30 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3562/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 (у складі колегії суддів: Шутенко І.А. (головуючий), Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 в частині залишення позовної заяви без розгляду (суддя Усата В.В.)
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова
до 1. Харківської міської ради
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків"
4. ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення майна,
Короткий зміст та підстави позовних вимог
03.09.2021 керівник Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області (далі - Прокурор, Скаржник) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави до Харківської міської ради (далі також Відповідач- 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління комунального майна, Відповідач - 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра Харків" (далі - ТОВ "Сутра Харків, Відповідач - 3), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідач - 4) та просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 73 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 02.09.2016 № 5375-В-С, укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якого діяло Управління комунального майна, та ТОВ "Сутра Харків";
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним № 814328763101, зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2016 (номер запису про право власності 16456902), припинивши вказане право;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської об'єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення.
Позовна заява Прокурора обґрунтована тим, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації зазначеного майна шляхом його викупу орендарем без застосування конкурсної процедури. Такий спосіб приватизації суперечить інтересам держави і територіальної громади, оскільки міська рада має приймати рішення про продаж нерухомого майна територіальної громади лише за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об'єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Проте, за доводами Прокурора, звіт про оцінку майна, договір оренди, заява про приватизацію, спірний договір купівлі-продажу не містять будь-яких відомостей про такі поліпшення; ТОВ "Сутра Харків" не подавало до органу приватизації документів на підтвердження здійснення невід'ємних поліпшень, виконаних за час оренди нерухомого майна, а тому оскаржуване рішення міської ради підлягає скасуванню як незаконне, договір купівлі-продажу - визнанню недійсним, а спірні приміщення належить витребувати. Крім того, як зазначав Прокурор, незаконний продаж комунального майна на неконкурентних засадах призвів до неефективного його використання та недоотримання значних коштів місцевим бюджетом, що порушує економічні інтереси держави, а також права та інтереси територіальної громади м. Харкова.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 позов Прокурора задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, в іншій частині відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 вказане рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 скасовано в частині задоволення позовних та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Прокурора відмовлено з огляду на неефективність такого способу захисту. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.01.2025 частково задоволено касаційну скаргу Прокурора, постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 у цій справі № 922/3562/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 на користь Харківської міської об'єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради спірних нежитлових приміщень та у цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 залишено без змін.
Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 прийнято до провадження заяву Прокурора про зміну предмета позову та постановлено вважати сформованими позовні вимоги в наступній редакції:
-"Витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху площею 14,2 кв.м, антресолі №1-:-6, 2а, 2б, 2в, 8--16 площею 170,0 кв.м, загальною площею 184,2 кв.м у житловому будинку літ. "А- 7" по АДРЕСА_1 , передані останній за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 19.09.2016.
- Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на закінчений будівництвом об'єкт - нежитлові приміщення 1-го поверху, антресолі між 1 та 2 поверхом №1,2, 2а, 2б, 2в, 2г, 3-:-5, 8-:-12, 14-:-16 в житловому будинку літ. "А-7", загальною площею 183 кв.м, по АДРЕСА_1 , проведену 15.06.2023 державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Артюхом Д.Є. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2751304163120, номер відомостей про речове право - 50669665)."
06.05.2025 представником Відповідача-4 подано клопотання про застосування положень Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон № 4292-ІХ), у якому ОСОБА_1 просить:
- зобов'язати позивача здійснити (замовити) оцінку вартості спірного майна станом на дату подачі позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.03.2025);
- внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.03.2025);
- у разі невнесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна у встановлений судом строк - повернути заяву позивачеві в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 вказане клопотання ОСОБА_1 задоволено, позовну заяву Прокурора залишено без руху, встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви та постановлено Прокурору у вказаний строк подати до Господарського суду Харківської області:
- експертно-грошову оцінку вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.03.2025);
- документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна;
- докази доплати судового збору, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки спірного майна), здійсненої в порядку, визначеному законом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.03.2025.
Ухвала мотивована тим, що 09.04.2025 набрав чинності Закон № 4292-ІХ, абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до Господарського процесуального кодексу К України, зокрема, до статей 164 (доповнено частиною шостою), 174 (частину другу доповнено абзацом третім) Господарського процесуального кодексу України. Також Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою.
В такий спосіб, за висновками місцевого господарського суду, позовна заява Прокурора не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.06.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025, позов Прокурора залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025.
Суди дійшли висновку, що Прокурором не виконано вимоги ухвали від 09.06.2025 про залишення позовної заяви без руху, що, відповідно до частини тринадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позову без розгляду.
При цьому ухвала суду першої інстанції в частині скасування заходів забезпечення позову апеляційним судом не переглядалася із-за відсутності відповідних доводів апеляційної скарги.
Прокурор не погодився з такими судовими рішеннями та скористався правом на їх касаційне оскарження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
Касаційне провадження у справі відкрито 04.09.2025 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
У своїй касаційній скарзі Прокурор просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також перерозподілити судові витрати за подання касаційної скарги.
Доводами касаційної скарги Прокурор визначив, зокрема, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням, неправильним застосуванням норм процесуального права - статті 2, частини третьої статті 3, статті 11, частини першої статті 43, статей 74, 76, 77, 86, частини шостої статті 164, статей 226, 236 Господарського процесуального кодексу України, статті 58 Конституції України, частини першої статті 3 Закону України "Про публічні електронні реєстри", статей 3, 13, 16, частини п'ятої статті 390 Цивільного кодексу України, частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пункту 4 Закону № 4292-ІХ.
Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до наступного:
- позовна заява подана Прокурором з дотриманням вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату звернення з цим позовом до суду (02.09.2021). Частина шоста статті 164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції не має зворотної дії в часі, оскільки є нормою процесуального права;
- позовна заява подана Прокурором про витребування майна у ОСОБА_1 як у недобросовісного набувача. Про недобросовісність останньої Прокурором також наголошувалось під час розгляду справи. Недобросовісність набуття спірного майна виключає можливість застосування вимог, які стосуються витребування майна у добросовісного набувача. Саме позовній вимозі про витребування майна у недобросовісного набувача суд має надати оцінку під час розгляду справи. У випадку якщо суд дійде висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 388 Цивільного кодексу України (право власника на витребування майна від добросовісного набувача), це не свідчить про обов'язок позивача змінити предмет позову, оскільки це є правом позивача, і за обрання можливого неефективного способу захисту позивач несе відповідні ризики у вигляді відмови в задоволенні позову;
- невнесення Прокурором вартості витребуваного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення суду про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом Прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача;
- частина п'ята статті 390 Цивільного кодексу України не поширюється на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача. Питання щодо добросовісності чи недобросовісності набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення;
- застосування частини шостої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, яка не підлягає застосуванню при прийнятті справи до свого провадження після направлення справи Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна, може свідчити про незаконну відмову в доступі до правосуддя;
- Законом № 4292-ІХ передбачено компенсацію безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (02.09.2021). Тобто саме за рахунок вищевказаних органів здійснюється компенсація, а не за рахунок Прокурора;
- Прокурор не має можливості замовити оцінку спірного майна, оскільки відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яким майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Прокурора.
Харківська міська рада у наданому Суду відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Водночас відзив містить клопотання про зупинення касаційного провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2555/21.
Інші відповідачі правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Мотиви Верховного Суду щодо зупинення касаційного провадження у справі
Під час розгляду касаційної скарги Прокурора у цій справі № 922/3562/21 Судом встановлено, що колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 10.09.2025 передано справу № 922/2555/21 за позовом Прокурора до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця та фізичної особи про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та витребування нежитлових приміщень.
При цьому зі змісту пункту 34 вказаної ухвали вбачається, що підставами передачі справи № 922/2555/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала необхідність вирішення виключної правової проблеми щодо питань:
1) Чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?
2) Чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна?
3) У разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається Прокурор як самостійний позивач:
- яким чином має діяти Прокурор, виконуючи вимоги частини шостої статті 164 Господарського процесуального кодексу України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта?
- Законом № 4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме Прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 Господарського процесуального кодексу України?
4) Чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 Цивільного кодексу України (у недобросовісного набувача)?
5) Чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання?
Колегія суддів Касаційного господарського суду також зазначила, що в судах усіх інстанцій господарської юрисдикції перебуває велика кількість аналогічних справ про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади за позовами прокурорів, які звернулися до суду як самостійні позивачі, та такі справи прийняті судами до провадження після їх направлення Верховним Судом на новий розгляд. Наведене свідчить про наявність кількісного критерію необхідності оцінки наявної виключної правової проблеми (пункти 41-43 ухвали Верховного суду від 10.09.2025 у справі № 922/2555/21.
У свою чергу про наявність якісного критерію свідчить, за висновками Суду у вказаній справі № 922/2555/21, відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі (пункт 37 ухвали).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій справі № 922/3562/21 пов'язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 922/2555/21 Великою Палатою Верховного Суду, Суд дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 922/3562/21 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2555/21.
Внаслідок зупинення касаційного провадження у цій справі судове засідання Верховного Суду, призначене на 01.10.2025, не відбудеться.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 922/3562/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2555/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко