про залишення скарги без руху
29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 944/2231/25
провадження № 51-2838 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши апеляційну скаргу/повідомлення про злочин, яка по суті є касаційною скаргою, ОСОБА_4 на судові рішення стосовно нього,
встановив:
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 28 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 01 липня 2025 року, якою задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025141360000290 від 23.01.2025 року.
Після постановлення зазначеного рішення до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла апеляційна скарга/повідомлення про злочин ОСОБА_4 від 07 вересня 2025 року, яка по суті є черговою касаційною скаргою останнього.
Зі змісту мотивувальної частини скарги та долучених до неї додатків вбачається, що ОСОБА_4 посилається на вчинення неправомірних дій стосовно нього, а також наводить відповідні обґрунтування незгоди з рішеннями слідчих суддів Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року (справа № 461/1690/25) та Личаківського районного суду м. Львова від 18 березня 2025 року (справа № 463/2469/25).
При цьому просить :
- зобов'язати Генерального прокурора призначити розслідування по кримінальній справі № 120251410000218, попередньо виправивши підробки відносно поданого повідомлення про злочин, по якому було видано ухвалу у справі № 461/1690/25;
- сприяти негайному звільненню автора та надати захист згідно з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції».
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 КПК, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Зокрема, в порушення вимог ст. 427 КПК ОСОБА_4 своє звернення до Суду виклав у формі «апеляційної скарги/повідомлення про злочин», в той час як процесуальним законом передбачена можливість оскаржити судові рішення в касаційному порядку шляхом подачі саме касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Згідно зі статтею 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте висунуті ОСОБА_4 вимоги в прохальній частині касаційної скарги не узгоджуються із положеннями вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, та такі процесуальні дії не належать до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.
При цьому ОСОБА_4 , наводячи доводи щодо рішень у кримінальних провадженнях №№ 461/1690/25 та 463/2469/25, взагалі не конкретизує вимог щодо цих рішень, чим допустив суперечності та неузгодженість своєї позиції.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначитися з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, серед іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
Відповідно до положень статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_4 вказує про порушення його прав, вчинення неправомірних дій щодо нього, проте, всупереч вищезазначеним положенням, не вказує у касаційній скарзі на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судом (судами) при його (при їх) постановленні, та не зазначає, яким чином вказані порушення перешкодили чи могли перешкодити суду (судам) ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ним ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
При повторному зверненні до суду ОСОБА_4 має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3