ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 вересня 2025 року Справа № 902/44/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
прокурора - Декалюк Д.Е.
позивача Міністерства оборони України - Балтак Д.О.
відповідача - Рудик В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 (повний текст складено 30.06.2025)
за позовом заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс Монтажпроект"
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 86 447 843 грн 67 коп. штрафу
Господарський суд Вінницької області рішенням від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 (з врахуванням ухвали від 30.06.2025 про виправлення описки) позов задовольнив частково. Визнав недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". Визнав недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". Визнав недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". Визнав недійсною додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". Визнав недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на користь Міністерства оборони України 16 211 273 грн 30 коп. пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, 9 433 118 грн 94 коп. штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару понад 30 днів, 790 527 грн 77 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України.
Суд першої інстанції, враховуючи відсутність правових підстав для зміни строків поставки за договорами у відповідності до укладених додаткових угод, дійшов висновку, що спірні додаткові угоди є такими, що суперечать приписам законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.
Також матеріалами справи підтверджено поставку товару, що доводить відсутність дій зі сторони відповідача спрямованих на односторонню відмову повну відмову від виконання своїх зобов'язань по договорам, а тому відсутні підстави для нарахування штрафу у розмірі 20% від ціни Договору.
Крім того, місцевий господарський суд повважав обґрунтованими нарахування пені в сумі 32 422 546,59 грн та штрафу 7% в сумі 18 866 237,88 грн. Водночас, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені та штрафу на 50% - 16 211 273,30 грн пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за договорами та 9 433 118,94 грн - штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару понад 30 днів.
Також місцевим господарським судом враховано, що станом на дату розгляду цієї справи, правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, а тому відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності, а заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності залишена без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України через систему Електронний суд звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 змінити, виклавши його резолютивну частину у редакції:
"Позов задовольнити повністю. Визнати недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Визнати недійсною додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Визнати недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Стягнути з ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" на користь Міністерства оборони України штрафні санкцій у розмірі 86 447 843,67 грн".
Крім того, скаржник подав заяву про поновлення процесуального строку.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- використання результатів отриманого за контрактом для Позивача не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави, а тому у даному випадку відсутні підстави для зменшення штрафних санкцій згідно змісту статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21;
- відповідач взяте на себе зобов'язання із поставки товару виконав частково, тобто частина товарів речової служби за Договорами про закупівлю для державних потреб лишилось не поставленим. Таким чином, застосування Позивачем штрафних санкцій на підставі пункту 7.3.8. Договору за односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань за вказаним договором є правомірним.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 поновлено строк на подання апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі №902/44/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" вересня 2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25. Запропоновано учасникам справи у строк до 19.09.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс Монтажпроект" через систему Електронний суд повторно звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить:
"Поновити строк на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження у справі.
Скасувати протокольну ухвалу господарського суду Вінницької області від 06.03.2025 у справі №902/44/25 в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та ухвалити нову, якою залишити позов прокурора без розгляду.
У разі відмови у задоволенні вищевказаної вимоги, прошу скасувати протокольну ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.03.2025 у справі №902/44/25 та постановити нову ухвалу, якою залучити до справи у якості третіх осіб: юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S; юридичну особу Республіки Туреччина - OZMAN DERI TEKSTIL VE INSAAT IMALAT GIDA ITHALAT IHRACAT PAZARLAMA TICARET LUMITED SIRKETI; Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер - Текст"; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницька мануфактура".
Рішення господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі №902/44/25 в частині, у якій позов задоволено щодо вимог немайнового характеру (тобто, в частині визнання недійсними додаткових угод про зміну строку поставки товару за контрактами), скасувати та постановити нове - про відмову у задоволенні позову.
Про час та місце розгляду справи повідомити учасників справи, розгляд справи здійснювати за участі представника відповідача".
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- щодо можливості внесення змін до договорів поставки: відповідач звернувся до регіональної ТПП після того, як отримав сертифікати турецьких ТПП (на території Туреччини встановлені обставини непереборної сили, які вплинули на виготовлення товарів) як до незалежного органу, який міг би оцінити подані відповідачем документи та засвідчити надзвичайні і невідворотні події, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку. Таким чином, обставини, через які довелось продовжувати строк виконання зобов'язань підтверджують як окремі висновки регіональної ТПП, так і сукупність документів, поданих разом із заявою до регіональної ТПП. Разом з тим, усі документи, які оцінювались регіональною ТПП і підтверджують обставини, через які довелось продовжувати строк виконання зобов'язань, надано відповідачем для оцінки судом;
- щодо фіктивності правочинів (а так само можливості визнання їх недійсними): відповідач, ініціювавши укладання додаткових угод щодо зміни строків поставки, мав на меті лише визначити справедливі строки поставки, які б забезпечували з урахуванням існуючих об'єктивних обставин, які унеможливили своєчасну поставку, баланс інтересів сторін та сприяв би виконанню контрактів, укладених із МОУ;
- відсутні підстави для представництва інтересів держави прокурором;
- відповідач оскаржує протокольні ухвали суду від 06.03.2025 про відмову у клопотанні про залишення позову без розгляду та від 25.03.2025 про залучення у справу третіх осіб.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25. Об'єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 з раніше поданою апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "23" вересня 2025 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25. Запропоновано учасникам справи у строк до 19.09.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
На адресу суду від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволити.
На адресу суду від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить апеляційну скаргу ТОВ "БАМ" просить залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 - без змін.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник Міністерства оборони України підтримав доводи апеляційної скарги позивача та заперечив доводи апеляційної скарги ТОВ "Будівельний альянс Монтажпроект".
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ТОВ "Будівельний альянс Монтажпроект" підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та заперечив доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор підтримав доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України та заперечив доводи апеляційної скарги ТОВ "Будівельний альянс Монтажпроект".
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.02.2023 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" (постачальник) укладено договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/109 № 286/3/23/113; № 286/3/23/114; № 286/3/23/115; 286/3/23/116 (далі - договори).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 286/3/23/109 предметом договору є індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3) - (далі - товар).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 286/3/23/113 предметом договору є індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового тип 4, клас 7) - (далі - товар).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 286/3/23/114 предметом договору є індивідуальне обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30х45 мм) - (далі - товар).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 286/3/23/115 предметом договору є індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка-поло, вид 1) - (далі - товар).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 286/3/23/116 предметом договору є індивідуальне обмундирування (35810000-5) (куртка костюма утеплювача, вид 2) - (далі - товар).
За умовами пункту 1.2. договорів постачальник зобов'язується у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.
Пунктом 1.3. договору №286/3/23/109 сторонами визначено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТУУ 14.1- 00034022- 095:2015, повідомлення про зміни №2; строки (терміни) постачання - до 31.05.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 100 000; ціна за одиницю товару в грн з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 791,65; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 79 165 000,00; ціна товару з ПДВ - 94 998 000,00.
Пунктом 1.3. договору №286/3/23/113 сторонами визначено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТУ У 14.1- 00034022- 078:2015, повідомлення про зміни №3; строки (терміни) постачання - до 31.05.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 75 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 831,65; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 62 373 750,00; ціна товару з ПДВ - 74 848 500,00.
Пунктом 1.3. договору № 286/3/23/114 сторонами визначено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний Прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30х45мм); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТУ У 14.1- 00034022- 078:2015, повідомлення про зміни №3; строки (терміни) постачання - до 31.05.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 100 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахую. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 1 665,00; ціна товару в грн. з врахую. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 166 500 000,00; ціна товару з ПДВ - 199 800 000,00.
Пунктом 1.3. договору № 286/3/23/115 від 23.02.2023 сторонами визначено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка-поло, вид 1); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок, строки (терміни) постачання - до 31.05.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 60 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахую. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 415,00; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 24 900 000,00; ціна товару з ПДВ - 29 880 000,00.
Пунктом 1.3. договору № 286/3/23/116 сторонами визначено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (куртка костюма утеплювача, вид 2); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок; строки (терміни) постачання - до 31.05.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 36000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 1 216,65; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 43 799 400,00; ціна товару з ПДВ - 52 559 280,00.
Згідно з пунктом 2.1. договорів постачальник гарантує відповідність товару вимогам замовника та медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини згідно з чинним законодавством України протягом всього гарантійного строку експлуатації та зберігання, відповідно до умов нормативної або/та технічної документації на товар та діючих нормативно-правових актів, при дотриманні споживачем умов та правил експлуатації та зберігання товару.
Гарантійні строки на товар встановлені у нормативній або технічній документації на товар, що постачається, повинен відповідати вимогам нормативної або/та технічної документації.
Товар, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативній або/та технічній документації на товар прийманню не підлягає.
Приймальний контроль товару за якістю здійснюється представниками Центрального управління контролю якості, що є структурним підрозділом Міністерства оборони України (далі - представник Центрального управління) у місцях його здачі на об'єднаних центрах забезпечення.
Відповідно до пункту 3.1. договору №286/3/23/109 ціна цього договору становить: 94 998 000 (дев'яносто чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 15 833 000 (п'ятнадцять мільйонів вісімсот тридцять три тисячі) 00 грн 00 коп. (за загальним фондом).
Відповідно до пункту 3.1. договору №286/3/23/113 ціна цього договору становить: 74 848 500,00 (сімдесят чотири мільйони вісімсот сорок вісім тисяч тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 12 474 750 (дванадцять мільйонів чотириста сімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят) 00 грн 00 коп. (за загальним фондом).
Відповідно до пункту 3.1. договору №286/3/23/114 ціна цього договору становить: 199 800 000,00 (сто дев'яносто дев'ять мільйонів вісімсот тисяч) 00 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 33 300 000 (тридцять три мільйони триста тисяч) 00 грн. 00 коп. (за загальним фондом).
Відповідно до пункту 3.1. договору № 286/3/23/115 від 23.02.2023 ціна цього договору становить: 29 880 000 (двадцять дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 4 980 000 (чотири мільйони дев'ятсот вісімдесят тисячі) 00 грн. 00 коп. (за загальним фондом).
Відповідно до пункту 3.1. договору № 286/3/23/116 від 23.02.2023 ціна цього договору становить: 52 559 280 (п'ятдесят два мільйони п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп., у тому числі ПДВ 8 759 880 (вісім мільйонів сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч) 00 грн 00 коп. (за загальним фондом).
Згідно з пунктом 5.1. договорів товар постачається на умовах DDР - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс» у редакції 2020 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.
За умовами пункту 5.2. договорів строк поставки товару визначений у специфікації до договору (п. 1.3.).
Відповідно до пункту 5.3. договорів місцем поставки товару (партій товару) є одержувачі замовника об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України), що зазначені у рознарядці та ростовці Міністерства оборони України, які є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1 та додаток 2), згідно з розрахунком поставки та обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.
Згідно з пунктом 5.5. договорів товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід'ємними частинами цього договору. При формуванні кожної партії товару, допускається не витримувати пропорційність за розмірами встановленими ростовкою Міністерства оборони України, але з гарантованим подальшим дотриманням ростовки за розмірами сумарно за усіма партіями.
За умовами пункту 5.9. договорів датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем товару у посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до додатку 1 до порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329.
Відповідно до пункту 7.1. договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Згідно з пунктом 7.2. договорів у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.3. договору.
Пунктом 7.3.2. договорів сторонами погоджено, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості невчасно постаченого товару.
Договори набирають чинності з дати їх підписання сторонами і діють до 31.12.2023 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункт 11.1. договору).
Відповідно до пункту 12.1. договорів зміни та доповнення до цього договору здійснюються тільки у письмовій формі шляхом укладання відповідних додаткових угод, які додаються до договору та будуть його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 13.1. договорів невід'ємною частиною договору є: 1. рознарядка Міністерства оборони України за специфікацією; 2. ростовка Міністерства оборони України за специфікацією; 3. калькуляція на товар ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Договори, додатки до договору підписані уповноваженими представниками сторін та скраплені печатками сторін.
Також між сторонами було укладено ряд додаткових угод до зазначених договорів, а саме:
- до договору №286/3/23/109, зокрема додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023, додаткова угода № 5 від 24.11.2023, додаткова угода № 6 від 27.12.2023, за умовами яких сторонами вносились зміни до розділу 14 договору у частині місцезнаходження та банківських реквізитів сторін, специфікації до договору, рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією.
Згідно додаткової угоди № 5 на підставі пункту 12.1 розділу XII "Додаткові умови" договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, Висновку Вінницької Торгово-промислової палати від 06.11.2023 № 23/12/476 про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов Договору № 286/3/23/109 від 23.02.2023, листа Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" від 09.11.2023 № 09-11-23-1 та листа Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.11.2023 № 370/6/4/5209 Сторони домовилися пункт 1.3. договору №286/3/23/109 визначити в наступній редакції: номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТУ У 14.1- 00034022- 095:2015, повідомлення про зміни №2; строки (терміни) постачання - до 02.09.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 100 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 791,65; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 79 165 000,00; ціна товару з ПДВ - 94 998 000,00.
Додатковою угодою № 6 від 27.12.2023 до договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/109 від 23.02.2023 сторонами погоджено внести зміни до специфікації до договору, якими, зокрема встановлено строк (термін) постачання товару - до 01.10.2023 (включно).
Тобто, виконання договірних зобов'язань за договором № 286/3/23/109 від 23.02.2023 продовжено додатковою угодою № 6 від 27.12.2023 до 01.10.2023, тоді як основним договором було погоджено строк до 31.05.2025 (а.с. 155 Т1).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору №286/3/23/109 товар було поставлено у наступні строки:
товар в кількості 15 000 штук на суму 14 249 700,00 грн поставлено 04.07.2023; товар в кількості 55 450 штук на суму 52 676 391,00 грн поставлено 02.08.2023; товар в кількості 2 050 штук на суму 1 947 459,00 грн поставлено 13.09.2023; товар в кількості 27 500 штук на суму 26 124 450,00 грн поставлено 04.10.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3).
Тобто, договір № 286/3/23/109 від 23.02.2023 було виконано повністю 04.10.2023.
До договору №286/3/23/113 від 23.02.2023 було укладено ряд додаткових угод, а саме зокрема додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023 за умовами яких сторонами вносились зміни до розділу 14 договору у частині місцезнаходження та банківських реквізитів сторін, специфікації до договору, рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією.
Додатковою угодою № 5 від 27.12.2023 на підставі пункту 12.1 розділу XII «Додаткові умови» Договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, Висновку Вінницької Торгово-промислової палати від 12.12.2023 № 23/12/528 про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов Договору № 286/3/23/113 від 23.02.2023, листа Товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ» від 19.12.2023 №19-12-23-2 та листа Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 21.12.2023 № 370/6/4/5760 Сторони домовилися: пунктом 1.3. до договору №286/3/23/113 викласти в наступній редакції: номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТУ У 14.1- 00034022- 078:2015, повідомлення про зміни №3; строки (терміни) постачання - до 23.08.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 75 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 831,65; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 62 373 750,00; ціна товару з ПДВ - 74 848 500,00.
Тобто виконання договірних зобов'язань за договором № 286/3/23/113 від 23.02.2023 продовжено додатковою угодою № 5 від 27.12.2023 до 23.08.2023, тоді як основним договором було погоджено строк до 31.05.2025 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 11 600 штук на суму 11 576 568,00 грн поставлений 28.12.2023; товар в кількості 63 400 штук на суму 63 271 932,00 грн поставлений 23.08.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7).
Тобто договір № 286/3/23/113 від 23.02.2023 було виконано повністю 23.08.2023.
Однак, до договору №286/3/23/114 від 23.02.2023 було укладено ряд додаткових угод зокрема додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023 за умовами яких сторонами вносились зміни до розділу 14 договору у частині місцезнаходження та банківських реквізитів сторін, специфікації до договору, рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією.
Додатковою угодою № 5 від 27.12.2023 на підставі пункту 12.1 розділу XII "Додаткові умови" Договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, Висновку Вінницької Торгово-промислової палати від 12.12.2023 № 23/12/529 про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов Договору № 286/3/23/114 від 23.02.2023, листа Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" від 19.12.2023 №19-12-23-1 та листа Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 21.12.2023 № 370/6/4/5760 Сторони домовилися: пунктом 1.3. до договору №286/3/23/114 викласти в наступній редакції: номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний Прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30х45мм); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТУ У 14.1- 00034022- 078:2015, повідомлення про зміни №3; строки (терміни) постачання - до 23.08.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 100 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 1 665,00; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 166 500 000,00; ціна товару з ПДВ - 199 800 000,00 .
Таким чином, виконання договірних зобов'язань за договором № 286/3/23/114 від 23.02.2023 продовжено додатковою угодою № 5 від 27.12.2023 до 23.08.2023, тоді як основним договором було погоджено строк до 31.05.2025 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 43 682 комплектів на суму 87 276 636,00 поставлений 28.12.2023; товар в кількості 56 318 комплектів на суму 112 523 364,00 грн поставлений 23.08.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (індивідуальне обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний Прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30х45мм) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний Прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30х45мм).
Тобто договір № 286/3/23/114 від 23.02.2023 було виконано повністю 23.08.2023.
До договору № 286/3/23/115 було укладено ряд додаткових угод, зокрема додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023, додаткова угода № 5 від 24.11.2023, а також до договору № 286/3/23/116 від 23.02.2023 - додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023, додаткова угода № 5 від 24.11.2023, за умовами яких сторонами вносились зміни до розділу 14 договору у частині місцезнаходження та банківських реквізитів сторін, специфікації до договору, рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією.
Відповідно до додаткової угоди № 5 від 24.11.2023 до договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/115 від 23.02.2023 сторонами погоджено внести зміни на підставі пункту 12.1 розділу XII "Додаткові умови" договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, Висновку Вінницької Торгово-промислової палати від 06.11.2023 № 23/12/477 про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов Договору № 286/3/23/115 від 23.02.2023, листа Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" від 09.11.2023 № 09-11-23-2 та листа Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.11.2023 №370/6/4/5209 Сторони домовилися: номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка-поло, вид 1); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок TC A01XJ.30593-266-2020(01), строки (терміни) постачання - до 02.09.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 60 000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 415,00; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 24 900 000,00; ціна товару з ПДВ - 29 880 000,00.
Тобто виконання договірних зобов'язань за договором № 286/3/23/115 від 23.02.2023 продовжено додатковою угодою № 5 від 27.11.2023 до 02.09.2023, тоді як основним договором було погоджено строк до 31.05.2025.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 13 600 штук на суму 6 772 800,00 поставлений 22.06.2023; товар в кількості 12 000 штук на суму 5 976 000,00 поставлений 04.07.2023; товар в кількості 32 700 штук на суму 16 284 600,00 поставлений 03.08.2023; товар в кількості 1 700 штук на суму 846 600,00 поставлений 13.09.2023; що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (сорочка-поло, вид 1)відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (сорочка-поло, вид 1).
Тобто договір № 286/3/23/115 від 23.02.2023 було виконано повністю 13.09.2023.
До договору № 286/3/23/116, укладено зокрема додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023, додаткова угода № 5 від 24.11.2023, а також до договору № 286/3/23/116 від 23.02.2023 - додаткова угода № 1 від 24.05.2023, додаткова угода № 2 від 15.08.2023, додаткова угода №3 від 21.08.2023, додаткова угода № 4 від 26.09.2023, за умовами яких сторонами вносились зміни до розділу 14 договору у частині місцезнаходження та банківських реквізитів сторін, специфікації до договору, рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією.
Відповідно до додаткової угоди № 5 від 24.11.2023 до договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/116 від 23.02.2023 сторонами погоджено внести зміни На підставі пункту 12.1 розділу XII "Додаткові умови" Договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, Висновку Вінницької Торгово-промислової палати від 06.11.2023 № 23/12/478 про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов Договору № 286/3/23/116 від 23.02.2023, листа Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМ" від 09.11.2023 № 09-11-23-3 та листа Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.11.2023 № 370/6/4/5209 Сторони домовилися: номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною специфікацією: найменування товару - індивідуальне обмундирування (35810000-5) (куртка костюма утеплювача, вид 2); нормативні або/та технічні документи (технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТС XJ.30593- 266:2020(01); строки (терміни) постачання - до 02.09.2023 (включно); загальна, кількість, яку необхідно поставити (шт.) - 36000; ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 1 216,65; ціна товару в грн. з врахув. марк., тари (упак.) вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 43 799 400,00; ціна товару з ПДВ - 52 559 280,00 .
Згідно з додатковою угодою № 6 від 27.12.2023 до договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/116 від 23.02.2023 сторонами погоджено внести зміни до специфікації до договору, якими, зокрема встановлено строк (термін) постачання товару - до 01.10.2023 (включно).
Тобто, виконання договірних зобов'язань за договором № 286/3/23/116 від 23.02.2023 продовжено додатковою угодою № 6 від 27.12.2023 до 01.10.2023, тоді як основним договором було погоджено строк до 31.05.2025 .
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 6 000 штук на суму 8 759 880,00 поставлений 13.09.2023; товар в кількості 27 540 штук на суму 40 207 849,20 поставлений 18.09.2023; товар в кількості 2 460 штук на суму 3 591 550,00 поставлений 03.10.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції куртка костюма утеплювача, вид 2) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) куртка костюма утеплювача, вид 2).
Тобто договір № 286/3/23/116 від 23.02.2023 було виконано повністю 03.10.2023.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що додатковими угодами до договорів №286/3/23/109 від 23.02.2023, №286/3/23/113 від 23.02.2023, №286/3/23/114 від 23.02.2023, №286/3/23/115 від 23.02.2023, №286/3/23/116 від 23.02.2023 продовжено строки постачання товарів на підставі висновків Вінницької ТПП про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов, а саме: у висновках Вінницької ТПП від 06.11.2023 № 23/12/476 (є підставою для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до договору № 286/3/23/109), від 12.12.2023 № 23/12/528 (є підставою для укладення додаткової угоди від 27.12.2023 № 5 до договору № 286/3/23/113), від 12.12.2023 № 23/12/529 (є підставою для укладення додаткової угоди від 27.12.2023 № 5 до договору № 286/3/23/114), від 06.11.2023 № 23/12/477 (є підставою для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до договору № 286/3/23/115) та від 06.11.2023 № 23/12/478 (є підставою для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до договору № 286/3/23/116) указано, що документально підтверджені об'єктивні обставини, які призвели до істотної зміни обставин, а саме: наслідки потужних землетрусів у Турецькій Республіці, що сталися протягом лютого 2023 року; аварії виробничої лінії компанії "OZMAN DERI TEKSTIL VE INSAAT IMALAT GIDA ITHALAT IHRACAT PAZARLAMA TICARET LIMITED SIRKETI"(за договорами № № 109, 115 та 116), аварії у постачальника компанії "DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S.".
Разом з цим, за доводами прокурора продовження строку дії договорів та строку виконання зобов'язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони прямо вказали про це в умовах договорів або уклали додаткові угоду про це за взаємною згодою сторін.
За доводами прокурора у правовідносинах між Міністерством оборони України та ТОВ "БАМ" договори № №286/3/23/109 від 23.02.2023, №286/3/23/113 від 23.02.2023, №286/3/23/114 від 23.02.2023, №286/3/23/115 від 23.02.2023, №286/3/23/116 від 23.02.2023 не передбачають можливості внесення таких змін згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 зазначеного Закону, а навпаки - у п. 1.5 договорів міститься застереження про неможливість зміни основних умов цих договорів, у тому числі щодо строків (термінів) постачання товарів за ними, після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, що і стало підставою позову про визнання недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладеного між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнання недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладеного між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладеного між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнання недійсною додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладеного між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнання недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладеного між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на користь Міністерства оборони України штрафних санкцій в сумі 86 447 843,67 грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Скаржник ТОВ "БАМ" в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції протокольними ухвалами безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про колегіальний розгляд справи, про залучення третьої особи, про залишення без руху позовної заяви прокурора через неналежне засвідчення копій доданих до позовної заяви документів та не підтвердження походження цих документів, про зупинення провадження у справі та про залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вищевказаних клопотань, а у апеляційній скарзі скаржник обґрунтованих підстав для їх скасування не наводить.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи прокурора, про те, що у апеляційній скарзі скаржником не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження протокольних ухвал зважаючи на те, що відповідно до п. 14, ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, передбачений частиною 1 статті 255 ГПК України перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.
Закріплені у статтях 254, 255 ГПК України процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, натомість їх право на оскарження лише відтерміновується до прийняття остаточного рішення у справі (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18).
Положення частин 4, 5 статті 233 та частини 1 статті 255 ГПК України не містять заборони на оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал разом із остаточним рішенням суду.
Щодо клопотання скаржника ТОВ "БАМ" про залучення до справи у якості третіх осіб: юридичну особу Республіки Туреччина - DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S; юридичну особу Республіки Туреччина - OZMAN DERI TEKSTIL VE INSAAT IMALAT GIDA ITHALAT IHRACAT PAZARLAMA TICARET LUMITED SIRKETI; Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер - Текст"; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницька мануфактура".
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що з матеріалів справи та висновку Держаудитслужби вбачається, що відповідну продукцію, яку відповідач поставляв позивачу (МОУ), відповідач отримував на підставі контрактів із вищевказаними виробниками. Виробники зобов'язувались передати відповідачу товари у кількості та згідно характеристик, номенклатури і вимог до товару, що визначені у специфікації до договорів поставки та у відповідні строки. Однак, у виробників виникали обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які зумовили прострочення виконання поставки товарів. При цьому, турецькі виробники так і не поставили товар у повному обсязі, незважаючи на сплату на їх користь авансових платежів за товар. Турецькі виробники надали документи, які стали у подальшому підставою для укладення додаткових угод до контрактів, укладених між відповідачем та МОУ в частині строків поставки товару. Наразі ж прокурор та МОУ вважають, що такі додаткові угоди в частині зміни строків поставки є фіктивними. У разі задоволення позовів у цій частині та стягнення штрафів у відповідача виникатиме регресне право вимоги про стягнення штрафів з виробників товару, які поставили товар несвоєчасно внаслідок дії ряду обставин, документальне підтвердження яких надано разом із відзивом. Отже, як з метою забезпечення повного, об'єктивного, всебічного та неупередженого розгляду справи, у тому числі з метою спростування доводів позивача щодо недобросовісної поведінки та вини відповідача, а також враховуючи, що постановлення судового рішення у справі матиме наслідки для третьої особи, відповідач вважає, що вищеперелічені виробники товарів мають бути залучені у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Окрім того, вказані особи можуть підтвердити обставини, викладені у відзиві відповідачем та надавати відповідні докази у ході розгляду справи судом. Також слід зазначити, що турецькі виробники товарів можуть підтвердити той факт, що контракти на поставку одягу не розірвані, а це спростовує позицію прокурора про наче б то односторонню відмову від договорів поставки, укладених із МОУ і, як наслідок, нарахування позивачем штрафу (за односторонню відмову).
Відповідно до ч.1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Водночас, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, як рішення у справі №902/44/25 може вплинути на права або обов'язки вищевказаних виробників товарів.
Посилання ТОВ "БАМ" на регресне право вимоги про стягнення штрафних санкцій з виробників товару у разі задоволення позовних вимог у даній справі суд оцінює критично, оскільки зверення із позовом до виробників товару є правом, а не обов'язком ТОВ "БАМ", яке може бути реалізоване незалежно від вирішення даного спору.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи прокурора про те, що ТОВ "БАМ" не сплатило в повному обсязі судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Скаржником оскаржується 7 вимог немайнового характеру, що становить 25 435,20 грн судового збору (3 028 грн х 7 (кількість вимог немайнового характеру) = 21 196 грн* 150% *0,8).
Вказана сума була сплачена скаржником при подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.08.2025.
Крім того, прокурор вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно поновлено ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" строк на апеляційне оскарження.
Як зазначалося в ухвалі суду від 05.09.2025, скаржник ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає наступне. Первісну апеляційну скаргу було подано 21.07.2025, остання була повернута ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2025 (отримано після 17 год через підсистему "Електронний суд", 30.09.2025 та 31.08.2025 вихідні дні) з урахуванням даних обставин та незначний проміжок часу з моменту повернення апеляційної скарги, за умов воєнного стану, просить не позбавляти скаржника права доступ до суду, оскільки такий захід за ступенем інтрузивності не буде пропорційним.
Відповідно до ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Суд апеляційної інстанції при розгляді питання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 повважав наведені скаржником причини пропуску встановленого строку для подання вказаної апеляційної скарги поважними, зокрема, вчинення процесуальних дій щодо повторного подання апеляційної скарги в максимально стислі строки, а тому відповідно до ст. 119 ГПК України поновлює пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, твердження прокурора про відсутність підстав для поновлення ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими.
Щодо представництва інтересів держави та звернення прокурора з позовною заявою в особі Міністерства оборони України у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, на які посилається скаржник).
Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19, на які посилається скаржник).
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону "Про прокуратуру".
За змістом абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокуро здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
У п.76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведене у Кодексі адміністративного судочинства України.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
У цій справі Генеральний прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
У ст.1 Закону "Про оборону України" визначено, що органами військового управління є, зокрема, Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України.
Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба. Міністерство оборони України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі державної авіації (п.1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (далі - Положення про Міністерство оборони України).
Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань (ч.1 ст.10 Закону "Про оборону України").
Відповідно до абзаців 2, 5, 8, 9 ч.2 ст.10 Закону "Про оборону України" Міністерство оборони України:
- бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва, підготовці проектів законодавчих та інших нормативних актів у сфері оборони, забезпечує їх виконання у Збройних Силах України, у встановленому порядку координує діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони;
- бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;
- виступає, відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил України потреб, вимог та пріоритетів, замовником із державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил України;
- здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Відповідно до підпунктів 9, 9-1, 20, 26-1, 105 п.4 Положення про Міністерство оборони України, Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань:
9) бере участь у формуванні оборонного бюджету, звітує в установленому порядку перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;
9-1) виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів;
20) укладає в установленому порядку договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ним до виконання таких завдань (замовлень), і підприємствами, які здійснюють поставку військової продукції;
26-1) забезпечує відповідно до законодавства виконання функцій уповноваженого органу з державного гарантування якості, головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель та державного замовника у сфері оборони;
105) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об'єктами державної власності, які належать до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.02.2025 у справі №914/2243/24 розглянув питання можливості звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та дійшов висновку, що Міністерство як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки, зокрема, у сфері військового будівництва у мирний час та особливий період, забезпечує відповідно до законодавства виконання функцій головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель та державного замовника у сфері оборони. Міністерство оборони України є суб'єктом управління об'єктами державної власності, зокрема, військовим майном та здійснює функції щодо контролю виконання державних контрактів, зокрема, на виконання робіт і надання послуг у сфері військового будівництва. На Міністерство оборони України покладено функції забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, контролю за їх використанням та усунення недоліків і порушень, виявлених, зокрема, правоохоронними органами.
З урахуванням цього, Міністерство оборони України є уповноваженим суб'єктом в розумінні, зокрема, ст.23 Закону "Про прокуратуру" та ст.53 ГПК, від імені якого прокурор може звернутися до суду з позовом в інтересах держави.
Судом встановлено, що Офіс Генерального прокурора листом від 04.01.2024 № 11/3/1 1138вих-24 повідомив Міністерство оборони України про порушення інтересів держави в оборонній сфері внаслідок несвоєчасного виконання, зокрема, ТОВ «БАМ» обов'язків із постачання речового майна (одягу). Також витребувано відомості щодо звернення оборонного відомства з позовом про стягнення штрафних санкцій унаслідок неналежного виконання договірних умов.
У відповідь Міноборони листом від 11.01.2024 № 220/14/ВихЗПІ/6 надало копії витребуваних документів, обмежившись повідомленням про надання Постачальником висновків Торгово-промислової палати про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміни істотних умов договорів.
Офіс Генерального прокурора листом від 11.10.2024 № 11/3/1-283ВИХ-24 повідомив Міністерство оборони України про порушення інтересів держави внаслідок укладення з ТОВ "БАМ" оспорюваних додаткових угод до договорів № № 286/3/23/109, 286/3/23/113-286/3/23116, зміст яких суперечить актам цивільного законодавства, а також про те, що їх укладення має ознаки вчинення фіктивних правочинів. Разом із тим повідомлялося про порушення інтересів держави внаслідок недотримання Постачальником строків постачання товарів речової служби для потреб Збройних Сил України, первісно визначених указаними договорами. Офіс Генерального прокурора у цьому листі також звертав увагу Замовника, що рішеннями судів у справах № № 902/443/24 та 902/684/24 за позовами Міноборони до ТОВ «БАМ» не вирішувалися питання про визнання недійсними додаткових угод і стягнення штрафних санкцій за прострочення первісних строків постачання товарів речової служби.
Натомість у відповідь листом від 30.10.2024 № 220/74/ВихЗПІ/121 Міноборони повідомило про те, що ним велася претензійна та позовна робота з ТОВ "БАМ" із приводу порушення строків постачання.
Офіс Генерального прокурора в підтвердження підстав для представництва в суді зазначає, що рішенням Рахункової палати від 24.10.2023 № 23-2 затверджено Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України для придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України.
У зазначеному рішенні, зокрема, констатовано, що: "У І півріччі 2023 року Міністерством укладалися договори щодо постачання речового майна із суб'єктами господарювання, не спроможними забезпечити належне виконання їх умов. Причина - незастосування ризик-орієнтовних підходів до відбору контрагентів під час ухвалення управлінських рішень. Як наслідок, станом на 30.06.2023 порушено терміни постачання 3 212 000 од. речового майна на загальну суму 3 164 387,06 тис. грн за 36 договорами, укладеними Міноборони з 15 суб'єктами господарювання. Взагалі не поставлено 2 328 670 од. речового майна на 2 080 940,8 тис. грн (20 % передбаченого умовами договорів обсягу на І півріччя 2023 року). Зазначене створює ризики неналежного речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (стор. 6, п. 4.4 рішення). Також зазначалося, що: "Аналіз стану претензійно-позовної роботи Міноборони засвідчив неналежний її рівень і низьку результативність. Станом на 30.06.2023 постачальниками речового майна, якими не дотримано умов укладених договорів, сплачено лише 631,82 тис. грн (9 % загальної суми) штрафів. ... Невжиття Міноборони належних претензійно-позовних заходів створює ризик ненадходження до державного бюджету орієнтовно 57,5 млн грн штрафних санкцій" (стор. 7, п. 5 рішення). За результатами згаданого аудиту ефективності Рахункова палата в абз. абз. 1, 12, 13 п. 6 резолютивної частини рішення рекомендувала Міноборони, зокрема, здійснити інвентаризацію дебіторської і кредиторської заборгованості та забезпечити належний контроль за станом використання постачальниками умов укладених договорів, а також запровадити належну претензійно-позовну роботу з метою забезпечення надходжень до державного бюджету у вигляді штрафних санкцій за невиконання постачальниками умов укладених договорів.
Таким чином, за доводами Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора Міністерство оборони України з червня 2024 року володіло інформацією, що спірні додаткові угоди до договорів №№286/3/23/109 286/3/23/113, 286/3/23/114, 286/3/23/115, 286/3/23/116 мають ознаки незаконних.
На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Офісом Генерального прокурора повідомлено позивача про прийняття прокуратурою рішення звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.
Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України. А доводи скаржника ТОВ "БАМ" про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором є необгрунтованими.
Щодо наявності чи відсутності підстав для визнання угод недійсними та стягнення штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом заявленого прокурором в інтересах держави позову до ТОВ "БАМ" є вимоги про визнання недійсними додаткових угод від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладених між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнання недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладеної між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнання недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладеною між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнати недійсною додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладеною між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; визнання недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладеними між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект".
Мотивуючи доводи позовної заяви прокурор посилається на відсутність настання форс-мажорних обставин (об'єктивних обставин), настання яких було визначено відповідачем в якості підстави для укладення спірних угод, оскільки усі оспорювані додаткові угоди укладено на підставі висновків Вінницької ТПП про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов, що не підтверджують даний факт. Також прокурор звертає увагу на порушення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, абз. 4 п. 48 Особливостей здійснення оборонних закупівель.
Судом встановлено, що Міністерство оборони України та ТОВ “БАМ» уклали Договори №№286/3/23/109 286/3/23/113, 286/3/23/114, 286/3/23/115, 286/3/23/116 від 23.02.2023 за результатами процедури закупівлі для державних потреб товарів речової служби та на момент підписання договорів сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договорами, а саме до 31.05.2023 відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
В подальшому, Додатковими угодами від 24.11.2023 № 5 до договорів №№ 286/3/23/109, 286/3/23/113, 286/3/23/114, 286/3/23/115 та 286/3/23/116 строки постачання товарів продовжено до 02.09.2023, додатковими угодами від 27.12.2023 № 6 до договорів № № 286/3/23/109 та 286/3/23/116 - до 01.10.2023, а додатковими угодами від 27.12.2023 № 5 до договорів № № 286/3/23113, 286/3/23114 - до 23.08.2023.
За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов'язання (абзац перший частини першої статті 652 Цивільного кодексу України).
Припис абзацу другого частини першої статті 652 Цивільного кодексу України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірванні договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 Цивільного кодексу України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язку між ними.
Можливість внесення змін до договору відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України пов'язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених частиною другою цієї норми. Водночас зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договору або уклали його на інших умовах.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п'ятої статті 41).
Згідно з підпунктом 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, в редакції чинній на момент укладення Договорів про закупівлі, істотні умови договору про закупівлю (крім договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за основними технічними показниками, погодженими Міненерго) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї зі сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Норма пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" не надає право одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Водночас самі по собі посилання на статтю 651 Цивільного кодексу України як на підставу для внесення змін до договору не можуть розцінюватися як підтвердження правомірності таких змін, оскільки наведена норма лише закріплює загальне правило про можливість зміни договору за згодою сторін, але не виключає обов'язку дотримання особами встановлених законом передумов для правомірності відповідних змін.
Так, положення статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.
У постанові від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що при дослідженні істотності зміни обставин суди мають оцінювати саме ті обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, та момент їх виникнення. За позицією Верховного Суду, якщо буде встановлено, що такі обставини існували вже на час укладення договору, то вони не можуть розглядатися як "істотна зміна обставин", яка надає сторонам право вимагати зміни умов договору.
Судом встановлено, що умовами Договорів №№286/3/23/109 286/3/23/113, 286/3/23/114, 286/3/23/115, 286/3/23/116 від 23.02.2023 не передбачено можливість продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили. Зокрема, пунктами 1.5 вказаних договорів, які є ідентичними, погоджено та визначено, що основні умови договору щодо предмету договору, ціни, строків терміни постачання не можуть змінюватись після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Підставою продовження основних договорів та укладення додаткових угод до договорів №286/3/23/109 від 23.02.2023, №286/3/23/113 від 23.02.2023, №286/3/23/114 від 23.02.2023, №286/3/23/115 від 23.02.2023, №286/3/23/116 від 23.02.2023, якими продовжено строки постачання товарів є висновки Вінницької Торгово промислової палати про виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин та зміну істотних умов, а саме: у висновках Вінницької торгово промислової палати від 06.11.2023 № 23/12/476 ( підстава для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до договору № 286/3/23/109), від 12.12.2023 № 23/12/528 (підстава для укладення додаткової угоди від 27.12.2023 № 5 до договору № 286/3/23/113), від 12.12.2023 № 23/12/529 (підстава для укладення додаткової угоди від 27.12.2023 № 5 до договору № 286/3/23/114), від 06.11.2023 № 23/12/477 (підстава для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до договору № 286/3/23/115) та від 06.11.2023 № 23/12/478 (підстава для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до договору № 286/3/23/116) в яких указано, що документально підтверджені об'єктивні обставини, які призвели до істотної зміни обставин, полягали в наступному: наслідки потужних землетрусів у Турецькій Республіці, що сталися протягом лютого 2023 року; аварії виробничої лінії компанії “OZMAN DERI TEKSTIL VE INSAAT IMALAT GIDA ITHALAT IHRACAT PAZARLAMA TICARET LIMITED SIRKETI» (за основними договорами № № 286/3/23109, 286/3/23115 та 286/3/23/116), аварії у постачальника компанії “DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S.» (за договорами №№ 286/3/23/113, 286/3/23/114) з якими співпрацював відповідач, для виконання основних договорів.
Прокурор звертає увагу, що землетруси на території Турецької Республіки сталися 06.02.2023, тобто до укладення основних договорів, що усупереч положенням їх п. п. 1.5 щодо неможливості внесення змін до істотних умов цих договорів, у тому числі в частині строків (термінів) постачання, попри закінчення встановлених ними строків постачання на підставі п. п. 12.1 договорів, висновків Вінницької ТПП від 06.11.2023 № № 23/12/476, 23/12/477 та 23/12/478, листів ТОВ “БАМ» від 09.11.2023 № № 09-11-23-1, 09-11-23-2 та 09-11-23-3 сторони уклали додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 до вказаних договорів.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Обставина щодо землетрусів на території Турецької Республіки 06.02.2023 мала характер загальновідомої, а тому ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" мало усвідомлювати можливість настання негативних наслідків для виконання взятих на себе зобов'язань.
Укладаючи договір у таких умовах, Відповідач добровільно взяв на себе ризики, пов'язані з наявністю об'єктивних перешкод для виконання поставки у визначені строки.
Отже, із доказів, які наявні у матеріалах справи убачається, що відповідні обставини існували вже на час укладення Договорів №№286/3/23/109 286/3/23/113, 286/3/23/114, 286/3/23/115, 286/3/23/116 від 23.02.2023.
З огляду на вказане, такі обставини не можуть кваліфікуватися як істотна зміна обставин у розумінні законодавства, адже вони не є новими чи непередбачуваними для сторін, а тому не можуть створювати правових підстав для зміни істотних умов договору, зокрема шляхом продовження строку його дії та строків виконання зобов'язань.
Ураховуючи, що зазначена обставина мала характер загальновідомої та перебувала у відкритому доступі, ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" повинно було належним чином враховувати її існування та можливі негативні наслідки для виконання взятих на себе зобов'язань.
Суд звертає увагу, що обставини, які були відомі сторонам або об'єктивно могли бути передбачені на момент укладення договору, не можуть визнаватися такими, що виникли раптово чи стали наслідком непереборної сили. У такий спосіб відповідні обставини не змінюють істотно баланс прав та обов'язків сторін, а лише відображають ризики, які сторона приймає на себе під час укладення договору.
Таким чином, за встановлених судами обставина, укладаючи Договори №№286/3/23/109 286/3/23/113, 286/3/23/114, 286/3/23/115, 286/3/23/116 від 23.02.2023 у зазначених умовах, ТОВ "Будівельний Альянс Монтажпроект" діяло на власний ризик, добровільно погодившись забезпечити виконання своїх зобов'язань у погоджені строки, попри існування об'єктивних перешкод, на які товариство посилається як на ті, що ускладнюють або виключають можливість своєчасної поставки товару.
Щодо визначення Вінницькою Торгово промисловою палатою об'єктивною обставиною аварії виробничої лінії компанії "OZMAN DERI TEKSTIL VE INSAAT IMALAT GIDA ITHALAT IHRACAT PAZARLAMA TICARET LIMITED SIRKETI" (за договорами № № 286/3/23109, 286/3/23115 та 286/3/23/116), аварії у постачальника компанії "DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S." (за договорами №№ 286/3/23/113, 286/3/23/114) з якими співпрацював відповідач, для виконання основних договорів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що дана обставина, відноситься до факту ризиків, які відповідач несе здійснюючи свою підприємницьку діяльність на власний розсуд у договірних правовідносинах.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що наведені обставини, які за своєю природою були відомими та передбачуваними ще на момент укладення договору, не можуть визнаватися такими, що становлять істотну зміну обставин у розумінні законодавства. Відповідно, вони не створюють для сторін правових підстав для внесення змін до істотних умов договору, зокрема щодо продовження строку його дії чи строків виконання зобов'язань.
Поряд з цим, судом взято до уваги Звіт Рахункової палати від 24.10.2023 № 23-2 м. Київ (Про розгляд звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України для придбання речового майна та забезпечення харчування військовослужбовців Збройних сил України) - указувалося, що станом на 30.06.2023 15-ма суб'єктами господарювання не виконано зобов'язань щодо постачання речового майна за 36 договорами. У результаті не поставлено 2 328 670 од. речового майна на 2 080 940,80 тис. грн. ТОВ “БАМ» не поставлено до 31.05.2023 речове майно на 425 087,26 тис. грн за 5 договорами, у тому числі: за договором № 109 - 85 000 шт. позиції “Сорочка бойова тип 4, вид 3» на 80 748,3 тис. грн; за договором № 113 - 75 000 шт. позиції “Штани костюма літнього польового, тип 4, клас 7» на 74 848,5 тис. грн; за договором № 114 - 100 000 шт. позиції “Костюм літній польовий з тканини тип 4, клас 7» на 199 800,0 тис. грн; за договором № 115 - 34 400 шт. позиції “Сорочка-поло, вид 1» на 17 131,2 тис. грн; за договором № 116 - 36 000 шт. позиції “Куртка костюма утеплювача, вид 2» на 52 559,28 тис. гривень.
Крім того, як слідує із акту Державної аудиторської служби України від 03.06.2024 № 000800-21/28 про перевірки закупівель Міністерства оборони України, що внаслідок укладення додаткових угод на продовження (збільшення) термінів постачання товарів із ТОВ “БАМ» до договорів, що є порушенням п. 1.5 цих договорів, раніше виставлені штрафні санкції в розмірі 26 343 230,15 грн перераховані до 64 306,45 грн. Унаслідок неналежного виконання Постачальником умов договорів, укладених із Замовником, в частині порушення строків постачання, у тому числі, договорів із унесеними змінами та доповненнями, що є порушенням п. 1.5 договорів, Міноборони нараховано та виставлено штрафні санкції ТОВ “БАМ» за договорами №№286/3/23/113, 286/3/23/114 на загальну суму110 694 554,26 грн.
Отже, спірні додаткові угоди суперечать п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, оскільки: 1) договори не передбачають можливості внесення змін до їх істотних умов у зв'язку із виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність таких змін; 2) обставини, кваліфіковані як документально підтверджені та об'єктивні, що стали підставою для продовження строків постачання, не виникли після укладення договорів між Міноборони та ТОВ "БАМ", а передували їх укладанню.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи, що спірні додаткові угоди укладені без наявності належних правових підстав, підлягають визнанню недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладених між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Монтажпроект»; визнання недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладеної між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Монтажпроект»; визнанню недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладеною між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Монтажпроект»; визнанню недійсною додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладеною між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Монтажпроект»; визнанню недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладеними між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельний Альянс Монтажпроект».
Також прокурором заявлено до стягнення з відповідача 32 422 546,59 грн пені, 18 866 237,88 грн 7% штрафу та 35 159 059,20 грн 20% штрафу.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною першої статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3.7.8. Договору у разі односторонньої відмови Постачальника від виконання своїх зобов»язань по договору Постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від суми договору.
З аналізу п. 7.3.8. Договорів, суд робить висновок, що вказаний пункт передбачають штрафну санкцію у розмірі 20% від усієї суми Договорів (п. 1.3.) за односторонню відмову від виконання зобов'язань з поставки товару.
З урахуванням включення до умов договорів відповідальності прострочення поставки товару, зокрема частини товару, то зміст п. 7.3.8. Договору свідчить про наявності підстав для нарахування 20% штрафу у випадку повного невиконання умов договору та відмови від поставки товару повністю.
Крім того, факт односторонньої відмови від виконання зобов'язання має підтверджуватись вчиненням одностороннього правочину або бездіяльністю.
У разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. У кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, зумовлює необхідність з'ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов'язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом) (Постанова КГС ВС від 20 квітня 2023 року у cправі №910/18029/21).
За матеріалами справи підтверджено поставку товару, що доводить відсутність дій зі сторони відповідача спрямованих на односторонню відмову повну відмову від виконання своїх зобов'язань по договорам, як підставу нарахування штрафу у розмірі 20% від ціни Договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Тому, нарахування штрафу від ціни договору суперечить легальному визначенню даного акцесорного зобов'язання та принципу пропорційності (ст. 15 ГПК України).
Суд зазначає, що одночасне нарахуванню штрафу як від вартості недопоставленого товару, так і від суми договору на підставі того ж факту часткової не поставки не відповідає положенням ст. ст. 3, 6, 549 ЦК України, засад справедливості і добросовісності.
Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 20% штрафу в сумі 35 159 059,20 грн, нарахованого на підставі п. 7.3.8. договору за односторонню відмову Постачальника від виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.3. Договору.
За порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів з Постачальника додаткового стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості несвоєчасно поставленого Товару (п. 7.3.2. договору).
Судом встановлено:
- на виконання умов договору №286/3/23/109 товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 15 000 штук на суму 14 249 700,00 грн поставлено 04.07.2023; товар в кількості 55 450 штук на суму 52 676 391,00 грн поставлено 02.08.2020; товар в кількості 2 050 штук на суму 1 947 459,00 грн поставлено 13.09.2023; товар в кількості 27 500 штук на суму 26 124 450,00 грн поставлено 04.10.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (індивідуальне обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3) відповідає вимогам ТУ У 14.1-00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (сорочка бойова, тип 4, вид 3). Тобто договір № 286/3/23/109 від 23.02.2023 було виконано повністю 04.10.2023.
- на виконання умов договору №286/3/23/113 товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 11 600 штук на суму 11 576 568,00 грн поставлений 28.12.2023; товар в кількості 63 400 штук на суму 63 271 932,00 грн поставлений 23.08.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (індивідуальне обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (штани костюму літнього польового з тканини тип 4, клас 7). Тобто договір № 286/3/23/113 від 23.02.2023 було виконано повністю 23.08.2023.
- на виконання умов договору № 286/3/23/114 товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 43 682 комплектів на суму 87 276 636,00 поставлений 28.12.2023; товар в кількості 56 318 комплектів на суму 112 523 364,00 грн поставлений 23.08.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (індивідуальне обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків "Державний Прапор України до польової форми" захисних кольорів, 30х45мм) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7 (без нарукавних знаків “Державний Прапор України до польової форми» захисних кольрів, 30х45мм). Тобто, договір № 286/3/23/114 від 23.02.2023 було виконано повністю 23.08.2023.
- на виконання умов договору № 286/3/23/115 товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 13 600 штук на суму 6 772 800,00 поставлений 22.06.2023; товар в кількості 12 000 штук на суму 5 976 000,00 поставлений 04.07.2023; товар в кількості 32 700 штук на суму 16 284 600,00 поставлений 03.08.2023; товар в кількості 1 700 штук на суму 846 600,00 поставлений 13.09.2023; що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції (сорочка-поло, вид 1) відповідає вимогам ТУ У 14.1-00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) (сорочка-поло, вид 1). Тобто, договір № 286/3/23/115 від 23.02.2023 було виконано повністю 13.09.2023.
- на виконання умов договору № 286/3/23/116 товар було поставлено у наступні строки: товар в кількості 6 000 штук на суму 8 759 880,00 поставлений 13.09.2023; товар в кількості 27 540 штук на суму 40 207 849,20 поставлений 18.09.2023; товар в кількості 2 460 штук на суму 3 591 550,00 поставлений 03.10.2023, що підтверджується відповідними оголошеннями щодо відповідності продукції куртка костюма утеплювача, вид 2) відповідає вимогам ТУ У 14.1- 00034022-095:2015, повідомленнями про зміни та робочому зразку, актами приймального контролю товару, повідомленнями та посвідченнями про завезення та на облік товару - індивідуального обмундирування (35810000-5) куртка костюма утеплювача, вид 2). Тобто договір № 286/3/23/116 від 23.02.2023 було виконано повністю 03.10.2023.
Отже, є обґрунтованим нарахування пені за прострочку поставки товару з огляду на задоволення судом вимоги про визнання додаткових угод недійсними, якими було продовжено строк поставки товару.
Так, за договором № 286/3/23/109 від 23.02.2023 кількість днів прострочення становить: 322 дні, де нараховано пеню за кожен день прострочення 0,1 % в розмірі 7 152 019,43 грн та 6 649 860,00 грн 7% штрафу;
за договором № 286/3/23/113 від 23.02.2023 кількість днів прострочення становить: 183 дні, де нараховано пеню за кожен день прострочення 0,1 % в розмірі 2 118 511,94 грн та 810 359,76 грн 7% штрафу;
за договором № 286/3/23/114 від 23.02.2023 кількість днів прострочення становить: 183 дні, де нараховано пеню за кожен день прострочення 0,1 % в розмірі 15 971 624,39 грн та 6 109 364,52 грн 7% штрафу;
за договором № 286/3/23/115 від 23.02.2023 кількість днів прострочення становить: 211 дні, де нараховано пеню за кожен день прострочення 0,1 % в розмірі 1 444 947,00 грн та 1 617 504,00 грн 7% штрафу;
за договором № 286/3/23/116 від 23.02.2023 кількість днів прострочення становить: 336 дні, де нараховано пеню за кожен день прострочення 0,1 % в розмірі 5 735 443,83 грн та 3 679 149,60 грн 7% штрафу.
Отже, сума пені становить 32 422 546,59 грн та штрафу 7% в розмірі 18 866 237,88 грн.
Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Також частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У вирішенні судом про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №910/8725/22.
Відтак для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина 1 статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина 3 статті 216 ГК України).
За частинами 1 та 2 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.
А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
У наведених висновках Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).
Судом враховується, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договорами, а також невеликий термін прострочення виконання зобов'язання та нарахування інших санкцій у значному розмірі за договором.
Крім того, судом встановлено, що відповідач сам невідкладно повідомив Міністерство оборони про виниклу проблему, що призвела до порушення строків, та звертався з проханням збільшити час для поставки товару, що свідчить про добросовісність дій сторони, спрямованих на якнайшвидше повідомлення контрагента про відповідні недоліки.
Суд звертає увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Прокурор, заперечуючи можливість зменшення штрафних санкцій у даній справі, посилається на постанову Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21.
Водночас, із правових висновків, викладених у даній постанові не можна виокремити умови їх застосування окремо від специфічних обставин тих справ і застосувати у цій справі. До того ж, Верховний Суд у наведеній справі не формулював висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зменшення розміру штрафних санкцій так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було вважати правильним.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, дійшов обгрунтованих висновків про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені та штрафу на 50%, що у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 16 211 273,30 грн пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за договорами (нарахованої за прострочення поставленого товару та зменшеної судом на 50%) та 9 433 118,94 грн - штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару понад 30 днів (зменшеного на 50% за прострочення поставленого товару). В решті стягнення пені та 7% штрафу необхіно відмовити.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржників.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 - без змін.
2. Справу №902/44/25 повернути до Господарського суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "29" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Коломис В.В.