ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" вересня 2025 р. Справа № 924/98/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Коломис В.В.
судді Павлюк І.Ю.
судді Розізнана І.В.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників:
позивача - Ступка Г.М. (в режимі відеоконференції);
відповідача - Бєлкін М.Л. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 травня 2025 року (повний текст складено 27.05.2025) у справі №924/98/25 (суддя Кочергіна В.О.)
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області
до Комунального підприємства "Ізяславводоканал"
про стягнення 28 242 986,00 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі №924/98/25 позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства "Ізяславводоканал" про стягнення 28 242 986,00 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу, задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на користь держави 28 226 395,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
В решті суми у позові відмовлено.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 338 716,74 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, КП "Ізяславводоканал" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №924/98/25 та призначено справу до розгляду на 27.08.2025 о 10:30 год.
Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 27.08.2025 не заперечила проти призначення у даній справі судової експертизи; представник відповідача щодо призначення експертизи по питанням, на які вже надані відповіді у висновку експертів №15-08/25 від 15.08.2025, заперечив.
З огляду на викладене, для надання можливості сторонам запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, а також визначити експертну установу для проведення такої експертизи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №924/98/25, відкладено розгляд апеляційної скарги на 29 вересня 2025 року о 12:00 год.
26.09.2025 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення проти призначення експертизи.
29.09.2025 від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення проти призначення експертизи,в яких просить суд розглядати справу за наявними в ній доказами.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін підтримали свої заперечення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 267 ГПК України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі статтею 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставни справи.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається, предметом спору у даній справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 28 242 986,00 грн, які заподіяні водним об'єктам скидом забруднюючих речовин внаслідок перевищення ГДС у водний об'єкт після очисних споруд від КП "Ізяславводоканал", що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 19 в м. Ізяслав.
При цьому, задовольняючи позов щодо стягнення збитків в розмірі 28 242 986,00 грн, суд першої інстанції керувався наданим позивачем розрахунком розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, проведеним старшим інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю., здійсненим на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009.
Разом з тим, в апеляційній скарзі відповідач повідомляє, що з метою процесуальної економії має намір самостійно замовити висновок експерта в порядку, передбаченому статтею 101 ГПК України.Зазначає, що вказаний висновок експерта відповідач зможе надати суду до першого судового засідання апеляційного суду щодо розгляду цієї апеляційної скарги.
20 серпня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить визнати поважними причини неподання висновку експертів №15-08/25 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, складений 15.08.2025; долучити висновок експертів №15-08/25 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, складений 15.08.2025, до матеріалів справи та врахувати його при ухваленні постанови.
Ухвалою суду від 27.08.2025 вказаний висновок експертизи долучено до матеріалів справи.
Так, згідно висновку експертів №15-08/25 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи від 15.08.2025 розмір збитків становить 5 140,79 грн.
Отже, в даному випадку, докази, які надані позивачем та відповідачем, зокрема, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, проведеним Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, та висновок експертів №15-08/25 від 15.08.2025, проведений на замовлення відповідача, суттєво відрізняються щодо визначення самого розміру збитків, який підлягає відшкодуванню державі, що є предметом спору у даній справі.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11(914/1919/20).
Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України, та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.
У відповідності до п.п. 1.2.2. вищезазначеної Інструкції та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень одним із основних видів експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна.
Відповідно до п.п 11.1., 11.2. п.11 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об'єктом інженерно-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі речові докази, фрагменти місця події, устаткування, комунікації, засоби виробництва, що забезпечують екологічно безпечне функціонування підприємства, а також будь-які інші обставини події, зафіксовані (описані, відображені у схемах, фотографіях, планах тощо) в матеріалах справи. До основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать: визначення обставин, що пов'язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації; встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів; встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.
Порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, визначається Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (далі - Методика).
Величини скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, належать до найголовніших показників охорони та раціонального використання водних ресурсів.
Посилання позивача на те, що розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснено із застосуванням Методики та є правильним і обгрунтованим, судовою колегією до уваги не беруться, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ставить його під сумнів враховуючи, в тому числі, висновок експертів №15-08/25 від 15.08.2025.
Разом з тим, представник позивача в запереченнях від 29.09.2025, розглянувши висновок експертів №15-08/25 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи від 15.08.2025, проведений на замовлення відповідача, надав свої доводи та пояснення/заперечення щодо висновку експертів.
Колегія суддів зазначає, що розмір шкоди зобов'язаний довести саме позивач, тому без встановлення такого елементу, як розмір, позов задоволенню не підлягає.
В той же час, надані сторонами докази на підтвердження розміру збитків, а саме наданий позивачем розрахунок та наданий відповідачем висновок експерта суттєво відрізняються висновками та сумою шкоди (28 226 395,00 грн та 5 140,79 грн), тому є підстави ставити їх під сумнів до перевірки у встановленому законом порядку зазначених обставин щодо розміру шкоди, оскільки у колегії суддів відсутні спеціальні знання для перевірки наданого позивачем розрахунку збитків.
З огляду на предмет спору, визначення дійсного розміру завданих державі збитків має суттєве значення для вирішення даної справи та для з'ясування відповідних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а тому по справі слід призначити судову експертизу в порядку ст. 99 ГПК України.
Визначаючи коло питань, які мають бути поставлені на вирішення експерта, колегія суддів зазначає таке.
За змістом приписів ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Так, відповідач в запереченнях проти призначення експертизи зазначає, що якщо суд ухвалить рішення щодо доцільності призначення експертизи він пропонує поставити експертам такі питання:
1. Чи були допущені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області порушення державних стандартів при відборі проб, які зафіксовані актом №59-21 від 24.05.2021, актом №74-21 від 13 липня 2021 та актом №92-21 від 27.08.2021 та порушення методик виконання вимірювань при проведенні вимірювань показників скиду та властивостей вод, результати яких зафіксовані в протоколі №59-21 від 31.05.2021, протоколі №74-21 від 19.07.2021 та протоколі №92-21 від 02.09.2021? Якщо такі порушення були допущені, чи могли такі порушення вплинути на результати лабораторних аналізів та достовірність вимірювання концентрації забруднюючих речовин в конкретних пробах вод?
2. Чи є самі по собі показники Хімічного споживання кисню (ХСК) та Біохімічного споживання кисню на 5 діб (БСК5) забруднюючими речовинами?
3. Чи підтверджуються документально та нормативно, що Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) в періоди з 24.05.2021 по 07.09.2021 та з 07.09.2021 по 23.09.2021 здійснювався наднормативний скид речовин за показниками (сухий залишок (мінералізація), завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, нітрити, мідь) зі зворотними водами у річку Горинь з перевищенням встановлених дозволом на спеціальне водокористування за №31/ХМ/49д-21 нормативів ГДС? Якщо так, то в якому обсязі здійснювався наднормативний скид речовин (сухий залишок (мінералізація), завислі речовини, ХСК, БСК5, азот амонійний, нітрити, мідь)?
4. В якому обсязі документально підтверджується розмір збитків, заподіяних водному об'єкту (річка Горинь) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС заподіяних державі Комунального підприємства "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760), що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 по 07.09.2021?
Судом прийнято до уваги запропоновані на вирішення експертизи питання відповідача; позивач своїм правом на подання питань, роз'яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта не скористався.
Ураховуючи наведене, а також позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07.07.2022 у справі №910/886/21, щодо можливості вирішення судом питання, у тому числі, й з власної ініціативи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи наступні питання:
- Чи були допущені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області порушення державних стандартів при відборі проб, які зафіксовані актом №59-21 від 24.05.2021, актом №74-21 від 13 липня 2021 та актом №92-21 від 27.08.2021 та порушення методик виконання вимірювань при проведенні вимірювань показників скиду та властивостей вод, результати яких зафіксовані в протоколі №59-21 від 31.05.2021, протоколі №74-21 від 19.07.2021 та протоколі №92-21 від 02.09.2021? Якщо такі порушення були допущені, чи могли такі порушення вплинути на результати лабораторних аналізів та достовірність вимірювання концентрації забруднюючих речовин в конкретних пробах вод?
- Чи є самі по собі показники Хімічного споживання кисню (ХСК) та Біохімічного споживання кисню на 5 діб (БСК5) забруднюючими речовинами?
- Чи підтверджується документально та нормативно обсяг наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, а саме у річку Горинь (випуск № 1) в період з 24.05.2021 року по 23.09.2021 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання зворотних стічних вод у річку Горинь визначених дозволом на спеціальне водокористування від 09.04.2021 за №31/ХМ/49д-21 Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" та безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини, які були визначені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 по 23.09.2021?
- Чи підтверджується розрахунково та документально розмір збитків, визначений Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством від 12.05.2025? Якщо не підтверджується, то в якому обсязі документально підтверджується розмір збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 року по 23.09.2021?
Вказані питання, з огляду на підстави та предмет позову та обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог та відповідач в апеляційній скарзі, мають значення для вирішення даного спору.
При визначенні експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи, господарським судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку суду, з урахуванням думок та пропозицій учасників справи, приймаючи до уваги конкретні обставини справи.
Як вбачається, представником відповідача в запереченнях від 26.09.2025 запропоновано такі експертні установи:
- Міжнародна експертно-правова група (код ЄДРПОУ 41088186; місцезнаходження 01030, Україна, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 42);
- ТОВ "Інжиніринговий центр "Екскон" (код ЄДРПОУ 35951322; 01042, Україна, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 22/8).
Розглянувши пропозиції представника відповідача щодо визначення експертної установи, з урахуванням відсутності пропозицій експертної установи від позивача, територіальної зони обслуговування та досвіду проведення експертних досліджень, беручи до уваги те, що право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, а в даному випадку - суду, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, з метою уникнення сумнівів щодо результатів проведення експертизи, суд вважає за необхідне проведення судової експертизи доручити саме Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, 79024), оскільки вказана експертна установа відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" відноситься до суб'єктів судово-експертної діяльності, експерти якої мають необхідну для проведення зазначених експертних досліджень кваліфікацію та обладнання відповідного рівня, серед яких, зокрема, економічна та інженерно-екологічна експертизи, у зв'язку з чим судом надано пріоритет саме зазначеній експертній установі.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
Оскільки саме позивач звернувся до суду з відповідним позовом, і саме позивач повинен довести розмір шкоди, суд вважає за доцільне оплату за проведення призначеної судом експертизи покласти на Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
В свою чергу суд зазначає, що реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення провадження має бути доцільною та належним чином мотивованою, зокрема, суд повинен проаналізувати ймовірні наслідки призначення експертизи, з урахуванням суті спірних правовідносин, підставами позову і оцінкою змісту позовної заяви у контексті захисту прав позивача саме у обраний ним спосіб та можливість його виконання в подальшому, що буде відповідати завданню господарського судочинства та не призведе до затягування строків розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що призначення зазначеної судової експертизи та, відповідно, зупинення провадження у справі до отримання судом її результатів, не спрямоване на затягування процесу розгляду справи, а його метою є зовсім інші цілі, зокрема, встановлення обставин, підстав, фактів тощо, які мають значення для справи №924/98/25, отже є законним та виправданим, позаяк воно буде мати правове значення для розгляду справи, а відтак не зашкодить ефективності правозастосування та не призведе до порушення принципу розумності дотримання процесуальних строків розгляду справи.
Таким чином, враховуючи тривалість проведення експертизи, обмеження процесуальних строків та необхідність направлення матеріалів справи до експертної установи, суд дійшов висновку про зупинення провадження по справі №924/98/25 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до суду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі №924/98/25 судову експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, 79024).
2. На вирішення судових експертів поставити наступні питання:
- Чи були допущені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області порушення державних стандартів при відборі проб, які зафіксовані актом №59-21 від 24.05.2021, актом №74-21 від 13 липня 2021 та актом №92-21 від 27.08.2021 та порушення методик виконання вимірювань при проведенні вимірювань показників скиду та властивостей вод, результати яких зафіксовані в протоколі №59-21 від 31.05.2021, протоколі №74-21 від 19.07.2021 та протоколі №92-21 від 02.09.2021? Якщо такі порушення були допущені, чи могли такі порушення вплинути на результати лабораторних аналізів та достовірність вимірювання концентрації забруднюючих речовин в конкретних пробах вод?
- Чи є самі по собі показники Хімічного споживання кисню (ХСК) та Біохімічного споживання кисню на 5 діб (БСК5) забруднюючими речовинами?
- Чи підтверджується документально та нормативно обсяг наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, а саме у річку Горинь (випуск № 1) в період з 24.05.2021 року по 23.09.2021 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання зворотних стічних вод у річку Горинь визначених дозволом на спеціальне водокористування від 09.04.2021 за №31/ХМ/49д-21 Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" та безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини, які були визначені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 по 23.09.2021?
- Чи підтверджується розрахунково та документально розмір збитків, визначений Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством від 12.05.2025? Якщо не підтверджується, то в якому обсязі документально підтверджується розмір збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 року по 23.09.2021?
3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
4. Для проведення експертизи матеріали справи №924/98/25 разом з ухвалою направити до експертної установи
Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, 79024).
5. Оплату за проведення судової експертизи покласти на позивача.
6. Провадження у справі №924/98/25 зупинити на час проведення експертизи.
7. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку лише в частині зупинення провадження у справі.
Повний текст ухвали складено 30.09.2025.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.