Справа №345/4075/25
Провадження № 2-а/345/79/2025
30.09.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку письмового спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, а саме просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.07.2025 року без номера по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 17 000,00 грн., закрити провадження по справі, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Позов мотивує тим, що 18.07.2025 року у телефонному режимі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було сповіщено позивача, що подана ним заява про відстрочку від призову на військову службу складена неправильно і йому потрібно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення нової заяви. 21.07.2025 року під час подання нової заяви до ІНФОРМАЦІЯ_2 про відстрочку працівники ТЦК повідомили позивачу про те, що відносно нього буде складено протокол про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він начебто не з'явився вчасно за повісткою. Позивача було повідомлено, що він має чекати в приміщенні ТЦК, доки не буде складено протокол. Через деякий час йому дали ознайомитися із примірником протоколу про адмінправопорушення без номера від 21.07.2025 року і запропонували його підписати.
Позивач вказує, що у протоколі було зазначено, що йому було направлено поштовим зв'язком повістку №3708874 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.06.2025 року, в рекомендованому повідомлені про вручення з довідкою ф.20 зазначено: «адресат відсутній за вказаною адресою»; на вказану дату ОСОБА_1 до ТЦК не прибув, чим порушив абзац 2 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для надання пояснень по суті обвинувачення позивач попросив надати йому можливість ознайомитися із документами, які стали підставою для складання протоколу. Водночас в ознайомленні із такими документами йому було відмовлено.
У протоколі позивач зазначив, що про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у червні 2025 року йому нічого не було відомо, про повістку №3708874 він нічого не знав і її не отримував. 28.07.2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для участі у розгляді адміністративної справи. У приміщенні ТЦК йому сказали очікувати, а через деякий час видали на руки примірник оскаржуваної постанови і повідомили, що він має сплатити штраф протягом 15 днів. Прохання позивача про ознайомлення з доказами у справі про адмінправопорушення було поігноровано. Позивачу було повідомлено, що справа вже розглянута і постанова винесена.
Позивач зазначає, що він не погоджується із оскаржуваною постановою. В порушення вимог КУпАП його так і не було ознайомлено із доказами, які стали підставою для складання протоколу та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.За відсутності доказів позивач не визнає факт направлення йому повістки (виклику) у порядку, передбаченому Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку про проведення призову громадян на військову службі під час мобілізації на особливий період». Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.07.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адмінправопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закриттю.
Відповідач надіслав на адресу суду письмові пояснення. Зазначає, що 28.07.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адмінправопорушення на основі протоколу за вих.№9/8875, складеним в ІНФОРМАЦІЯ_3 , перевірки даних через реєстр АІТС «Оберіг», а також шляхом відслідкуванння відправлень «Укпошта» за трек-номером 0610257091921, винесено постанову №1655, згідно якої установлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно чинного законодавства, не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушивши правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу, правопорушення вчинено в особливий період (воєнний стан).
Представник відповідача наголошує, що при винесенні постанови, задля всебічного та об'єктивного винесеня постанови було проаналізовано ряд документів та джерел для встановлення всіх обставин справи. А саме при перевірці відслідкування за трек-номером начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було в повній мірі встановлено законність надісланої повістки та належне оповіщення позивача. Посилання позивача на порушення правил Інструкції зі складання ТЦК протоколів є безпідставним, оскільки, отримавши всі матеріали справи, копію прооколу про адмінправопорушеня, позивач мав у повній мірі час та доступ до матеріалів, щоб подати заперечення, однак даним правом ОСОБА_1 не скористався.
Відповідач зазначає, що позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які визначені п.22 Порядку про проведення призову громадян на військову службі під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року. Отже, постановляючи оскаржувану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв правомірно, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, прийнята з урахуванням всіх обставин справи. Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із їх безпідставністю, необгрунтованістю та відсутністю належних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Матеріалами справи встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним відповідно до вимог пп.2 п.41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року, не прибув за повісткою №3708874 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год. 17.06.2025 року для уточнення облікових даних. В зазначеній повістці з рекомендованим повідомленням про вручення та довідкою ф.20 (про причини повернення) зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою». Про поважні причини неприбуття в порядку, передбаченому абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинивши це в умовах особливого періоду.
Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації.
Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену впункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім'я ОСОБА_1 01.06.2025 року було сформовано повістку №3708874 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за №0610257091921 на зареєстровану адресу місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ). Тобто, в даному випадку відповідачем була дотримана передбачена чинним законодавством процедура направлення позивачу повістки.
Згідно із п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку надіслано засобами поштового зв'язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 є день отримання такого поштового відправлення особою або проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
За результатами відстеження поштового відправлення №0610257091921 на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг» встановлено, що 11.06.2025 року пересувним відділенням в с.Середній Угринів поштове відправлення було повернуто відправнику, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, поверненню повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» передує інформування працівником об'єкта поштового зв'язку одержувача про надходження листів з позначкою «Повістка ТЦК». Доводи позивача про те, що працівники поштового зв'язку не інформували його про надходження повістки суд не приймає до уваги, оскільки позивачем не надані належні та допустимі докази, що підтверджують цю обставину. Крім цього, чинне законодавство України не покладає на відповідача обов'язків щодо перевірки належного інформування працівниками об'єкта поштового зв'язку одержувача, у даному випадку позивача, про наявність на його ім'я та адресу листів з позначкою «Повістка ТЦК».
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 11.06.2025 року.
Що стосується дотримання відповідачем вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивачки), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, керуючись статтями ст.ст. 139, 143, 241-246, 286 КАС України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 30.09.2025 року.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ