30.09.2025м. СумиСправа № 920/1051/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1051/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф»
(вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, 46007, код ЄДРПОУ 24635074)
до відповідача: Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003,
код ЄДРПОУ 43316700)
про стягнення 886 026 грн 00 коп.,
Суть спору. 24.07.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуте майно загальною вартістю 886 026 грн 00 коп., отримане згідно з видатковою накладною №754 від 01.04.2024 року, а також стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 25.07.2025 (з урахуванням ухвали суду від 19.08.2025 про виправлення описки) позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.
01.08.2025 позивачем надано до суду заяву від 29.07.2025, б/н (вх.№4160/25) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.08.2025 (з урахуванням ухвали суду від 19.08.2025 про виправлення описки) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1051/25; встановлено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.08.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№3718) на позовну заяву, відповідно до змісту якого Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції підтверджує факт поставки позивачем відповідачу товару, обумовленого спірним Договором, на загальну суму 886 026 грн 00 коп. Водночас, відповідач вказує, що позивач не виконавши умов Договору поставки у межах строку, визначеного Договором, а саме у 2023 році, самовільно, без узгодження з відповідачем, здійснив поставку друкованої продукції лише у 2024 році. Така поведінка, на думку відповідача, суперечить не лише умовам укладеного правочину, але й спричинила ситуацію, за якої своєчасна оплата за поставлений товар стала неможливою. Це зумовлено тим, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, є суб'єктом публічного права і здійснює свої видатки виключно в межах відповідного бюджетного періоду (тобто календарного року), а отже, не має юридичних підстав оплачувати товари, поставлені з порушенням строків, визначених у договорі та кошторисі на 2023 рік. Водночас, відповідач зазначає, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» товар був належної якості, не мав дефектів чи істотних недоліків, відповідав умовам договору та технічній специфікації, що підтверджується відсутністю будь-яких зауважень або претензій з боку відповідача щодо якості продукції. У зв'язку з цим поставлена друкована продукція була фактично прийнята та використана за цільовим призначенням - для забезпечення потреб структурних підрозділів відповідача відповідно до його функціональних завдань. Таким чином, вимога про повернення поставленого майна є такою, що не може бути реалізована на практиці, оскільки переданий товар був фактично використаний відповідачем за цільовим призначенням відповідно до його функціональних повноважень.
11.08.2025 позивачем надано до суду заяву (вх.№4391) про зміну предмету позову, а саме позовні вимоги викладені в наступній редакції: стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» 886 026 грн 00 коп. за отримане Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції майно згідно видаткової накладної №754 від 01.04.2024 року.
13.08.2025 позивачем надано до суду відповідь (вх.№4333/25) на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 19.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» (вх.№4391 від 11.08.2025) про зміну предмета позову у справі №920/1051/25 - задоволено; прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» (вх.№4391 від 11.08.2025) про зміну предмета позову у справі №920/1051/25. Подальший розгляд справи №920/1051/25 здійснюється з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Ухвалою суду від 19.08.2025 позовну заяву залишено без руху; позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - упродовж 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали; позивачу зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання: письмових пояснень на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо ідентифікаційного коду відповідача - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
25.08.2025 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 19.08.2025 надано до суду письмові пояснення (вх.№4510/25).
Ухвалою суду від 27.08.2025 продовжено розгляд справи № 920/1051/25.
02.09.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№4155) на позовну заяву. В якому відповідач ознайомившись з оновленими вимогами зазначив, що вважає їх обґрунтованими, а спосіб захисту прав позивача - належним. Окрім цього, відповідач підтверджує, що товар, який був узгоджений сторонами у Договорі, хоча й був поставлений з певним запізненням по строках, однак у підсумку був переданий у повному обсязі, відповідно до визначеної кількості та номенклатури.
15.09.2025 позивачем надано до суду відповідь (вх.4791) на відзив на позовну заяву, згідно з якою позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» (далі- ТОВ «Терно-граф», Постачальник, Позивач) та Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір поставки № 890 від 14.12.2023 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Замовникові Товар, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар на умовах цього Договору. Найменування Товару Паперові чи картонні реєстраційні журнали (код згідно ЄЗС ДК 021:2015 - 22810000- Паперові чи картонні Реєстраційні журнали) (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 1.3. Договору загальний обсяг (асортимент, номенклатура) Товару, який Постачальник зобов'язується поставити Замовникові вказується в специфікації (Додаток 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього договору
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник повинен поставити Замовнику Товар вказаний в додатку до цього Договору, якість якого відповідає характеристикам вказаним в тендерній документації.
Згідно з п. 3.2. ціна цього Договору з урахуванням ПДВ становить 890 442,00 грн, у тому числі ПДВ 148 407,00 грн.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору Розрахунки проводяться шляхом безготівкового розрахунку, а також оплата здійснюється Замовником протягом 30 календарних днів після отримання товару та підписання Постачальником рахунка на оплату та накладної. Розрахунок та накладна додається Замовнику на поставлену партію Товару в день поставки товару відповідно.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено строк (термін) поставки (передачі) Товару: згідно заявки Замовника після затвердження макетів - не більше 5 календарних днів з дня надання заявки. Місце поставки (передачі) Товару: вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, вул. Стешенка, 6, м. Полтава, проспект Миру, 43, м. Чернігів, вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків.
Відповідно до п. 6.1.1. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений Товар.
Пунктом 6.3.1. Договору передбачено що, Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку Товару згідно заявок Замовника у відповідності до п. 5.1. Договору, якість якого відповідає умовам, характеристикам установленим розділом ІІ цього Договору.
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків за поставлений Товар.
20.12.2023 Відповідачем на адресу Позивача направлено заявки №63860/16.4/23/23, №63824/16.4/23/23, №63817/16.4/23/23 з переліком найменування та кількості Товару на їх поставку Замовнику.
27.12.2023 на адресу Позивача Відповідачем була надіслана претензія №65537/16.5/23/23, в якій Замовник вказав, що Постачальником згідно з видатковою накладною від 21.12.2023 №748 поставлено не всю кількості Товару, передбачену заявками Замовника, а тому Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції вимагає від ТОВ «Терно-граф» відповідно до умов Договору №890 від 14.12.2023 здійснити допоставку залишку Товару.
01.04.2024 Позивачем на виконання умов Договору та претензії №65537/16.5/23/23 від 27.12.2023 було поставлено Відповідачу Товар на загальну суму 886 026 грн 00 коп., що підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №754 від 01.04.2024, підписи скріплені печатками.
Однак, як стверджує Позивач Відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором оплату вартості поставленого товару в обумовлені Договором строки не здійснено.
Як вказує Позивач, ТОВ «Терно-граф» неодноразово зверталося до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогою про сплату залишкової заборгованості в сумі 886 026,00 грн за Договором №890 від 14.12.2023 (а.с. 10-12).
Водночас, станом на день звернення Позивача з цим позовом до суду, належних дій щодо повернення безпідставно набутого майна Позивачу Відповідачем здійснено не було, у зв'язку з чим ТОВ «Терно-граф» був вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав щодо стягнення з Відповідача коштів за поставлений Товар.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Так, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки №890 від 14.12.2023, відповідно до погодженої Сторонами специфікації (Додаток №1 до Договору), Позивачем 01.04.2024 здійснено поставку Відповідачу Товару згідно заявок №63860/16.4/23/23, №63824/16.4/23/23, №63817/16.4/23/23 від 20.12.2023.
Дана обставина підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною №754 від 01.04.2024, підписи скріплені печатками (а.с. 20).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Сторонами, поставка Товару за видатковою накладною №754 від 01.04.2024 фактично була здійснена ТОВ «Терно-граф» поза межами строку дії спірного Договору, який передбачено пунктом 10.1. Договору. Разом з тим, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції не відмовилося від отримання вказаного Товару та прийняло його у Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» без зауважень.
Окрім цього, суд звертає увагу на правову позицію Відповідача у справі, який підтверджує, що поставлений Позивачем Товар був належної якості, не мав дефектів чи істотних недоліків, відповідав умовам Договору та технічній специфікації, що підтверджується відсутністю будь-яких зауважень або претензій з боку Відповідача щодо якості продукції (а.с. 54 - зворотна сторона).
Водночас, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції порушило своє зобов'язання з оплати вартості поставленого Товару, передбачене умовами Договору, доказів сплати вказаної суми боргу суду не надало.
Отже, беручи до уваги встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати Товару за Договором №890 від 14.12.2023, враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 886 026 грн 00 коп.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 13 290 грн 39 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення 886 026 грн 00 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терно-граф» (вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, 46007, код ЄДРПОУ 24635074) 886 026 (вісімсот вісімдесят шість тисяч двадцять шість) грн 00 коп. за отриманий Товар відповідно до видаткової накладної №754 від 01.04.2024, а також 13 290 (тринадцять тисяч двісті дев'яносто) грн. 39 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.09.2025.
Суддя С.В. Заєць