ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 вересня 2025 року Справа № 902/1125/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22 травня 2025 року (повний текст складено 02.06.2025) у справі №902/1125/20 (суддя Нешик О.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.05.2025 у справі №902/1125/20 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про зобов'язання вчинити дії, відмовлено в повному обсязі. Витрати зі сплати судового збору в сумі 4204,00 грн залишено за позивачем.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ТОВ "Вінницягаз Збут" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Вінницягаз Збут" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.05.2025 у справі № 902/1125/20 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати докази сплати судового збору в розмірі 5 044, 80 грн.
09 липня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Вінницягаз Збут" про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, до якої долучає платіжну інструкцію №520 від 20.06.2025 про сплату судового збору в розмірі 5044,80 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22 травня 2025 року у справі №902/1125/20. Призначено справу №902/1125/20 до розгляду на 04 серпня 2025 року об 11:30 год.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Розізнаної І.В. та судді-члена колегії Павлюк І.Ю. з 21.07.2025 по 22.08.2025 включно, судове засідання у справі №902/1125/20, призначене на 04.08.2025 об 11:30 год. не відбулося.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22 травня 2025 року у справі №902/1125/20 призначено на 29 вересня 2025 року об 11:00 год.
22.09.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
25.09.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, то колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для завчасного та належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція позивача викладена безпосередньо у розглядуваній апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 269 ГПК України.
Крім того колегія суддів зазначає, що відпустка представника позивача не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки саме юридична особа - ТОВ "Вінницягаз Збут" є учасником провадження у справі, а не конкретний представник; позивачем не доведено належними доказами неможливість заміни такого представника або неможливість розгляду справи за відсутності такого представника.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - змінити.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" є суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на території м.Вінниця та Вінницької області відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №187 від 22.03.2017, №867 від 19.10.2018.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" здійснює постачання природного газу на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), ліцензії, згідно Постанови № 633 від 11.05.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут", як газопостачальне підприємство, надає споживачам послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу. При цьому, інші послуги на ліцензованій території, зокрема, розподіл та облік розподіленого природного газу здійснює Оператор ГРМ, яким є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз".
Відносини між газопостачальними організаціями, споживачами природного газу та Оператором ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1382/27827 (далі - Правила постачання) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).
Відповідно до пункту 2 розділу III Правил постачання, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до пункту 13 розділу III Правил постачання природного газу, розрахунки (побутовим споживачем) за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Механізм визначення фактичних обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами передбачений Кодексом ГРМ.
Порядок комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, по об'єкту споживача визначений в розділах IX - XI цього Кодексу (абзац 6 пункту 2 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Пунктом 4 цієї глави встановлено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Згідно пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
25.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (замовник/позивач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз") (Газорозподільне підприємство/відповідач) укладено договір на розподіл природного газу №09/157423/Д.270-Н (далі - договір, а.с. 20-27, т.1), згідно п. 2.1 якого Газорозподільне підприємство зобов'язалось надавати замовнику з 01 липня 2015 року послугу з транспортування природного газу газорозподільними системами до меж споживачів замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно з п. 2.2 договору газ замовника, транспортування якого за даним Договором здійснює Газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.
Пунктом 3.2 договору визначено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27 грудня 2005 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941 та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246.
Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.4 договору акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, у зазначений термін формує газорозподільне підприємство та передає його на погодження замовникові. При наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між Газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу III договору.
В свою чергу, п. 4.8. договору визначено, що замовник протягом двох днів з дня одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг протранспортованого природного газу та сума для оплати наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ установлюються відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Відповідно до п. 4.9 договору, акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.
До обов'язків газорозподільного підприємства у п.6.1 договору віднесено, зокрема: забезпечення транспортування природного газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків замовника за надані газорозподільним підприємством послуги; складення та надання на погодження замовникові акту наданих послуг; забезпечення за підсумками розрахункового періоду формування обсягу газу по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надавати зазначеному замовникові персоніфіковані дані про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу по кожному споживачу цього замовника. При цьому, за окремим письмовим запитом замовника по конкретному споживачу щодо уточнення даних або інформації (покази вузла обліку тощо) про обсяг споживання газу надати відповідну письмову відповідь протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з п.6.4 договору на розподіл природного газу замовник має право на коригування планових обсягів природного газу в установленому порядку.
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору).
Отже, відповідно до умов договору, обсяги протранспортованого природного газу визначаються в актах на підставі даних Оператора ГРМ.
Тобто, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", як Оператор ГРМ, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначає спожиті побутовими споживачами, обсяги природного газу на території Вінницької області, а ТОВ "Вінницягаз збут", як постачальник, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ згідно наданих Оператором ГРМ даних та збір коштів за використаний природний газ з побутових споживачів.
Статус постачальника зі спеціальними обов'язками позивач втратив з моменту набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року №740 "Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", тобто з 21 серпня 2020 року.
Крім цього взаємовідносини між учасниками ринку природного газу регулюються нормами чинного законодавства України, зокрема Кодексом газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс ГТС).
Главою 1 розділу І Кодексу ГТС передбачено, що одним з принципів доступу суб'єктів ринку природного газу є надання Оператором газотранспортної системи послуг належної якості.
Відповідно до глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Як зазначено в позовній заяві, Оператор ГТС зобов'язаний забезпечити належне функціонування інформаційної платформи.
16 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" укладено договір №1910000195 транспортування природного газу, відповідно до умов якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" надається доступ до інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідно до пунктів 1, 3 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС, алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, зокрема в частині фіксації фактичних обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами Рівненської області, визначається оператором газотранспортної системи та доводиться ним до відома Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут".
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" має змогу визначити фактичний обсяг природного газу, який був спожитий побутовими споживачами у звітному місяці, виключно з використанням даних, отриманих від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та даних, розміщених на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Враховуючи вищевикладене, згідно з розподілом функцій між учасниками ринку природного газу, повноваження по обліку фактично спожитого природного газу віднесено до компетенції Оператора ГРМ Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" не має технічної можливості для здійснення обліку природного газу, а зобов'язане використовувати дані, отримані від Оператора ГРМ.
Відтак, відповідальність за якість та достовірність обліку спожитих обсягів природного газу побутовими споживачами покладається на Оператора ГРМ.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" здійснюється виключно вартісне нарахування за спожитий природний газ у відповідності до наданої Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" інформації щодо обсягів спожитого природного газу споживачами у відповідні календарні періоди.
На виконання вказаного договору щомісячно між сторонами складались та підписувались акти наданих послуг з розподілу природного газу (а.с. 50-57, т.1), відповідно до яких загальний обсяг розподіленого природного газу населенню складає:
- у вересні 2018 року - 4772199 куб.м вартістю 3923320,24 грн (акт №ВІ000022234 від 30.09.2018);
- у жовтні 2018 року - 23526549 куб.м вартістю 19341646,46 грн (акт №ВІ000024493 від 31.10.2018);
- у листопаді 2018 року - 54291860 куб.м вартістю 44634423,95 грн (акт №ВІ000027709 від 30.11.2018);
- у грудні 2018 року - 73772238 куб.м вартістю 60649632,30 грн (акт №ВІП00000109 від 31.12.2018);
- у січні 2019 року - 77410488 куб.м вартістю 63640710,40 грн (акт №ВІЯ89004007 від 31.01.2019);
- у лютому 2019 року - 59433607 куб.м вартістю 48861556,98 грн (акт №ВІЯ89007508 від 28.02.2019);
- у березні 2019 року - 51298370 куб.м вартістю 42173415,95 грн (акт №ВІЯ89011097 від 31.03.2019);
- у квітні 2019 року - 24882060 куб.м вартістю 20456039,17 грн (акт №ВІЯ89014120 від 30.04.2019);
- у травні 2019 року - 10950338 куб.м вартістю 9002491,87 грн (акт №ВІЯ89016047 від 31.05.2019);
- у червні 2019 року - 6888806 куб.м вартістю 5663425,19 грн (акт №ВІЯ89017746 від 30.06.2019);
- у липні 2019 року - 8022392,80 куб.м вартістю 6595369,57 грн (акт №ВІЯ89019690 від 31.07.2019);
- у серпні 2019 року - 7889410,94 куб.м вартістю 6486042,53 грн (акт №ВІЯ89021496 від 31.08.2019);
- у вересні 2019 року - 10006267,82 куб.м вартістю 8226352,90 грн (акт №ВІЯ89023505 від 30.09.2019);
- у жовтні 2019 року - 21891002,60 куб.м вартістю 17997031,06 грн (акт №ВІЯ89026035 від 31.10.2019);
- у листопаді 2019 року - 41059162,51 куб.м вартістю 33755558,67 грн (акт №ВІЯ89029712 від 30.11.2019);
- у грудні 2019 року - 53205293,09 куб.м вартістю 43741135,56 грн (акт №ВІЯ89033303 від 31.12.2019).
Як стверджує позивач, для формування актів приймання-передачі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" та НАК "Нафтогаз України" використовуються ті обсяги спожитого природного газу побутовими споживачами, які формує та надає облікова організація Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз".
Також в позовній заяві зазначено, що за результатами вибіркового аналізу відповідності обсягів спожитого газу окремими побутовими споживачами Вінницької області, визначених відповідно до фактичних показників встановлених у їх домоволодіннях приладів обліку, виявлені розбіжності з даними, що отримані від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз".
Зокрема в позовній заяві щодо виявлених розбіжностей даних зазначено, що станом на 01 листопада 2020 року загальна кількість побутових споживачів, яким Товариство постачає природний газ складає 449 780 осіб.
Відповідно до актів наданих послуг та персоніфікованих даних обсяг розподіленого газу АТ "Вінницягаз" споживачам категорії "населення" з 01 вересня 2018 р. по 30 вересня 2020 р. склав 749 014 639,00 тис.куб.м, а саме: вересень - грудень 2018 р. - 156 190 474,01 куб.м, 2019 рік - 372 529 094,23 куб.м.
Починаючи з січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" отримує інформацію щодо обсягів спожитого (протранспортованого) газу споживачам категорії "населення" з інформаційної платформи оператора ГТС на підставі договору №1910000195 від 16 грудня 2019 року.
Відповідно до даних з інформаційної платформи оператора ГТС обсяг спожитого (протранспортованого) газу споживачам категорії "населення" за період з січня 2020 року по вересень 2020 року склав 220 294 970,76 куб.м.
Позивач зазначає, що керуючись пунктом 23 розділу III Правил постачання природного газу ТОВ "Вінницягаз Збут", в зв'язку з численними скаргами споживачів природного газу, скориставшись своїм правом безперешкодного доступу до лічильників газу, встановлених у побутових споживачів, проведено перевірку показань фактично використаних побутовими споживачами обсягів природного газу. В ході перевірки було встановлено розбіжність між даними, поданими АТ "Вінницягаз", та даними, отриманими ТОВ "Вінницягаз Збут" безпосередньо під час перевірки показань лічильників газу.
Проте, враховуючи той факт, що по більшій кількості адрес абонентів Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" інформація не перевірена, при тому, що похибка мала місце по деяким з перевірених абонентів, то за доводами позивача є всі підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут", сплачуючи вартість отриманої від газорозподільної компанії послуги з розподілу природного газу, несе необґрунтовані витрати, обумовлені наданням некоректної інформації щодо фактичного обсягу постачання.
Наведене вище, на переконання позивача, свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, як Оператором ГРМ, щодо обліку газу та порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут", як постачальника природного газу.
Враховуючи викладене та посилаючись на те, що внаслідок завищення обсягів спожитого газу побутовими споживачами ТОВ "Вінницягаз Збут" понесло необґрунтовані втрати перед НАК "Нафтогаз України", оскільки в актах приймання-передачі з останнім включені обсяги природного газу, які не підтверджуються фактичними показниками лічильників споживачів, ТОВ "Вінницягаз Збут" звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дій АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" щодо надання, починаючи з 01.09.2018, недостовірних об'ємів газу, спожитих побутовими споживачами, та зобов'язання АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надати ТОВ "Вінницягаз Збут" достовірну інформацію щодо обсягів природного газу про фактично спожитий газ побутовими споживачами, починаючи з 01.09.2018.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів завищення відповідачем обсягів споживання природного газу побутовими споживачами, враховуючи те, що в матеріалах справи наявні акти наданих послуг з розподілу природного газу за період з вересня 2018 по грудень 2019, які сторонами підписано без зауважень, а акти про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період сторонами надано не було. Також позивачем не доведено неправомірності дій АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" при визначенні обсягів споживання газу особами, у яких не встановлені лічильники газу, в тому числі, у чому саме полягає відповідне порушення (зокрема, у які періоди з 01.09.2018 відповідачем застосовано норми споживання із порушенням та в яких розмірах).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, однак не в повній мірі погоджується з його обгрунтуванням з огляду на таке.
У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК України).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Верховний Суд неодноразово відзначав, що предметом позову не може бути встановлення обставин.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлений у справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (встановлення факту передання недостовірних об'ємів газу) та не стосується захисту права цивільного.
При цьому вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.
Захист майнового чи немайнового права, чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання неправомірними дій Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" недостовірних об'ємів газу, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження відсутності постачання споживачам тих обсягів газу, за які було підписано акти та здійснено оплату на користь НАК "Нафтогаз України".
Судом також враховується та обставина, що позивач просить зобов'язати відповідача надати достовірну інформацію щодо обсягів природного газу про фактично спожитий газ побутовими споживачами. Однак така вимога не є конкретизованою та не містить інформації про які "достовірні показники" стверджує позивач. Заявивши таку вимогу позивач намагається через судове рішення встановити ймовірність помилковості показників, тобто позовні вимоги грунтуються на припущеннях. ТОВ "Вінницягаз збут" у позовній заяві та у апеляційній скарзі наводить власні розрахунки невідповідності показників газу, які були передані АТ "ОГС "Вінницягаз", що свідчить про можливість позивача здійснити власний розрахунок таких об'ємів, проте такого зроблено не було.
Заявлені позивачем у цій справі вимоги не можуть самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійсненого відповідачем передання об'ємів газу, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема: про стягнення плати за поставлений газ; про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення (у випадку припинення надання послуг), тощо.
Подібна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21.
Крім того, вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо надання позивачу недостовірних об'ємів газу та про зобов'язання надати достовірну інформацію щодо обсягів, які "ймовірно існують" не є належним способом захисту також через те, що містить лише припущення щодо події в майбутньому. На час вирішення спору по суті судам не надано доказів наявності порушення прав та законних інтересів позивача, а йдеться лише про припущення.
До того ж суд зауважує, що корегування обсягів природного газу, оплаченого на користь НАК "Нафтогаз України" має пряме відношення до договірних відносин між позивачем та НАК "Нафтогаз України". І саме в межах договірних відносин мають розглядатися спори щодо обсягів газу. Договори між позивачем та відповідачем в частині розподілу газу виконані, послуги надані, бухгалтерська документація підписана без зауважень, договори припинили свою дію, тому вимога щодо надання достовірної інформації про фактично спожитий газ населенням є безпідставною.
Суд звертає увагу, що у разі виявлення фактів неправильного повідомлення відповідачем позивача щодо обсягів використаного газу останній не позбавлений права подати позов про відшкодування збитків, спричинених протиправними діями АТ "ОГС "Вінницягаз".
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частини або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами, зокрема, для зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 цієї статті Кодексу зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної частини.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, однак не погоджується з висновками суду, викладеними в мотивувальній частині рішення.
Водночас, оскільки зазначене не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями (ч. 4 ст. 277 ГПК України), вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом викладення її в редакції даної постанови.
З огляду на це, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Господарського суду Вінницької області від 22 травня 2025 року у справі №902/1125/20 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 22 травня 2025 року у справі №902/1125/20 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.
В решті рішення залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "30" вересня 2025 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.