30 вересня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/963/25
Господарський суд Чернігівської області, у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативна інженерна компанія»
вул. Бориспільська, буд. 30, оф.102, м. Київ, 02093, код 43138605
про забезпечення позову від 25.09.2025 б/н, поданої до подачі позовної заяви
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший контакт»
вул. Коцюбинського, буд. 39-А, кв.1, м. Чернігів, 14000, код 37887118
без виклику учасників справи
26.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативна інженерна компанія» через систему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову, подана до подачі позовної заяви, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативна інженерна компанія" позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший контакт", а саме накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший контакт" (ідентифікаційний код юридичної особи 37887118; 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, буд. 39- А, кв. 1) у межах ціни позову про стягнення заборгованості у розмірі 14364307,90 грн, який буде поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативна інженерна компанія" після подання заяви про забезпечення позову відповідно до вимог ст. 138 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що у разі невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову існує реальний ризик того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший контакт" розпорядиться грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, з метою унеможливлення стягнення з нього заборгованості на користь заявника за наслідками задоволення позову про стягнення заборгованості. Вжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у сумі 14364307,90 грн, що дорівнює ціні позову про стягнення заборгованості, який буде поданий заявником, є співмірним із майбутніми позовними вимогами та є єдиним способом уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
За доводами заявника про недобросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший контакт" у господарських правовідносинах, що склалися між ним та заявником, свідчить, серед іншого, ігнорування претензій заявника про сплату заборгованості за Договором поставки №08/08 від 08.08.2024 та Договором про надання послуг №0808/П від 08.08.2024.
Одночасно заявник просить врахувати, що запропоновані заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, не завдають шкоди та збитків особі, яка може набути статусу відповідача у спорі про стягнення заборгованості, та не позбавляють її можливості здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід, сплачувати податки тощо. Вжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову спрямоване виключно на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у разі задоволення вимог за позовом про стягнення заборгованості.
Заява про забезпечення позову подана заявником до подачі позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями заяву про забезпечення позову у справі №927/963/25, подану до подачі позовної заяви, передано на розгляд судді Демидової М.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативна інженерна компанія» про забезпечення позову, подану до подачі позовної заяви, суд зазначає таке.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За підпунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20 та від 23.06.2021 у справах № 904/6410/20 та № 920/26/21.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №915/1185/20 під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому він може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про стягнення грошових коштів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд встановив, що заява позивача про забезпечення позову не містить належного обґрунтування викладених у ній доводів. Саме лише припущення Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативна інженерна компанія» в заяві про забезпечення позову щодо потенційної можливості ускладнення виконання судового рішення в разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший контакт" в межах ціни позову не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.
Щодо посилання заявника на ігнорування Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший контакт" претензій про сплату заборгованості за Договором поставки №08/08 від 08.08.2024 та Договором про надання послуг №0808/П від 08.08.2024 суд зазначає, що претензійний порядок врегулювання спору загалом є правом, а не обов'язком учасників господарських відносин, за винятком випадків, коли такий порядок прямо обумовлено у договорі або передбачено законом. Обов?язкове застосування сторонами заходів досудового врегулювання шляхом пред?явлення претензій, у випадку повного або часткового відхилення яких спірне питання вирішується в судовому порядку, передбачено лише умовами п. 9.2. Договору про надання послуг №0808/П від 08.08.2024, в той час коли умовами Договору поставки №08/08 від 08.08.2024 обов?язковість досудового врегулювання спору шляхом пред?явлення претензій сторонами не передбачена. Таким чином, ігнорування претензій стороною не є обґрунтованим доводом для необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший контакт".
Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Креативна інженерна компанія» не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший контакт" в межах ціни позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких останній звернувся, суд доходить висновку про те, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.73, 74, 76, 79, 86, 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Креативна інженерна компанія» (код 43138605) про забезпечення позову від 25.09.2025, поданої до подачі позовної заяви, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2025.
З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.О. Демидова