29 вересня2025 року
м. Київ
справа № 379/1196/25
провадження № 51-3773 ска 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу касаційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_4 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 01 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2024 року (фактично постановлено 08 вересня 2025 року),
встановив:
Постановою судді Таращанського районного суду Київської області від 01 серпня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2024 року (фактично постановлено 08 вересня 2025 року) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову судді Таращанського районного суду Київської області від 01 серпня 2025 року - без змін.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Статтею 48 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй.
За змістом частини другої статті 19 Основного Закону України органи судової влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одними з основних засад судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (пункти 1, 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
У КУпАП, який має відповідну логічно вибудувану конструкцію, унормовано, у тому числі послідовність процедурних дій щодо розгляду та вирішення питань, пов'язаних із притягненням особи до адміністративної відповідальності; порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті; порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку регулюється положеннями статті 294 глави 24 «Оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення» розділу IV КУпАП. Цільовим призначенням цієї глави є встановлення порядку оскарження, зокрема, постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 статті 294 КУпАП).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року №26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», пункт 96 Рішення від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції»).
Таким чином, виходячи з основних засад судочинства згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується виключно у визначених законом випадках, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Правила, які конкретизують положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду, також визначено в КУпАП. Так, відповідно до статті 294 КУпАП постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до апеляційного суду. Водночас постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
При цьому порядок перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено в главі 24-1 КУпАП не інакше, як з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не розглядалася і нею будь-яких рішень по цій справі не ухвалювалося, що виключає можливість перегляду Верховним Судом постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Отже, у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись статтями 19, 129 Конституції України, статтями 294, 297-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 1 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_4 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 01 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2024 року (фактично постановлено 08 вересня 2025 року).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3