Справа № 517/624/25
Провадження № 2/517/226/2025
30 вересня 2025 рокусмт. Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., за участі: секретаря Заболотної Л.В., представника позивача Корой І.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Корой Івана Дмитровича, заінтересована особа: Захарівська селища рада Роздільнянського району Одеської області, про визнання в порядку спадкування права на завершення процесу виділу в натурі земельної частки (паю) та реєстрації земельної ділянки і права власності на неї,
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування права на завершення процесу виділу в натурі земельної частки (паю) та реєстрації земельної ділянки і права власності на неї. Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 .. Спадкодавець заповіт щодо свого майна не залишав, а із спадкоємців за законом першої черги була тільки позивачка, як дочка спадкодавця, а її родинні відносини зі спадкодавцем підтверджуються свідоцтвом про її народження та рішенням суду про розірвання шлюбу та зміну прізвища. Державний нотаріус Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як згідно поданого акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 290392, відсутні підписи голови Фрунзівської районної державної адміністрації та начальника Фрунзівського районного відділу земельних ресурсів та відповідні печатки, крім того відсутній запис про реєстрацію вказаного державного акту в Книзі записів реєстрації державних актів. Реєстрація права власності та інших речових прав станом на 26.06.2025 на земельну ділянку з кадастровим номером 5125281900:01:001:0256 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Згідно з інформацією відділу №7 ГУ Держгеокадастру в Одеській області в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру відсутня інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 5125281900:01:001:0256, поземельна книга не відкривалась, земельна ділянка набула статусу архівної, у зв'язку з відсутністю правоустановлюючих документів. Згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельні частки (паї) КСП "Дружба", сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0554720 зареєстровано за № 108 від 16.02.2000 за гр. ОСОБА_2 на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації № 74 від 16.02.2000, на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області. Станом на 31.12.2012 відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або користування землею гр. ОСОБА_2 , кадастровий номер не присвоювався, земельна ділянка не сформована. За життя спадкодавця була виготовлена і затверджена документація із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з винесенням в натуру на місцевості) меж сформованої земельної ділянки. Проте, земельній ділянці не присвоєно кадастрового номеру та не зареєстровано у Державному земельному кадастрі з подальшою реєстрацією права власності на неї спадкодавця, до складу спадщини спадкодавця увійшло не право власності на земельну ділянку, а право на завершення процесу набуття вказаного права власності шляхом реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру та реєстрації за позивачкою, як спадкоємцем - правонаступником спадкодавця, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на цю земельну ділянку. Ухвалою суду від 03.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження. Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву, в якій зазначили, що позов підтримують в повному обсязі та просять його задоволити, а розгляд справи просять проводити без їх участі. Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить її задоволити, а розгляд справи проводити без участі представника Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області. Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, про що складено відповідну довідку. Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом. Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Карабанове Роздільнянського (колишнього Захарівського) району Одеської області помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим на підставі актового запису №167, складеного 02 серпня 2021 року Захарівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Положеннями Цивільного кодексу України, чинними на час відкриття цієї спадщини, було передбачено наступне: - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218); - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1 і 2 ст. 1223); - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261). Родинні відносини позивачки із спадкодавцем підтверджені наступними документами: - свідоцтвом про народження, виданим на підставі запису за № 5, зробленого 4 квітня 1995 року Карабанівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області, за яким ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Карабанове Фрунзівського району Одеської області від батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_4 ; - рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 08 листопада 2022 року у справі №511/1794/22, яке набрало законної сили 08 грудня 2022 року, та яким встановлено, що позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 09 серпня 2016 року за актовим записом № 45 Фрунзівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, після чого прізвище дружини (позивачки) з дошлюбного " ОСОБА_6 " було змінено на " ОСОБА_7 ". Після розірвання шлюбу за цим судовим рішенням позивачці було залишене прізвище " ОСОБА_7 ". На виконання ухвали від 03.07.2025 про витребування доказів на адресу суду від Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області надійшла копія спадкової справи № 221/2021, яка зареєстрована 22.12.2021 у Спадковому реєстрі за номером 68899391 щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 заповіт щодо свого майна не залишав, із спадкоємців, які зверталися із заявами про прийняття спадщини була тільки позивачка ОСОБА_1 , спадковий договір від імені спадкодавців не укладався. Відповідно до постанови № 132/01-16 від 05.03.2025 року, державний нотаріус Романова І.С. Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 5,59 га, що розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5125281900:01:001:0256; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою відмови вказано те, що згідно поданого державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 290392, що виданий на ім'я ОСОБА_2 , відсутні підписи голови Фрунзівської районної державної адміністрації та начальника Фрунзівського районного відділу земельних ресурсів та відповідні печатки, крім того відсутній запис про реєстрацію вказаного державного акта в Книзі записів реєстрації державних актів. За інформацією № 1765/486-24 від 09.07.2024 відділу № 7 ГУ Держгеокадастру в Одеській області, згідно наявних у відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів, договорів оренди земельної ділянки станом на 31.12.2012 року - відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або користування землею за адресою: Одеська область, Фрунзівський район, с.Карабанове, гр. ОСОБА_2 . В програмному забезпеченні Державного земельного кадастру відсутня інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 5125281900:01:001:0256, поземельна книга не відкривалась, земельна ділянка набула статусу архівної, у зв'язку з відсутністю правоустановчих документів і тому відсутня можливість надання відомостей у вигляду витягу з Державного земельного кадастру. Також, за інформацією № 2215/340-24 від 18.07.2024 відділу № 7 ГУ Держгеокадастру в Одеській області, згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельні частки (паї) КСП «Дружба» сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0554720 зареєстровано за №108 від 16.02.2000 за гр. ОСОБА_2 на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації за № 74 від 16.02.2000, на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області. Згідно наявних у Відділі Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів, договорів оренди земельної ділянки станом на 31.12.2012 - відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності або користування землею гр. ОСОБА_2 на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області. Кадастровий номер не присвоювався, земельна ділянка не сформована. За розпорядженням Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області від 26 жовтня 2004 року № 438/2004, відповідно до технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі із земель колективної власності колишнього КСП «Дружба» на території Карабанівської сільської ради, складену ДП «Одеський інститут землеустрою» - було постановлено передати безоплатно у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) в фізичних гектарах і видати державні акти на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, переданих у колективну власність колишньому КСП «Дружба» на території Карабанівської сільської ради, громадянам згідно з додатком. У додатку до вказаного розпорядження «Список громадян, яким безоплатно передаються у власність земельні ділянки на території Карабанівської сільської ради» за № п/п 135 зазначено, що ОСОБА_2 надається земельна ділянка на масиві НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , площею 5,59 ріллі. У вказаній у розпорядженні технічній документації із землеустрою 2004МФ19ОДФР000020 «Технічна документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі громадянам із земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області Масиви №№ 5,7,8,11,12,13,20,20а,21,22,23,27,14,14а,15,18,17,17а,28,28а,29,31,46,46а,476,48,49,50,40,41,43,33,34, 44», наявне клопотання райдержадміністрації від 10.12.2002 до філіалу інституту про виготовлення цієї документації, у додатку до якого під № 77 вказаний ОСОБА_2 щодо ділянки 16 на масиві 34 за сертифікатом ОД 0554720, а також опис меж масиву 34 та «Експлікація земель, що видаються громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», в якій під № п/п 29 зазначено, що ОСОБА_2 надається у власність земельна ділянка на масиві НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 площею 5,59 ріллі, що засвідчено його підписом, а також погоджено підписами начальника Фрунзівського районного відділу земельних ресурсів, Карабанівського сільського голови і посадових осіб державного підприємства «Одеський інститут землеустрою». Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року № 1377-УІІІ, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка. Відповідно до п. 15 ч. 1 і п. 15 ч. З постанови Верховної Ради України «Про створення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, утворено в Одеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Захарівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район. Станом на день прийняття вказаного розпорядження райдержадміністрації від 26 жовтня 2004 року за № 438/2004, чинне законодавство з питання набуття права власності на земельну ділянку передбачало наступні положення. Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу (далі - ЗК України), громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Розділом X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ цього Кодексу було визначено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю п. 16); сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, (п. 17). Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Частина 1 статті 126 цього Кодексу передбачала, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Форма державного акту на право власності на земельну ділянку була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. № 449 і передбачала його підписання головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування з прикладенням печатки та начальником державного органу земельних ресурсів, а також зазначення у ньому кадастрового номеру земельної ділянки. Було також передбачено, що "Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за "№__". Пунктом 3.3. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647, було визначено, що порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлюється наказом Держкомзему України. Наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за № 641/7962, був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, який у п. 1.2. визначав, що Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. Виходячи з наведених положень законодавства, для набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку, йому треба було після прийняття зазначеного вище розпорядження райдержадміністрації отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, який повинен бути підписаним зазначеними у ньому посадовими особами та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки, що внесений до Державного земельного кадастру. Пунктом 20 розділу Х ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ земельного кодексу установлено, що у разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, крім випадків, визначених статтею 79-1 цього Кодексу, здійснюється за такою технічною документацією. Ст. 79-1. Земельна ділянка як об'єкт цивільних прав» цього Кодексу передбачає, зокрема, наступні положення: - формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1); - формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ч. 2); - сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3); - земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4); - винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч. 7); - земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9); - державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 10). Як було встановлено судом, за життя спадкодавця була виготовлена і затверджена документація із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з винесенням в натуру (на місцевості) меж сформованої земельної ділянки. Проте, за відсутності зазначених вище дій щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру та її реєстрації у Державному земельному кадастрі з подальшою реєстрацією права власності на неї спадкодавця, до складу спадщини спадкодавця увійшло не право власності на земельну ділянку, а право на завершення процесу набуття вказаного права власності шляхом реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру та реєстрації за позивачкою, як спадкоємцем - правонаступником спадкодавця, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на цю земельну ділянку. Ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Статтею 152 ч. 3 "а" ЗК України також передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав. Тобто, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц. від ЗО червня 2.2и року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17. від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України). Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», передбачено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення особистого селянського господарства. Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв'язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації. Відтак, до складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню. На підставі викладеного ст.ст. 1216, 1217, 1222, 1223, 1258, 1261 ЦК України, ст. 116, 121 ЗК України, ст.ст. 13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Задовольнити позов представника ОСОБА_1 - адвоката Корой Івана Дмитровича, заінтересована особа: Захарівська селища рада Роздільнянського району Одеської області, про визнання в порядку спадкування права на завершення процесу виділу в натурі земельної частки (паю) та реєстрації земельної ділянки і права власності на неї.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , в порядку спадкування
за законом після батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
право на завершення розпочатої Куцим Анатолієм Васильовичем процедури виділу в натурі
земельної частки (паю) із земель колективної власності колишнього КСП «Дружба» на
території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області та передачі
ОСОБА_2 за розпорядженням Фрунзівської районної державної
адміністрації Одеської області від 26 жовтня 2004 року № 438/2004 безоплатно у власність
земельної ділянки на масиві НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 площею 5,59 ріллі для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва - формування цієї земельної ділянки як об'єкта
цивільних прав шляхом її реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням
кадастрового номера, а також реєстрації права власності ОСОБА_1 на
сформовану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на
підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації Одеської області від
26 жовтня 2004 року № 438/2004. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Ірина ГОНЧАР