Справа № 521/9511/24
Номер провадження:1-кс/521/3186/25
11 вересня 2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Одеської міської ради в особі її представника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про відмову у визнанні потерпілим, слідчий суддя
Одеська міська рада в особі її представника ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про відмову у визнанні потерпілим від 30.07.2025 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024162470000440 від 23.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що слідчим відділенням ВП №1 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162470000400 від 23.03.2024 року за ознаками ч.3 ст.358 КК України за фактом використання підроблених документів під час реалізації злочинної схеми виводу багатоквартирних житлових будинків з управління Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки» та передачу їх в управління приватній керуючій компанії.
25.07.2025 року заступником Одеського міського голови ОСОБА_4 через канцелярію ВП №1 ОРУП №1 було подано заяву про залучення Одеської міської ради як потерпілого до зазначеного кримінального провадження.
30.07.2025 року постановою слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відмовлено у задоволенні клопотання про визнання потерпілим.
Представник заявника в судове засідання не з'явився.
Слідчий СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області також в судове засідання не з'явився.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №1 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024162470000400 від 23.03.2024 року за ознаками ч.3 ст.358 КК України.
30.07.2025 року постановою слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відмовлено у задоволенні клопотання про визнання потерпілим.
Відповідно до ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного розслідування.
Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Таким чином, процесуальний статус потерпілого виникає саме з моменту, коли встановлено, що даній особі було завдано шкоду.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як: бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - вказаний перелік є вичерпним.
За змістом ч.1ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Враховуючи обставини та суть кримінального правопорушення за яким здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12024162470000400 від 23.03.2024 року за ознаками ч.3 ст.358 КК України, слідчий суддя доходить висновку, що саме слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та встановити наявність або відсутність складу злочину, зокрема встановити наявність або відсутність спричиненої шкоди. При цьому слідчий суддя враховує, що жодних обґрунтувань у постанові про відмову у визнанні потерпілим, слідчим не зазначено.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим є необґрунтованою, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.2,9,55,91,92,220,303,306,307,309,370 КПК України, слідчий суддя
Скаргу Одеської міської ради в особі її представника ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про відмову у визнанні потерпілим - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 30.07.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області повторно розглянути клопотання від 23.07.2025 року та винести обґрунтовану постанову за результатами розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1