Справа № 357/1558/25
Провадження № 2/357/2120/25
29 вересня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
секретар судового засідання - Кича М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» (далі - «позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - «відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 52965,64 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини.
28.01.2020 між Акціонерним товариством «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , було укладено договір № 96143670000(26203966474985).
Відповідно до умов Договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 20000.00 грн. на строк до 05.02.2022 р. включно. За умовами Договору, Кредитодавець зобов'язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору (п. 2.1. Кредитного договору). Відповідно до п. Договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 55 % річних. Пунктом Договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі % річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 20000.00 грн., що підтверджується виписками по рахунку(додається). Згідно з умовами Договору Позичальник зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.
23.12.2021 було укладено договір №229 відповідно до якого Акціонерне товариство «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №96143670000 (26203966474985).
23.12.2021 було укладено договір №23/12-2021/229 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №96143670000 (26203966474985).
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №96143670000 (26203966474985).
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №96143670000 (26203966474985).
Оскільки відповідач не погасив заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
11.04.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.131-132).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі, а у разі неявки належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, провести заочний розгляд справи (а.с.6,149-150).
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило (а.с.138-139,143,148).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
28 січня 2020 року Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №96143670000(26203966474985)..
Відповідно до п. 1.1 договору, банк на підставі наданих клієнтом документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шопінг к4артка55grace» розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com .
Відповідно до п. 2.1 договору, ліміт кредитування встановлюється в розмірі 20000,00 грн, строк дії ліміту кредитування: з дати укладення договору по 05.02.2022.
Згідно з умовами обслуговування кредиту процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та за безготівковими операціями 55% річних
Дата розрахунку мінімальної суми поповнення карткового рахунку 10 числа кожного місяця.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Вказаний договір підписано сторонами відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».
Разом з договором позивач подав до суду, анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту та додаток №1 до Договору, які містять відомості щодо погоджених сторонами істотних умов цього правочину, а також видану кредитодавцем довідку про ідентифікацію позичальника.
23.12.2021 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» уклали Договір факторингу № 229, відповідно до умов якого, АТ «УКРСИББАНК» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» право вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників.
За умовами цього договору до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, який формується згідно Додатку 1 та є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження права вимоги до відповідача позивач надав документ з назвою «Витяг з Реєстр боржників до договору факторингу № 229 від 23-12-2021.
23.12.2021 ТОВ «ФК «ІНКАСО» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали Договір факторингу № 23/12-2021/229, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ІНКАСО» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників.
За умовами цього договору до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, який формується згідно Додатку 1 та є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження права вимоги до відповідача позивач надав документ з назвою «Реєстр боржників до договору № 23/12-2021/229 про відступлення прав вимоги від 23.12.2021.
10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» право вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників.
За умовами цього договору до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, який формується згідно Додатку 1 та є невід'ємною частиною цього договору.
На підтвердження права вимоги до відповідача позивач надав документ з назвою «Витяг з Реєстр боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023.
На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду документ з назвою «Розрахунок заборгованості», складений та засвідчений ТОВ «Вердикт капітал», згідно з відомостями якого станом на 10.01.2023 у відповідача наявний борг в сумі 33651,95 грн, з яких: 17727,90 грн сума заборгованості по кредиту, 10231,18 грн нараховані проценти, 5692,87 грн сума заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги.
На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду документ з назвою «Розрахунок заборгованості», складений та засвідчений ТОВ «Коллект центр», згідно з відомостями якого станом на 02.01.2025 у відповідача наявний борг в сумі 52965,64 грн з яких 17727,90 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 15924,09 грн сума заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги (10.01.2023), 19313,69 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими за період 10.01.2023-02.01.2025.
Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог закону та умов договору.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зауважує, що протягом розгляду справи відповідач жодних пояснень не подала та не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позов. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Висновки суду.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.
Таким чином, суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми коштів.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 52965,64гривень.
Судові витрати.
Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8).
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000, 00 гривень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с.31-33); заявка на надання юридичної допомоги №388 від 02.12.2024, витяг до акту про надання правової допомоги від 27.12.2024, згідно з яким адвокатське об'єднання надало правову допомогу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 96143670000 на загальну суму 13000 грн.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною та типовою, зважаючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також, враховуючи витрачений час та обсяг виконаних робіт, засади розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу інформації, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.
Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 5000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами №96143670000 (26203966474985) від 28.01.2020 у розмірі 52965,64 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень та судовий збір у сумі 2 422,40 гривень, а всього стягнути 60388,04 гривень (шістдесят тисяч триста вісімдесят вісім гривень нуль чотири копійки).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вулиця Меснікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, код ЄДРГПОУ 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складене 29 вересня 2025 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК