Справа № 204/10089/25
Провадження № 1-кс/204/2759/25
26 вересня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері обори Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025041330000364 від 21.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері обори Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025041330000364 від 21.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025041330000364 від 21.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Установлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який згідно указів Президента України в подальшому неодноразово продовжувався, в тому числі станом на момент вчинення злочину. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. На підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, на усій території України з 24.02.2022 оголошена та проводиться загальна мобілізація, в тому числі станом на момент вчинення злочину. Відповідно до цього Указу, а також відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється оповіщення громадян, які призиваються на військову службу, а також згідно з вимогою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/40/3964 від 02 травня 2023 року здійснюється оповіщення громадян, які ухиляються від призову на військову службу та ігнорують виконання військового обов'язку. Відповідно ч.1 ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. Згідно ч.5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Крім того, у своїй роботі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки для визначення грифу обмеження доступу матеріальних носіїв інформації керуються вимогами Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ 23 грудня 2020 року №383 та Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом ГШ ЗСУ 30 січня 2023 року №12. Відповідно до пунктів 1.1, 2.8, 3.25 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, інформація щодо місць перебування осіб з числа особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, осіб, які уповноважені на це начальниками районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при виконанні ними службових та/або посадових обов'язків та інструкцій щодо оповіщення попередньо призначених, військового обов'язаних та резервістів є службовою інформацією, тобто інформацією з обмеженим доступом. У зв'язку з посиленим попитом серед громадян України на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, місця перебування працівників відповідного органу військового управління, виконання ними своїх обов'язків щодо призову громадян України на військову службу, з метою ухилення військовозобов'язаних громадян України від проходження військової служби у відповідних підрозділах Збройних Сил України та інших військових формуваннях, ОСОБА_5 , нехтуючи Конституцією та Законами України, керуючись злочинним умислом направленим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України - ІНФОРМАЦІЯ_2 в особливий період, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.05.2024, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою свого мобільного терміналу систем зв'язку марки Samsung «Galaxy A14», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в Інтернет-Mесенджері «Viber», використовуючи власний обліковий запис з назвою « ОСОБА_6 », зареєстрований за абонентським номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , поширював повідомлення з відомостями про місця та час пересування певною територією військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Viber-спільноті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », основним призначенням якої є збір, консолідація та поширення повідомлень з відомостями про місця і час проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізаційних заходів. Також, ОСОБА_5 з метою конспірації своєї діяльності, під час інформування населення про місця і час проведення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізаційних заходів, вигадав та в подальшому запровадив умовні позначення щодо перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших військових формувань, співробітників правоохоронних органів, а саме: позначення «чупачупс», «планшет» та «леденець» означає співробітників Національної поліції України; позначення «камуфляж», «зелені», «кофеман» - військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, ОСОБА_5 запровадив, що зміст самих повідомлень буде мати умовні орієнтири, прив'язку до певної місцевості або об'єкту, власні та сленгові назви, що у свою чергу, дає можливість місцевому населенню міста Покров Дніпропетровської області краще розуміти місця перебування військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших військових формувань під час виконання своїх службових обов'язків. 24.09.2025 проведено огляд місця події, а саме: автомобільної стоянки біля супермаркету мережі «АТБ», який розташовано за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Бориса Джонсона, б. 29, в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Samsung «Galaxy A14», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з двома встановленими сім картками з абонентськими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Приймаючи до уваги викладене, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, вищевказаний предмет, що був вилучений під час даного огляду місця події, може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим постановою старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_7 , визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до вжиття ОСОБА_5 чи іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами заходів щодо зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження останнього. На підставі викладеного вище, з метою забезпечення збереження речових доказів та унеможливлення його зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна.
Від слідчого надано заяву про проведення судового засідання без його участі.
Вважаю за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку з неявкою учасників судового провадження у судове засідання, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025041330000364 від 21.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Також встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_3 від 24.09.2025 року, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42025041330000364, а саме: мобільний телефон торгівельної марки Samsung «Galaxy A14», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з двома встановленими сім-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС-криміналіст слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері обори Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025041330000364 від 21.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 24.09.2025 року за результатами огляду місця події: автомобільної стоянки біля супермаркету мережі «АТБ», який розташовано за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Бориса Джонсона, б. 29, а саме на: мобільний телефон торгівельної марки Samsung «Galaxy A14», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з двома встановленими сім-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1