Юрін Ю.В. звернувся до суду із вищевказаною скаргою, а саме просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.07.2025 у виконавчому провадженні №62529335, яка винесена головним державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастком Ю.М. при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20 виданого 08.07.2020, який втратив законної сили 16.04.2025;
- визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.07.2025 у виконавчому провадженні №62529335, яка винесена головним державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастком Ю.М. при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20 виданого 08.07.2020, який втратив законної сили 16.04.2025;
Скаргу мотивує тим, що заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 17.03.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено частково, постановлено стягувати із ОСОБА_1 на користь сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім'я стягувача ОСОБА_2 . Судовий наказ Калуського міськрайонного суду від 08.07.2020 року по справі №345/2084/20 за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів відкликано. Вказане заочне рішення набуло законної сили 16.04.2025 року.
09.05.2025 року на адресу електронної пошти адвоката Юріна Ю.В. була отримана відповідь на його адвокатський запит, а саме було надано копію постанови від 10.07.2020 року про відкриття виконавчого провадження №62529335 і розрахунок зі сплати аліментів згідно судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року. Скаржник зазначає, що 13.05.2025 на адресу Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області була направлена заява про виконання заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 17.03.2025. Після цього у Автоматизованій системі виконавчих проваджень 03.07.2025 по ВП №62529335 були надані наступні документи: розрахунок заборгованості зі сплати аліментів згідно судового наказу №345/2084/20, постанова про накладення штрафу від 03.07.2025, постанова про арешт коштів боржника від 03.07.2025 та інші документи.
Скаржник стверджує, що постанова про накладення штрафу від 03.07.2025, яка винесена головним державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастком Ю.М. є незаконною, оскільки її винесено при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20, котрий відкликано на підставі заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 17.03.2025. Крім того головний державний виконавець Вирасток Ю.М. достеменно знав про вступ в законну силу вище зазначеного заочного рішення суду від 17.03.2025, та про апеляційне оскарження розрахунку із сплати аліментів станом на 16.04.2025, однак вирішив знехтувати вимогами чинного законодавства та використати такий розрахунок при визначенні суми штрафи у розмірі 35 108,52 грн.
Щодо протиправності дій старшого державного виконавця Вирастка Ю.М. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2025 року, то винесення такої постанови є незаконною, оскільки її винесено при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20, котрий відкликано на підставі заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 17.03.2025. Тому зазначення у постанові про арешт коштів боржника від 03.07.2025, судового наказу, який втратив свою юридичну силу є порушенням вимог п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень. Крім того у матеріалах виконавчого провадження наявна постанова про арешт коштів боржника від 03.09.2024 року, яким державний виконавець постановив накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 91929,40 грн.
Скаржник наголошує, що таким чином державним виконавцем при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року постановами про арешт коштів боржника від 03.09.2024 року та від 03.07.2025 року накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 164 089,76 грн. При цьому відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року сума заборгованості/переплата по сплаті аліментів станом на 16.04.2025 року державним виконавцем вказана 117 028,40 грн. Зазначене свідчить про протиправний характер дій головного державного виконавця при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2025 року та незаконність самої постанови. Тому скаржник змушений звернутися до суду із вищевказаною скаргою.
29.09.2025 від начальника Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Даниловича А.Б. поступив відзив на скаргу.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Як вбачається із поданого відзиву, ОСОБА_4 не долучено для суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву скаржнику. Таким чином скаржник позбавлений права подати відповідь на відзив, висловити міркування і аргументи щодо наведених заявником у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Враховуючи наведене, поданий ОСОБА_4 відзив залишається судом без розгляду.
У судове засідання заявник та його представник не з'явилися з невідомих суду причин хоча про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Представник заінтересованої особи: Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду до суду не надійшло.
Стягувач в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка сторін та заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд у відсутність не з'явившихся осіб.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги та надані докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП №62529335 з виконання судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року, виданого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавче провадження відкрите згідно з постановою державного виконавця від 10.07.2020 року (а.с.19-20).
Відповідно до заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 17.03.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено частково, постановлено стягувати із ОСОБА_1 на користь сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, шляхом їх виплати в інтересах дитини на ім'я стягувача ОСОБА_2 . Судовий наказ Калуського міськрайонного суду від 08.07.2020 року по справі №345/2084/20 за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів відкликано. Заочне рішення набуло законної сили 16.04.2025 року (а.с.12-15,17).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідно до судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року сума заборгованості/переплата по сплаті аліментів станом на 16.04.2025 року становить 117 028,40 грн (а.с.21-22).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 11.06.2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконною та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 29.01.2025 у виконавчому провадженні №62529335, яка винесена головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирасток Юрієм Мирославовичем при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20, виданого 08.07.2020 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області (а.с.32-39).
Відповідно до Постанови про накладення штрафу від 03.07.2025 у виконавчому провадженні №62529335, яка винесена головним державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастком Ю.М. накладено штраф на ОСОБА_1 у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 35 108,52 грн (а.с.52-53).
Згідно постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2025 року, державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастком Ю.М. постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 72 160,36 грн (а.с.50-51).
Постановою про арешт коштів боржника від 03.09.2024 року, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 91929,40 грн (а.с.54-55).
Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Це конституційне положення відображено і у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частинами першою та другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.
Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
В боржника ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати аліментів, присуджених до сплати згідно судового наказу №345/2084/20 виданого 08.07.2020. На підставі заочного рішення Калуського міськрайонного суду від 17.03.2025 судовий наказ відкликано. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів відповідно до судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року сума заборгованості/переплата по сплаті аліментів станом на 16.04.2025 року становила 117 028,40 грн.
Факт існування такої заборгованості боржником не оспорювався, проте боржник звертався до суду з приводу її розміру. Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 11.06.2025 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконною та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 29.01.2025, щодо зобов'язань здійснення перерахунку заборгованості, то у цій частині відмовлено. Ухвала Калуського міськрайонного суду від 11.06.2025 року набрала законної сили.
Положеннями ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець має право накласти на боржника штраф виключно за наявності двох обставин: по-перше - наявність заборгованості у розмірі, що зумовлює накладення штрафу (розмір, що перевищує суму аліментних платежів за два роки), по-друге, наявність такої заборгованості на момент винесення постанови про накладення арешту.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №2610/27695/2012 зазначено, що дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов'язано визначення розміру штрафу.
На момент винесення постанови про накладення штрафу існувала заборгованість боржника зі сплати аліментів, у розмірі 117 028,40 грн, відтак держаний виконавець правомірно виніс постанову про накладення штрафу від 03.07.2025 у виконавчому провадженні №62529335.
Тому вимоги скаржника про визнання незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03.07.2025 у виконавчому провадженні №62529335, яка винесена головним державним виконавцем Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирастком Ю.М. при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20 виданого 08.07.2020, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо вимог скаржника про скасування постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2025 року.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом України «Про виконавче провадження», так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону про звернення стягнення на майно боржника, його арешт і/або вилучені (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника,виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону ).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
Матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області від 03.09.2024 року в рамках виконавчого провадження №62529335 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 91929,40 грн.
Крім того, постановою державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області від 03.07.2025 року в рамках виконавчого провадження №62529335 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 72 160,36 грн.
Отже, в рамках одного виконавчого провадження №62529335 державним виконавцем винесено дві постанови про арешт коштів боржника на загальну суму 164 089,76 грн.
Натомість відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно судового наказу №345/2084/20 від 08.07.2020 року сума заборгованості/переплата по сплаті аліментів станом на 16.04.2025 року становить 117 028,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що заборгованість по аліментах становить 117 028,40 грн, а постановами про арешт коштів боржника від 03.09.2024 року та від 03.07.2025 року накладено арешт на грошові кошти на загальну суму 164 089,76 грн. то таке накладення на грошові кошти боржника у сумі, яка перевищує розмір заборгованості по аліментах, є незаконним.
За таких обставин вимоги скаржника в частині визнання незаконною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2025 року у виконавчому провадженні №62529335 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, скаргу слід задоволити частково.
На підставі наведеного, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 259, 353, 450, 451 ЦПК України , -
Скаргу задоволити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.07.2025 у виконавчому провадженні №62529335, яка винесена головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вирасток Юрієм Мирославовичем при примусовому виконанні судового наказу №345/2084/20, виданого 08.07.2020 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя