25 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/2870/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржника - Некрасов О.С.,
боржника - арбітражний керуючий Пархоменко Т.В.,
ініціюючого кредитора - Тоноян А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Профі текс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.)
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 (суддя Сушко Л.М.)
у справі №908/2870/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Текс" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Діамант")
до Приватного підприємства "Аллен-Бізнес"
про банкрутство,
Стислий виклад вимог заяв ініціюючих кредиторів та хід розгляду справи
1. У жовтні 2024 року до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (далі - Заява-1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-текс" (далі - ТОВ "Віта-текс") про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Аллен-Бізнес" (далі - ПП "Аллен-Бізнес"), яка обґрунтована наявністю у боржника заборгованості на загальну суму 46253375,63 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2024 у справі №908/2870/24 прийнято до розгляду Заяву-1.
3. У листопаді 2024 року до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (далі - Заява-2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне агентство "Діамант" (далі - ТОВ "ЮА "Діамант") про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес", яка обґрунтована наявністю у боржника заборгованості на загальну суму 10416207,15 грн.
4. Ухвалою суду від 20.11.2024 прийнято для одночасного розгляду Заяву-1 та Заяву-2.
5. 19.11.2024 від ТОВ "ЮА "Діамант" надійшла заява у якій заявник просив суд здійснити заміну сторони (кредитора) ТОВ "Віта-текс" у справі на ТОВ "ЮА "Діамант" та визнати грошові вимоги ТОВ "ЮА "Діамант" у розмірі 46253375,63 грн і включити їх до реєстру вимог кредиторів.
6. ТОВ "ЮА "Діамант" обґрунтувало заяву про заміну кредитора тим, що він є правонаступником ТОВ "Віта-текс" за грошовими вимогами до ПП "Аллен-Бізнес" у сумі 46253375,63 грн у зв'язку з укладенням правочину уступки права вимоги.
7. 21.11.2024 від боржника надійшов відзив на Заяву-1, у якому ПП "Аллен-Бізнес" вказало, що дійсно станом на сьогоднішній день розмір непогашеної заборгованості перед ТОВ "Віта-Текс" складає 46253375,63 грн. ПП "Аллен-Бізнес", не заперечувало проти викладених ініціюючим кредитором обставин та підтверджувало, що дійсно на балансі ПП "Аллен-Бізнес" обліковується заборгованість перед ТОВ "Віта-Текс" у вказаному вище розмірі. Однак, відсутність достатнього обсягу грошових коштів на рахунку підприємства зумовила неможливість виконання зобов'язань.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. ТОВ "Віта-текс" (продавець) уклало 05.08.2020 з ПП "Аллен-Бізнес" (покупець) договір купівлі-продажу №013ВТ/2020, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених договором.
9. Відповідно до п. 1.2 договору ціна на товар визначається сторонами у видатковій накладній на момент передачі товару.
10. Згідно з п. 3.2 договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% вартості товару протягом 30 календарних днів із дня приймання такого товару.
11. Пунктом 2.2 договору визначено строк його дії до 31.12.2020.
12. 28.12.2021 додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу №013ВТ/2020 від 05.08.2020 погоджено викласти п. 2.2 договору у такій редакції: "Договір діє до 31.12.2024 включно".
13. На виконання вказаного договору продавець передав у власність покупцю товари на загальну суму 167296850,63 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
14. ПП "Аллен-Бізнес" перерахувало ТОВ "Віта-текс" 121043475,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
15. ТОВ "ЮА "Діамант" (новий кредитор) уклало 15.11.2024 з ТОВ "Віта-текс" (первісний кредитор) договір відступлення права вимоги №151124-2А, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором купівлі-продажу №013ВТ/2020 від 05.08.2020 (основний договір), укладеного первісним кредитором з ПП "Аллен-Бізнес" (боржник).
16. Згідно з п. 1.2 договору новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язань у розмірі 46253375,63 грн.
17. Пунктом 1.3 договору визначено: "Ціна відступлення права вимоги за цим договором визначається в номінальному розмірі, а саме: 46253375,63 грн".
18. Згідно з пп. 2.2.1 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору у день підписання цього договору оригінали усіх документів, які свідчать про право вимоги до боржника за договором №013ВТ/2020 від 05.08.2020 та інформацію, яка важлива для їх здійснення.
19. Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акта приймання-передачі документів, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора.
20. Згідно з п. 4.1 договору право вимоги, зазначене в пунктах 1.1-1.2 цього договору, що належить первісному кредитору, переходить до нового кредитора з моменту підписання договору.
21. Отже, сторонами договору про відступлення права вимоги №151124-2А від 15.11.2024 виконано зобов'язання умов цього договору, в зв'язку з чим сторони 15.11.2024 підписали акт приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги №151124-2А від 15.11.2024 та акт приймання-передачі прав вимоги від 15.11.2024 за цим договором.
22. Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 договору новий кредитор перераховує первісному кредитору частину вартості права вимоги, зазначеної в п. 1.3 договору, в розмірі 1000000,00 грн (один мільйон гривень 00 коп.), протягом 15 календарних днів з дати підписання даного договору. Залишок в розмірі 45253375,63 (сорок п'ять мільйонів двісті п'ятдесят три тисячі триста сімдесят п'ять гривень 63 коп.) перераховує протягом 2 (двох) років з дати підписання даного договору.
23. Згідно з п. 4.4 договору після переходу права вимоги за основними договорами новий кредитор набуває усіх прав процесуального правонаступника первісного кредитора за будь-якими та всіма цивільними, господарськими спорами між первісним кредитором і боржником або стосовно особи боржника та/або третіх осіб, що випливають з переданих прав вимоги за основними договорами, які знаходяться на стадії судового розгляду або виконавчого провадження, відповідно до чинного законодавства України.
24. ТОВ "Текссол-С" (продавець) уклало 23.01.2020 з ПП "Аллен-Бізнес" (покупець) договір купівлі-продажу №008ТС/2020, згідно з умовами якого продавець зобов'язався протягом дії цього договору передати у власність покупцю товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим договором.
25. Відповідно до п. 1.2 договору ціна на товар визначається сторонами у видатковій накладній на момент передачі товару.
26. Відповідно до п. 3.2 договору покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% вартості товару протягом 30 календарних днів із дня приймання такого товару.
27. Пунктом 2.2 договору визначено строк його дії до 31.12.2020. Додатковою угодою №1 від 28.12.2021 до договору купівлі-продажу №008ТС/2020 сторони погодили викласти п. 2.2 договору в редакції такого змісту: "Договір діє до 31.12.2024 включно".
28. На виконання вказаного договору продавець передав у власність покупцю товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджено сторонами у видаткових накладних на загальну суму 71468207,15 грн.
29. Сторони договору погодили, що днем виконання покупцем своїх зобов'язань перед продавцем щодо оплати за товар є день зарахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Кожна сторона несе витрати щодо сплати банківських комісій у зв'язку з перерахуванням коштів за договором відповідно до тарифів свого обслуговуючого банку.
30. ПП "Аллен-Бізнес" перерахувало ТОВ "Текссол-С" 61052000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
31. ТОВ "ЮА "Діамант" (новий кредитор) уклало 15.11.2024 з ТОВ "Текссол-С" (первісний кредитор) договір відступлення права вимоги №151124-1, згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги за договором купівлі-продажу №008ТС/2020 від 23.01.2020 (основний договір) укладеним з ПП "Аллен-Бізнес" (боржник).
32. Згідно з п. 1.2 договору новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язання у розмірі 10416207,15 грн.
33. Пунктом 1.3 договору визначено: "Ціна відступлення прав вимоги за цим договором визначається в номінальному розмірі, а саме 10416207,15 грн".
34. Згідно з пп. 2.2.1 договору первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору у день підписання цього договору оригінали усіх документів, які свідчать про право вимоги до боржника за договором №008ТС/2020 від 23.01.2020 та інформацію, яка важлива для їх здійснення.
35. Факт передачі первісним кредитором новому кредитору документів засвідчується складанням акта приймання-передачі документів, який підписується повноважними представниками первісного кредитора та нового кредитора.
36. Згідно з п. 4.1 договору право вимоги, зазначене в пунктах 1.1-1.2 даного договору, що належить первісному кредитору переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
37. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024, з урахуванням ухвали від 03.12.2024 про виправлення описки, серед іншого, відкрито провадження у справі №908/2870/24 про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес" та визнано грошові вимоги ТОВ "ЮА "Діамант" у сумі 56669582,78 грн.
38. Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю у боржника грошового зобов'язання перед ініціюючим кредитором, строк виконання якого настав, а також відсутністю підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
39. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 залишено без змін.
40. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що первинними документами підтверджується наявність у боржника грошового зобов'язання перед ініціюючим кредитором у розмірі 56669582,78 грн; правочин, на підставі якого кредитор набув право вимоги на момент розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не визнаний недійсним, тому відсутній спір про право. Доказів наявності на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство підстав, за яких місцевий господарський суд мав піддати сумніву право кредитора на звернення з цими грошовими вимогами, матеріали справи не містять.
41. При цьому, суд апеляційної інстанції дав оцінку тому факту, що апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство подана особою, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство, зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Профі текс" (далі - ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс").
42. Обґрунтовуючи порушення своїх прав та інтересів оскаржуваним судовим рішенням у справі, ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс" зазначило, що судом визнано кредиторські вимоги ТОВ "ЮА "Діамант", хоча ці вимоги належать ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс", оскільки останнє набуло право вимоги на підставі договору уступки, укладеного 28.10.2024 з ТОВ "Текссол-С" - первісним кредитором боржника за договором №008ТС/2020.
43. Вирішуючи питання щодо наявності у цієї особи права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів скаржника, оскільки ним визнані грошові вимоги, права на які небезпідставно заявляє скаржник, у зв'язку з чим вважав за можливе здійснити апеляційний перегляд ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс".
44. При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що у разі, якщо скаржник вважає, що його права і законні інтереси порушені внаслідок укладення ініціюючим кредитором договору уступки №151124-1 від 15.11.2024, він має право звернутися до суду із позовом про визнання недійсним цього правочину з метою відновлення своїх прав та інтересів.
45. Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржник вважає себе кредитором боржника у цій справі на суму 10416207,15 грн, водночас загальна сума визнаних кредиторських вимог становить 56669582,78 грн, тобто доводи скаржника не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, тоді як у разі визнання недійсним правочину, за яким ініціюючий кредитор набув право вимоги до ПП "Аллен-Бізнес" у розмірі 10416207,15 грн, скаржник не позбавлений права звернутися до господарського суду заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
46. ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес".
47. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник, з урахуванням заяви про усунення недоліків, зазначає п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287, п. 1 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
48. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 щодо застосування ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), які викладені у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 23.06.2020 у справі №910/1067/19, від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 16.06.2022 у справі №910/13242/21; не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 стосовно того, що процедура банкрутства переслідує публічний та приватний інтерес; не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.02.2021 у справі №910/1678/20 щодо відсутності спору про право в розрізі процедури банкрутства у подібних правовідносинах.
49. Крім того, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду з питання того, чи є відступлення права вимоги особою, яка вже відступила це ж право вимоги оспорюваним чи неукладеним правочином (застосування ст.ст. 215, 216 ЦК України).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
50. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
51. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес".
52. Однак, перед вирішенням питання щодо обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, перед Верховним Судом постало питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
53. Як з'ясував господарський суд апеляційної інстанції, на момент подання та розгляду апеляційної скарги скаржник не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, оскільки з відповідною заявою до суду не звертався.
54. Вирішуючи питання щодо наявності у ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс" права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване судове рішення стосується його прав та інтересів, оскільки останнє вважає себе кредитором боржника на суму 10416207,15 грн, у зв'язку з чим здійснив апеляційний перегляд ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс".
55. У цьому зв'язку Верховний Суд виходить з такого.
56. Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
57. Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
58. Отже, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
59. Разом з тим суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
60. Однак у справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
61. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 та в постанові Верховного Суду від 08.04.2024 у справі №911/2610/20.
62. Так, згідно зі ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). Конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
63. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, ухваленій у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в тому числі правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
64. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 КУзПБ. Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.
65. Порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
66. Отже, лише після вчинення всіх передбачених ст. 45 КУзПБ дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (ч. 6 ст. 45, ст. 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, ст. 44 ГПК України).
67. Ураховуючи наведене, а також приписи ст.ст. 1, 45, 47 КУзПБ, лише за сукупністю, встановлених КУзПБ, дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
68. У цій справі про банкрутство скаржник не є стороною - боржником або кредитором (зокрема особою, грошові вимоги якої до боржника визнано господарським судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст. 45 КУзПБ, чи забезпеченим кредитором). Також скаржника не віднесено до осіб, які визначені учасниками справи про банкрутство за законом.
69. Так, особа, яка згідно із вимогами ст.ст. 1, 45, 46 КУзПБ не набула статусу кредитора боржника у справі про банкрутство, не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі, за винятком випадків залучення осіб у справу про банкрутство у випадку розгляду майнових та інших спорів щодо боржника, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України та ст. 7 КУзПБ.
70. Водночас щодо залучення осіб у справу про банкрутство в разі розгляду майнових та інших спорів щодо боржника необхідно звернутися до правової позиції, викладеної у постанові від 22.11.2023 у справі №910/4685/20, в якій Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:
І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
71. Верховний Суд зауважив, що процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме зі здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
72. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
- одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо;
- друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
73. Ураховуючи наведені правові висновки, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зауважив, що особи, віднесені до І та ІІ груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст. 6 КУзПБ), тому вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.
74. Натомість особи, які віднесені до ІІІ групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв'язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.
75. На переконання судової палати, віднесення за ст. 1 КУзПБ певних осіб, щодо прав або обов'язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії "інших учасників справи про банкрутство" не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої справи про банкрутство в силу закону.
76. Отже, вирішуючи проблемний аспект у правовому регулюванні статусу таких суб'єктів, Верховний Суд наголосив, що інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та ІІ груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як "учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство".
77. При цьому сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
78. Ухвалою місцевого господарського суду відкрито провадження, серед іншого, відкрито провадження у справі №908/2870/24 про банкрутство ПП "Аллен-Бізнес" та визнано грошові вимоги ТОВ "ЮА "Діамант" у сумі 56669582,78 грн.
79. Отже, під час постановлення вказаної ухвали суд вирішував питання щодо наявності/відсутності у боржника грошового зобов'язання перед ініціюючим кредитором, строк виконання якого настав, а також досліджував наявність/відсутність підстав, передбачених КУзПБ, для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
80. Тобто зазначеною ухвалою вирішено специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства (непозовному провадженню), передбачені ст. 39 КУзПБ. При цьому предметом розгляду суду першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали не було вирішення питань щодо позовних вимог та прав чи обов'язків скаржника, зокрема, стосовно наявності або відсутності у боржника перед ініціюючим кредитором грошових вимог, оскільки при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника, суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє правомірність заявлених вимог.
81. Водночас, окрім учасників справи, правом апеляційного оскарження наділені також особи, які не брали участі у справі, але судові рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків. Стосовно зазначених осіб слід звернутися до усталеної правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, ухваленій у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
82. На переконання Верховного Суду, судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
83. Отже, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.ст. 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, тобто скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
84. Проте, суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу господарського суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, наведених правових висновків не врахував, та вказуючи про те, що оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів скаржника, оскільки останній вважає себе кредитором боржника на суму 10416207,15 грн, по суті надав право заявнику апеляційної скарги, втручатися у хід процедури банкрутства, а тому числі на подання касаційної скарги та оскарження інших судових рішень у справі про банкрутство, які притаманні саме процедурам банкрутства.
85. При цьому, суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив чи є у мотивувальній і резолютивній частинах оскаржуваної скаржником у апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду зазначення про права та обов'язки скаржника, зокрема, щодо вирішення питання про заявлені грошові вимоги до боржника.
86. У зв'язку з викладеним, висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів скаржника, є передчасним, зроблений без належного дослідження порушення ухвалою господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство саме прав або охоронюваних законом інтересів скаржника.
87. Верховний Суд наголошує, що у світлі наведених вище норм особа, яка не брала участі у справі (не залучена до участі у справі) та вважає що її права були порушені судовим рішенням, звертаючись в порядку ст. 254 ГПК України з апеляційною скаргою на судове рішення повинна довести, що рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
88. Разом з тим, без належного дослідження і з'ясування наведених вище обставин та без врахування наведених правових позицій Верховного Суду, ухвалене у справі судове рішення апеляційного господарського суду не можна вважати правомірним та обґрунтованим.
89. Не з'ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов'язані з ними докази, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 13, 86, 236, 269 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності у ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс" права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство.
90. Отже, ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не встановив тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надав їм належної правової оцінки, тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без змін ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за апеляційною скаргою ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс".
91. При цьому, інші доводи касаційної скарги, які стосуються підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції по суті вирішення спору, зокрема щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, Верховним Судом не розглядаються, оскільки до вирішення судом апеляційної інстанції питання наявності/відсутності у ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс" права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство, вони є передчасними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
92. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
93. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).
94. Під час нового розгляду справи, суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, надати оцінку наведеним вище обставинам та з'ясувати правовий статус ТОВ "Швейна фабрика "Профі текс" у справі про банкрутство, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в контексті впливу цього судового рішення на права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Судові витрати
95. Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
96. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Профі текс" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у справі №908/2870/24 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков