Справа № 523/18329/25
Провадження №2/523/7125/25
"23" вересня 2025 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одеська міська рада, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_4 , про скасування рішення приватного нотаріуса та витребування майна з чужого незаконного володіння,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одеська міська рада, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_4 , про скасування рішення приватного нотаріуса та витребування майна з чужого незаконного володіння.
У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідь на запит про встановлення адреси реєстрації відповідачів на адресу суду надійшла 23 вересня 2025 року. Даних про місце реєстрації відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не встановлено.
В порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або доказів звільнення від його сплати.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Згідно Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, що набрав законної чинності з 01.11.2011 р. судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розмір ставки судового збору за подання заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру - для фізичних осіб 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем пред'явлено дві позовні вимоги - немайнового характеру (про скасування рішення приватного нотаріуса) та майнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Ціну позову щодо позовних вимог майнового характеру позивачем не зазначено.
В позовній заяві представник позивача посилається на п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Тобто, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» відсутні, оскільки позивач звернувся з позовними вимогами, які не випливають з правовідносин, які виникли під час виконання військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Також, Правовим висновком викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, визначено, що норма п. 13 ч. 1ст.5 Закону України № 3674-VI«Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. У постанові № 6-1121цс16 від 30.11.2016 року Верховний Суд України зазначив, що таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».
Таким чином позивачу необхідно визначити ціну позову та надати суду докази сплати судового збору за позовні вимоги немайнового та майнового характеру або надати їнші документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, позивачем не зазначено паспортні дані (число, місяць та рік народження) відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Зазначена інформація необхідна суду для належного виконання ст. 187 ЦПК України, правильного визначення підсудності зазначеної цивільної справи та належного сповіщення відповідачів про розгляд справи. Також зазначена інформація буде слугувати для перевірки всіх можливих підстав для відмови у відкритті провадження по справі, в тому числі п.6 ч.1 ст. 186 ЦПК України та в подальшому, у разі задоволення позовних вимог - для належного виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючий зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим заявнику слід усунути недоліки заяви, які зазначені в ухвалі.
Керуючись ст. ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Одеська міська рада, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_4 , про скасування рішення приватного нотаріуса та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя