Іменем України
30 вересня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/652/24(927/768/25)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 про стягнення 37 811 грн 96 коп., поданої в межах справи за заявою боржника
БОРЖНИК: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання) АДРЕСА_2 (місце фактичного проживання)
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
15 липня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_2 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.07.2024 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Черкасова С.А.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2024, зокрема постановлено:
затвердити План реструктуризації боргів ОСОБА_2 , схвалений зборами кредиторів 10 жовтня 2024 року (протокол № 01 від 10.10.2024) та боржником;
припинити повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича.
28 липня 2025 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 26.07.2025 № 01-31 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 45 420,00 грн заборгованості по оплаті послуг керуючого реструктуризацією у справі № 927/652/24 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (присвоєно єдиний унікальний номер 927/768/25).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем укладеного між ними Договору про оплату винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність (банкрутство) фізичної особи від 10.07.2024 щодо оплати послуг керуючого реструктуризацією.
При цьому, позивач вказує, що він звертався до Господарського суду Чернігівської області з клопотанням про сплату йому основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 927/652/24 в сумі 45 420,00 грн, однак ухвалою суду від 11.03.2025 таке клопотання постановлено залишити без задоволення, оскільки за даними Планово-фінансового відділу суду грошові кошти від ОСОБА_2 як грошова винагорода ОСОБА_1 за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі на депозитний рахунок суду не надходили.
Відповідну бездіяльність відповідача позивач вважає такою, що порушує передбачене ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства його право на отримання грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.08.2025 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 927/652/24 (927/768/25).
розгляд позовної заяви здійснювати в межах справи № 927/652/24 про неплатоспроможність ОСОБА_2 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У разі подання відзиву на заяву його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України;
встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив;
роз'яснити сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
04.08.2025, у встановлений судом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» надійшов відзив від 04.08.2025 на позовну заяву, який містить повідомлення відповідача про погашення ним частини заборгованості шляхом сплати 15.04.2025 на особистий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7 608,04 грн (квитанція № 031162724604 від 15.04.2025); як наслідок - ОСОБА_2 вважає, що сума заборгованості має становити 37 811,96 грн. При цьому, відповідач повідомив про існування у нього наміру добровільно погасити заборгованість.
Крім того, відповідач вважає, що існує необхідність у зменшенні розміру судового збору у зв'язку з частковим погашенням ним заборгованості.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За правилами ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
11.08.2025, у встановлений судом процесуальний строк (документ сформований в системі 09.08.2025) через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 09.08.2025 № 01-31/1 на відзив, яка містить клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог до 37 811,96 грн.
В обґрунтування даного клопотання позивач повідомляє про сплату відповідачем частини боргу в сумі 7 608,04 грн.
Щодо зауваження відповідача про необхідність зменшення розміру судового збору, що підлягає покладенню на нього, позивач вказує, що на його думку підстави для вчинення відповідної процесуальної дії відсутні.
З приводу клопотання відповідача про надання йому можливості для мирного врегулювання даного спору шляхом добровільного погашення заборгованості позивач вказує, що встановлений законом строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі) є більш ніж достатнім для врегулювання спору та сплати решти боргу.
Процесуальним правом на подання заперечення відповідач не скористався.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін останніми до Господарського суду Чернігівської області подані не були.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
В той же час, п. 16 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 2Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема, стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
З наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що 10.07.2024 між ОСОБА_2 (Сторона-1) та арбітражним керуючим Черкасовим Станіславом Андрійовичем (Сторона-2) був укладений Договір про оплату винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність (банкрутство) фізичної особи, яким сторони визначили порядок оплати послуг арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича під час виконання повноважень у справі про неплатоспроможність (банкрутство) ОСОБА_2 з моменту порушення провадження до його закриття з виплатою на умовах, визначених цим Договором, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
Оплата послуг Сторони-2 у справі про неплатоспроможність Сторони-1 становить 45 420,00 грн за весь строк виконання повноважень.
Сторона-1 перераховує оплату рівними частинами протягом 6 (шести) місяців у сумі 7 570,00 грн щомісячно на депозитний рахунок господарського суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність - Господарський суд Чернігівської області.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом усього строку розгляду справи про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до приписів п. 16 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства.
Вищезгаданою ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.08.2024, серед іншого, постановлено:
керуючим реструктуризацією призначити арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича;
встановити оплату послуг керуючого реструктуризацією в розмірі, визначеному умовами Договору про оплату винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність (банкрутство) фізичної особи від 10.07.2024, укладеного між арбітражним керуючим Черкасовим С.А. та ОСОБА_2 , за рахунок коштів, перерахованих боржником на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 постановлено клопотання від 09.03.2025 ОСОБА_1 про виплату грошової винагороди залишити без задоволення.
Постановляючи ухвалу від 11.03.2025 суд виходив з того, що «… за даними Планово-фінансового відділу Господарського суду Чернігівської області грошові кошти від ОСОБА_2 як грошова винагорода ОСОБА_1 за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у даній справі на депозитний рахунок суду не надходили; …»
Отже, під час розгляду відповідного клопотання суд встановив факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати послуг керуючого реструктуризацією, а тому з огляду на норми ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України дана обставина не доказується при розгляді даної справи.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було вказано вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом виконання обов'язків керуючого реструктуризацією.
В свою чергу відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуги належним чином не виконав у зв'язку з чим має заборгованість в сумі 37 811,96 грн.
За правилами ст. 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг, наданих позивачем; доказів повного погашення заборгованості суду надано не було; як наслідок - суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 811,96 грн заборгованості по оплаті наданих послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 2 422,40 грн судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.
Розподіляючи судові витрати, суд враховує те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а тому підстави для зменшення судового збору (з огляду на часткове погашення ОСОБА_2 заборгованості) відсутні.
Керуючись ст. 1, 2, 7, 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 46, 123, 129, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 37 811 грн 96 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 37 811 грн 96 коп. заборгованості та 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2025.
Суддя А.С.Сидоренко