вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.09.2025м. ДніпроСправа № 904/1248/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 11; ідентифікаційний код 35411500)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд" (49098, м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, буд. 60, оф. 5; ідентифікаційний код 44711941)
про стягнення 228 420 грн. 40 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1207/25 від 19.03.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд" 228 420 грн. 40 коп. - залишку суми основного боргу за договором від 02.04.2021 оренди обладнання №3-0204.
Також просить стягнути з відповідача 3 426 грн. 31 коп. - суму сплаченого судового збору.
Крім того, позивач у заяві (вх.№12149/25 від 21.03.2025) просить прийняти цю заяву до розгляду та задовольнити її, визнати причину неподання доказу разом із позовною заявою поважною, долучити до матеріалів справи та взяти до уваги під час прийняття рішення по суті справи доказ по справі, а саме Договір про переведення боргу №03-06 від 03.06.2024 року та зазначає про те, що: - у ході перевірки поданих суду відомостей позивач виявив допущену технічну помилку, а саме недолучення до матеріалів справи копії одного з основних доказів, а саме Договору від 03.06.2024 №03-06 про переведення боргу.
При цьому, як вбачається, у додатках до цієї заяви відсутній зазначений позивачем договір від 03.06.2024 №03-06 про переведення боргу.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№12966/25 від 26.03.2025), відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 24.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач у заяві (вх.№14446/25 від 04.04.2025) просить суд прийняти заяву до розгляду та задовольнити її, винести ухвалу, якою затвердити мирову угоду на стадії позовного провадження по справі № 904/1248/25 від 04.04.2025 року та закрити провадження по справі.
Відповідач у заяві (вх.№14477/25 від 04.04.2025) про затвердження мирової угоди просить прийняти заяву до розгляду та задовольнити її, винести ухвалу, якою затвердити мирову угоду на стадії позовного провадження по справі № 904/1248/25 від 04.04.2025 року та закрити провадження по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 відмовлено у задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" щодо затвердження мирової угоди від 04.04.2025 та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд" про затвердженні мирової угоди.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Судом до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала суду від 31.03.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача 31.03.2025 о 18:35 год. (а.с. 61).
Крім того, судом враховано, що відповідачем подавалася заява про затвердження мирової угоди.
Таким чином, відповідач обізнаний про відкриття провадження у даній справі у Господарському суді Дніпропетровської області.
Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 31.03.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 29.09.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦКС-Сталь", як орендарем, укладено договір від 02.04.2021 №3-0204 оренди обладнання (надалі - Договір, а.с. 25-28).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у договорі або відповідних додатках до нього. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.
Відповідно до підпункті 2.1.1 Договору орендодавець зобов'язаний здійснити передачу обладнання орендарю за адресою, вказаною у відповідному акті передачі обладнання в оренду та надати такий акт для укладення між сторонами.
Підпунктом 3.1.1 Договору визначено, що орендар зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання (у тому числі грошові зобов'язання), що виникають на підставі цього договору.
Згідно з підпунктом 3.1.2 Договору орендар зобов'язаний у строк до 5 календарних днів з моменту отримання, але у будь-якому випадку не пізніше 20-го числа наступного за звітним місяця, укладати та повертати орендодавцеві відповідні акти надання послуг.
Орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за відповідний орендний період, попередньо узгоджений сторонами (пункт 5.1 Договору).
Вартість фактично наданих орендарю послуг з оренди обладнання визначається у актах надання послуг (пункт 5.2 Договору).
Розмір орендної плати за добу користування кожною одиницею обладнання погоджується сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду (пункт 5.3 Договору).
Відповідно до пункту 5.4 Договору ціною договору є сума (загальна вартість) всього обсягу отриманих орендарем послуг з оренди обладнання за цим договором.
Згідно з пунктом 5.5 Договору оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі рахунку на оплату у розмірі 50% від загального розміру плати за запланований період оренди, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця та післяоплати по закінченню строку оренди на підставі рахунку на оплату у розмірі 50% від загального розміру плати.
У будь-якому випадку орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за час фактичного користування обладнанням не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного за звітнім місяця, за звітній місяць, незалежно від наявності у орендаря відповідного рахунка на оплату (підпункт 5.5.1 Договору).
Пунктом 5.7 Договору визначено, що за фактом належного надання орендодавцем/прийняття орендарем послуг з тимчасового оплатного користування, у зв'язку із закінченням строку оренди (а у випадку, коли строк оренди є більшим за один календарний місяць - щомісячно) сторони укладають акт надання послуг обладнанням протягом строку оренди сторони укладають акт надання послуг. Такий акт є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що містить інформацію про загальний обсяг належним чином наданих орендодавцем/прийнятих орендарем послуг з тимчасового оплатного користування обладнанням за визначений сторонами строк оренди, тип обладнання, що перебував у тимчасовому оплатному користування орендаря, вартість тимчасового оплатного користування одиниці обладнання за добу та довжину строку оренди.
Відповідно до пункту 5.8 Договору орендар зобов'язаний підписати та повернути орендодавцю один підписаний примірник акта надання послуг протягом 5 календарних днів з моменту отримання, шляхом поштового надсилання з описом вкладення (рекомендованим чи цінним листом) або в інший спосіб, узгоджений сторонами. У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного орендарем акта надання послуг, та за умови відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акта надання послуг, такий акт надання послуг вважається укладеним сторонами, а весь передбачений таким актом надання послуг обсяг наданих орендодавцем послуг з тимчасового оплатного користування вважається в повному обсязі прийнятим орендарем.
Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, починається з дня укладення сторонами акта передачі обладнання в оренду, та закінчується днем укладення акту повернення обладнання з оренди (пункт 7.1 Договору).
Строк оренди кожної одиниці обладнання за цим договором визначається орендарем (пункт 7.2 Договору).
За домовленістю сторін, обладнання за цим договором може бути передано в оренду на попередньо не визначений строк (пункт 7.3 Договору).
Цей договір укладений строком на 1 календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони не висунули бажання про припинення дії цього договору до моменту або у момент закінчення строку його дії, дія такого договору вважається продовженою на відповідний наступний календарний рік (пункт 8.1 Договору).
Пунктом 11.3 Договору визначено, що сторони погодили, що у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України, позовна давність щодо спорів, що виникають з підстав виконання сторонами зобов'язань відповідно до умов цього договору, зокрема щодо спорів про стягнення заборгованості, неустойки (штрафу, пені), відшкодування майнової та немайнової шкоди (збитків), встановлюється терміном у 5 (п'ять) календарних років.
Сторони погодили, документообіг, який виникає з підстав виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, також може здійснюватися у електронному (бездокументарному) вигляді у порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документа та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (пункт 11.8 Договору).
На виконання умов Договору сторонами у період з 31.08.2021 по 27.04.2023 було підписано в електронному вигляді акти надання послуг на загальну суму 228 420 грн. 40 коп. (а.с. 21-24), а саме:
- від 31.08.2021 №2858 на суму 3 499 грн. 99 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 31.12.2021 №5049 на суму 18 499 грн. 93 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 23.02.2022 №687 на суму 54 619 грн. 93 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 31.01.2023 №190 на суму 52 800 грн. 19 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 28.02.2023 №431 на суму 44 000 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 31.03.2023 №749 на суму 29 700 грн. 11 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 27.04.2023 №909 на суму 25 300 грн. 09 коп., з урахуванням ПДВ.
В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦКС-Сталь", як первісним боржником, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", як кредитором, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд", як новим боржником, було укладено договір від 03.06.2024 №03-06 про переведення боргу (надалі - Договір №03-06, а.с. 55).
Відповідно до пункту 1 Договору №03-06 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить основний борг (грошове зобов'язання) на нового боржника, який стає боржником за Договором оренди №3-0204 від "02" квітня 2021 року, укладеним між первісним боржником та кредитором.
Пунктом 2 Договору №03-06 визначено, що за цим Договором новий боржник зобов'язується сплатити борг у сумі, що становить 228 420,40 грн (двісті двадцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень, 40 копійок ), в тому числі ПДВ - 38 070,03 грн.
З дати набрання чинності цього договору новий боржник стає боржником кредитора в розмірі боргу, визначеному в п.2 даного договору, тобто набуває всіх прав, передбачених чинним законодавством щодо кредитора, а первісний боржник ці права втрачає (пункт 4 Договору №03-06).
Відповідно до пункту 7 Договору №03-06 підписанням цього договору кредитор свідчить про те, що був повідомлений про переведення боргу за договором №3-0204 від "02" квітня 2021 року. З моменту укладання цього договору грошове зобов'язання первісного боржника, яке передбачено Договором №3-0204 від "02" квітня 2021 року, укладеним між первісним боржником та кредитором - припиняється.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 9 Договору).
Позивач зазначає, що відповідач набув усіх прав та обов'язків боржника за Договором оренди №3-0204 від 02.04.2021, проте, на час звернення позивача до суду відповідачем грошове зобов'язання не виконано, загальна сума простроченого грошового зобов'язання (боргу) відповідача перед позивачем за отримані послуги з оренди підйомного обладнання, що підлягає стягненню на користь позивача складає 228 420 грн. 40 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).
Як визначено частинами першою, третьою та п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами Договору строк сплати орендної плати за оренду обладнання на загальну суму 228 420 грн. 40 коп. є таким, що настав.
Щодо договору про переведення боргу
Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 522 Цивільного кодексу України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Як зазначалося вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦКС-Сталь", як первісним боржником, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", як кредитором та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд", як новим боржником укладено договір від 03.06.2024 №03-06 про переведення боргу.
Відповідно до пункту 1 Договору №03-06 в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить основний борг (грошове зобов'язання) на нового боржника, який стає боржником за Договором оренди №3-0204 від "02" квітня 2021 року, укладеним між первісним боржником та кредитором.
Пунктом 2 Договору №03-06 визначено, що за цим Договором новий боржник зобов'язується сплатити борг у сумі, що становить 228 420,40 грн (двісті двадцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень, 40 копійок ), в тому числі ПДВ - 38 070,03 грн.
Зі змісту вказаного договору вбачається, що відповідач став боржником кредитора в розмірі боргу, визначеному в пункту 2 даного договору, тобто набуває всіх прав, передбачених чинним законодавством щодо кредитора, а первісний боржник ці права втрачає
На час розгляду справи доказів сплати відповідачем позивачу спірної заборгованості сторонами не надано, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 741 грн. 04 коп. Проте, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 426 грн. 31 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 685 грн. 27 коп. (3 426 грн. 31 коп. - 2 741 грн. 04 коп.).
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 741 грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору.
За клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 685 грн. 27 коп.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 11; ідентифікаційний код 35411500) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд" (49098, м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, буд. 60, оф. 5; ідентифікаційний код 44711941) про стягнення 228 420 грн. 40 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦКС Трейд" (49098, м. Дніпро, вул. Сонячна Набережна, буд. 60, оф. 5; ідентифікаційний код 44711941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 11; ідентифікаційний код 35411500) 228 420 (двісті двадцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 40 коп. - заборгованості та 2 741 (дві тисячі сімсот сорок одна) грн. 04 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
29.09.2025