Справа № 343/451/25 Провадження №2/343/330/25
про заочний розгляд
30 вересня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 343/451/25, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності,
позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Комарницький Е.Г., звернулась до суду із позовом, до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частку незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Комарницький Е.Г. не з'явились. Останній 29.09.2025 подав заяву (а.с. 93), в якій просить розгляд справи проводити без їх участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про місце, дату і час проведення такого повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими поштовими повідомленнями (а.с. 57, 73).
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про місце, дату і час цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається зі змісту ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач, хоча і повідомлявся про місце, дату і час розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, відзив на позов не подавав, сторона позивачки щодо ухвалення заочного рішення заперечень не заявляла, а тому суд приходить висновку про доцільність проведення заочного розгляду справи та про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 280, 281 ЦПК України, суд
провести заочний розгляд справи № 343/451/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності.
Ухвала остаточна і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: І.М.Андрусів