ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1232/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Ярош А.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Синяк Д.О., у порядку самопредставництва;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал"
на ухвалу Господарського суду Одеської області про закриття провадження в частині
від 04 березня 2025 року (повний текст складено 10.03.2025)
у справі № 916/1232/24
за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал"
про стягнення 113 300 813,49 грн.,-
суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.
місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 24.09.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У березні 2024 року Публічне акціонерне товариство “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» (найменування якого в подальшому було змінене на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта") (далі також - Позивач, АТ «Укртатнафта») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) "Чорноморський паливний термінал" (далі також - Відповідач, Термінал) про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 11 3300 813,49 грн, з яких: 67 014 509,34 грн - сума боргу за товар, 8 728 894,80 - сума боргу за зберігання товару, 22 940 599,19 грн - загальна сума інфляційного збільшення, 4 632 881,70 грн - загальна сума 3% річних та 9 983 928,46 грн - загальна сума пені.
В обґрунтування позову АТ «Укртатнафта» послалось на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором поставки нафтопродуктів від 30.06.2020 №505/2/2118 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару - палива дизельного та вартості послуг зі зберігання цього товару, у зв'язку з чим Позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати як на загальну вартість неоплаченого товару так і на вартість послуг зі зберігання.
Ухвалою суду першої інстанції від 26.03.2024 за вказаною заявою було відкрито провадження у справі №916/1232/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
18.06.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №916/1232/24 та призначив справу до судового розгляду по суті.
В процесі розгляду справи від ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" до суду надійшла заява про закриття провадження (вх. №3242/25 від 30.01.2025) у справі №916/1232/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник зазначає, що фактичного відвантаження палива на підставі укладеного 30.06.2020 між сторонами Договору поставки нафтопродуктів №505/2/2118 не відбулось, оскільки Позивач не здійснив повернення пального зі зберігання. У зв'язку з цим, ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" був змушений 09.09.2024 розірвати Договір поставки нафтопродуктів від 30.06.2020 №505/2/2118 в односторонньому порядку. Відповідно, розірвання вказаного Договору призводить до припинення зобов'язань на майбутнє. Водночас, враховуючи виконання АТ "Укртатнафта" зобов'язання з постачання пального, товар підлягає поверненню на підставі положень Глави 83 Цивільного кодексу України. В свою чергу, Позивач направив на адресу ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" погоджені акти: №1/08 від 08.09.2024 про приймання-передачу товару зі зберігання до Договору поставки нафтопродуктів №505/2/2118 від 30.06.2020 та №2 від 08.09.2024 про повернення товару, які підписані уповноваженим представником Позивача - Голич Ю.В.
Враховуючи викладене, заявлені АТ "Укртатнафта" вимоги щодо стягнення основної заборгованості, а також нарахованих сум інфляційних втрат, 3% річних та пені, втратили свою правову підставу, оскільки Договір розірвано, поставлений товар повернуто, а грошові зобов'язання покупця за Договором поставки вважаються припиненими.
Таким чином, предмет спору припинив існування під час розгляду справи №916/1232/24, а відтак процесуальним наслідком є закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі №916/1232/24 (суддя Нікітенко С.В.) заяву Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про закриття провадження у справі задоволено частково. Закрито провадження у справі № 916/1232/24 в частині вимог про стягнення суми боргу за товар у розмірі 67 014 509,34 грн. В решті вимог заяви відмовлено.
Так, суд першої інстанції, посилаючись на приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового закриття провадження у даній справі з огляду на те, що належними доказами підтверджено повернення Відповідачем Позивачу товару за Договором поставки нафтопродуктів від 30.06.2020 №505/2/2118 на суму 67 014 509,34 грн. Товар прийнятий Позивачем (постачальником), а тому наразі відсутня підстава щодо стягнення суми основного боргу.
Отже, враховуючи відсутність предмету спору в частині вимог про стягнення суми боргу за товар у розмірі 67 014 509,34 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі №916/1232/24 саме в цій частині вимог.
Разом з тим, місцевий господарський суд відмовив Терміналу у задоволенні заяви про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми боргу за зберігання товару у розмірі 8 728 894,80 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 22 940 599,19 грн, суми 3% річних у розмірі 4 632 881,70 грн та суми пені у розмірі 9 983 928,46 грн, з посиланням на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували відсутність предмета спору в цій частині вимог.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Чорноморський паливний термінал" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі №916/1232/24 в частині відмови у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" про закриття провадження у справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про закриття провадження у даній справі в частині вимог про стягнення на користь Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" заборгованості у розмірі 102 362 021,77 грн., яка складається з: 22 766 422,45 грн. - інфляційне збільшення; 4 432 860,05 грн. - 3% річних; 8 148 229,93 грн. - пеня. Також апелянт просить здійснити розподіл судових витрат.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, не було встановлено усіх істотних обставин у справі та надано їм хибну правову оцінку, що призвело до ухвалення явно несправедливого рішення з порушенням норм процесуального права.
Зокрема, Термінал переконаний у тому, що у зв'язку із поверненням постачальнику товару на суму основного боргу (відносно якого суд першої інстанції закрив провадження у даній справі) та розірвання договірних відносин між сторонами, правові підстави для захисту порушених прав АТ «Укртатнафта» шляхом стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 22 940 599,19 грн, 3% річних у розмірі 4 632 881,70 грн, пені у розмірі 9 983 928,46 грн, внаслідок несвоєчасної сплати заборгованості ПрАТ «Чорноморський паливний термінал», припинили своє існування. Відтак, провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю.
Відповідач, посилаючись на позицію АТ «Укртатнафта» при розгляді господарської справи №917/1530/24, яка полягала у тому, що наразі за Договором №505/2/2118 від 30.06.2020 у Терміналу існує лише одне зобов'язання, а саме: зобов'язання щодо сплати заборгованості за надані послуги зі зберігання товару, наполягає на тому, що повертаючи пальне, у ході обговорення можливості здійснення такої операції з представниками АТ «Укртатнафта» Термінал обґрунтовано покладався на припинення усіх грошових зобов'язань з його оплати, включно з інфляційним збільшенням, пенею та 3% річних. Отже, твердження Позивача щодо існування спору про стягнення заборгованості, яка стосується оплати вартості поставленого товару, включно з інфляційними втратами та 3% річних, є суперечливим та не відповідає обставинам, встановленим судом у справі №917/1530/24.
На переконання апелянта, відмова у задоволенні решти заяви Терміналу призвела до ухвалення судом першої інстанції рішення, яке захищає права АТ «Укртатнафта» двічі: 1) за рахунок стягнення інфляційних витрат, 3% річних та штрафних санкцій; 2) за рахунок прийнятого пального, ринкова вартість якого покриває усі можливо понесені витрати продавця. У даному випадку не враховано, що фактична вартість повернутого ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» товару зросла понад розмір інфляції грошових коштів та суми плати за час користування грошовими коштами.
Наводячи інформацію Консалтингової групи А-95 щодо роздрібної ціни дизельного пального станом на 01.11.2021 та станом на 09.09.2024, посилаючись на відомості про проведення відкритих торгів «Дизельне паливо (Карпатський офіс)» (UA-2023-11-07-016732-a (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-07-016732-a), учасником та переможцем яких було АТ «Укрнафта», Термінал здійснює власні розрахунки та вказує, що вартість повернутого ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» пального 09.09.2024 значно перевищує заявлені до стягнення розміри заборгованості за сплату поставленого пального - 102 362 021,77 грн, яка складається із: 67 014 509,34 грн - вартість товару; 22 766 422,45 грн - інфляційне збільшення; 4 432 860,05 грн - 3% річних; 8 148 229,93 грн - пеня. Оскільки на час прийняття рішення у справі грошове зобов'язання Відповідача перед АТ «Укртатнафта» щодо сплати вартості товару припинило своє існування, продавцю повернуто товар, який зріс у ціні і його вартість перевищує понесені продавцем втрати за ст. 625 Цивільного кодексу України, Термінал вважає, що порушені права АТ «Укртатнафта» були відновлені у ході розгляду справи, а підстави для їх захисту судом відпали, що є підставою для закриття провадження у справі. З огляду на вказане, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» про закриття провадження, оскільки провадження у справі № 916/1232/24 в частині позовних вимог щодо стягнення: 22 766 422,45 грн - інфляційного збільшення, 4 432 860,05 грн - 3% річних, 8 148 229,93 грн - пені, підлягало закриттю.
Детальніше доводи ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» викладені в апеляційній скарзі.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.03.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 було поновлено Приватному акціонерному товариству "Чорноморський паливний термінал" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі №916/1232/24; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 04.06.2025 о 12:00 год. Крім того, вказаною ухвалою продовжено розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" на розумний строк та встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
19.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, вважає її безпідставною та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі №916/1232/24 - без змін.
Узагальнено позиція АТ «Укртатнафта» полягає у тому, що Відповідач припускається помилки, вважаючи, що у Позивача відсутні підстави для захисту своїх прав, враховуючи те, що Терміналом, не зважаючи на повернення товару, були порушені умови спірного Договору поставки. При цьому, Позивач звертає увагу на те, що позовна заява АТ «Укртатнафта» про стягнення заборгованості за Договором датована від 22.03.2024, а товар Відповідачем було повернуто 08.09.2024, тобто майже через пів року розгляду справи №916/1232/24 в господарському суді, тож, Відповідач свідомо порушував умови Договору та вимоги законодавства України до моменту встановлення обставин в судовому порядку.
Таким чином, за твердженням Позивача, підстава для нарахування штрафних санкцій зникла лише з моменту повернення товару, тобто від 08.09.2024, а штрафні санкції за товар нараховані Позивачем у справі від 31.12.2021 по 14.03.2024, пеня з 31.12.2021 по 30.06.2022. Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що відсутній спір між сторонами лише в частині вимог щодо стягнення суми боргу за товар у розмірі 67 014 509,34 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 задоволено заяву представника АТ "Укртатнафта" - Синяк Діани Олександрівни про надання їй можливості брати участь у розгляді справи №916/1232/24 поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку “EasyCon». Вирішено здійснювати розгляд даної справи в режимі відеоконференції.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, призначене на 04.06.2025, ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.06.2025 відкладено розгляд справи №916/1232/24 на 25.06.2025 о 10:00 год. та повідомлено про це учасників даної справи.
Разом з тим, 04.06.2025 від ПрАТ «Чорноморський паливний термінал» до суду надійшли додаткові пояснення у справі, які по-суті є відповіддю на відзив АТ «Укртатнафта», який був поданий відносно апеляційної скарги Терміналу на ухвалу про закриття провадження у даній справі. Відповідно до цих пояснень Термінал заперечує проти доводів Позивача, наводячи власну позицію, яка цілком підтримує апеляційні аргументи Відповідача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.09.2025 о 12:30 год, враховуючи перебування судової колегії у щорічних відпустках.
У зв'язку за звільненням з посади у відставку судді-члена колегії Колоколова С.І., розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2025 №314 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/1232/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 для розгляду справи №916/1232/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 вказана судова колегія прийняла справу №916/1232/24 до свого провадження.
24.09.2025 представник позивача, виклавши свою позицію по справі, просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Про причини неявки апелянт суду не повідомив.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов'язковою, матеріалів справи достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність представника відповідача у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у розумний строк.
У судовому засіданні 24.09.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, заслухавши представника прокуратури та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Випадки, коли суд може закрити провадження у справі встановлені статтею 231 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (п. 2. ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Верховний Суд у постанові від 18.07.2023 у справі №906/1357/20 зазначив:
«Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-040».
Отже, судова колегія зазначає, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 905/1582/15, від 18.07.2018 у справі № 905/1587/15, від 05.06.2018 у справі №905/1585/15 та від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15.
При цьому, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання (Постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/2).
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (постанова Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20).
Водночас, відсутність предмета спору має бути підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, тобто не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на матеріали даної справи вбачається, що Позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення:
- вартості товару за Договором поставки (67 014 509,34 грн),
- вартості наданих послуг зі зберігання цього товару (8 728 894,80 грн),
- сум пені (8 148 229,93 грн), 3% річних (4 432 860,05 грн) та інфляційних втрат (22 766 422,45 грн), нарахованих на суму боргу за неоплачений товар,
- сум пені (1 835 698,53 грн), 3% річних (200 021,65 грн) та інфляційних втрат (174 176,74 грн), нарахованих на суму боргу за неоплачені послуги.
Після відкриття судового провадження у даній справі за цим позовом Відповідачем частково сплачено Позивачеві суму заборгованості, а саме: вартість товару за Договором поставки у розмірі 67 014 509,34 грн.
Враховуючи те, що частина предмету спору (борг за неоплачений товар розмірі 67 014 509,34 грн) припинила своє існування після звернення Позивача з даним позовом до суду, судом першої інстанції провадження у справі №916/1232/24 в цій частині було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо сум інфляційного збільшення, 3% річних та пені, що були нараховані на заборгованість за поставлений та неоплачений Відповідачем товар, то матеріали справи свідчать, що таке нарахування здійснено Позивачем за періоди:
- з 31.12.2022 по 14.03.2024 (нараховано суму інфляційного збільшення - 22 766 422,45 грн. та 3% річних - 4 432 860,05 грн.);
- з 31.12.2022 по 30.06.2022 (нараховано пеню - 8 148 229,93 грн.).
При цьому, вказані суми були нараховані, згідно з п.п. 4.1, 4.2 Договору поставки від 30.06.2020 №505/2/2118, у зв'язку із невиконанням Терміналом своїх зобов'язань за цим Договором.
В контексті вказаного судова колегія звертає увагу на те, що оскільки умови спірного Договору були порушені з боку Відповідача, останній (апелянт) припускається помилки, вважаючи, що відсутні підстави для захисту своїх прав Позивачем.
Також апелянт помилково вважає, що враховуючи прийняття АТ «Укртатнафта» повернутого Терміналом товару (вартість якого на день повернення є більшою, ніж його вартість станом на дату поставки), заявлені Позивачем втрати, пов'язані з інфляцією коштів, є безпідставними, оскільки 3% річних, пеня та інфляційні втрати нараховуються саме через порушення стороною умов Договору (несплати грошових коштів за отриманий товар), а не у зв'язку зі зниженням чи здорожченням ціни на відповідний товар.
Враховуючи те, що товар Відповідачем було повернуто 08.09.2024, підстава для нарахування штрафних санкцій зникла лише з моменту повернення товару, тобто від 08.09.2024. Разом з тим, як зазначалось вище, сума інфляційних втрат та 3% річних нараховані Позивачем за період з 31.12.2021 по 14.03.2024, а пеня з 31.12.2021 по 30.06.2022. Доказів будь-яких розрахунків з Позивачем за порушення умов Договору з боку Терміналу до суду не надано, а відтак, судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами відсутній спор лише в частині стягнення суми боргу за товар у розмірі 67 014 509,34 грн.
Щодо решти позовних вимог, то колегія суддів апеляційної інстанції вказує, що матеріали справи не містять доказів оплати Відповідачем вартості наданих послуг зі зберігання товару (саме такої позиції дотримується АТ «Укртатнафта» у справі №917/1530/24, на яку посилається апелянт у даній справі) і нарахованих сум неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.
При цьому, Позивач не визнає відсутності предмета спору, не відмовлявся від позову та продовжує підтримувати заявлені вимоги. Відтак, доказів врегулювання спірних питань між Позивачем та Відповідачем у суду не існує, а відтак і немає правових підстав для закриття провадження в іншій частині позову, ніж частині, яка стосувалась вартості товару за Договором поставки.
В зв'язку з цим, відповідач зазначає, що наразі за договором існує лише одне зобов'язання Позивача, а саме зобов'язання щодо сплати заборгованості за Договором за надані послуги зі зберігання товару, а вимоги про визнання такого зобов'язання припиненим задоволенню не підлягають, оскільки відповідач фактично надав такі послуги позивачу.
Вказане у сукупності не дає змоги достеменно стверджувати про припинення існування предмета спору та відсутність неврегульованих питань між сторонами, відтак апеляційна колегія відхиляє доводи Відповідача, наведені в апеляційній скарзі.
Разом з тим, в контексті апеляційних доводів Термінала, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що питання взаємовідносин сторін та виконання умов Договору поставки №505/2/2118 від 30.06.2020, в рамках розгляду апеляційної скарги Відповідача на ухвалу про закриття провадження у справі судовою колегією не оцінюється та підлягає дослідженню в рамках розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного вище, зважаючи на фактичні обставини справи, встановлені на підставі поданих доказів, процесуальну поведінку сторін, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог, які не охоплюються вимогами щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 67 014 509,34 грн.
За таких обставин, апеляційна скарга ПрАТ "Чорноморський паливний термінал" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі № 916/1232/24 - без змін.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 у справі №916/1232/24 залишити без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 30.09.2025, у зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Діброви Г.І. у відрядженні з 25.09.2025 по 27.09.2025 та подальшій відпустці 29.09.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Ярош А.І.