Справа № 650/4168/25
Провадження № 2/650/2543/25
30 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікора О.О., за участю секретаря - Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.02.2020 у розмірі 105396.93 грн., що складається із: 86961.41 грн. - заборгованість за тілом кредита, 18435.52 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим, підписав заву, згідно з якою йому було видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір. Відповідач зобов'язався погашати кредит, сплачувати відсотки за користуванням ним у терміни та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач своїх обов'язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає. Внаслідок цього, станом на вказану дату за відповідачем утворилася заборгованість у зазначеній сумі, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Позивач. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред'явив. Враховуючи думку позивача, який не заперечив, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за доцільне провести заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд вважає можливим постановити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, 03.02.2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н шляхом підписання Анкети-заяви позичальника, згідно з яким позичальнику надано кредит, з подальшим збільшенням розміру кредитного ліміту, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить посилання на те, що вона (заява), разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між банком та позичальником договір про надання банківських послуг. Одночасно із цим, суду доказів того факту, що позичальник розписувався у примірниках Умов та Правил надання банківських послуг тим самим зафіксувавши погодженні ним умови та правила, не надано, як і не надано доказів на погодження відповідача з Тарифами банку.
Встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються умови кредитного договору, відповідно до наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості, за відповідачем утворилася заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.02.2020 у розмірі 105396.93 грн., що складається із: 86961.41 грн. - заборгованість за тілом кредита, 18435.52 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано Анкету-заяву про приєднання відповідача до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка підписана сторонами; паспорт споживчого кредиту, який підписаний сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; виписку про рух коштів по рахунку відповідача; довідка про встановлення розміру кредитного ліміту; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; Умови та правила надання банківських послуг.
Проте доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Виходячи з вимог частини першої статті ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частинами першою, другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з пунктом 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Відповідно до статей 526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як визначено статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Відповідно до частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями частини другої статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В пункті 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не виконав умови договору, що підтверджено дослідженими судом доказами, а також не надав відзиву на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, відтак, суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню вказана сума заборгованості.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, статтями. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з відповідача: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) за кредитним договором № б/н від 03.02.2020 у розмірі 105396.93 грн., що складається із: 86961.41 грн. - заборгованість за тілом кредита, 18435.52 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з відповідача: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422.40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Сікора