Справа № 522/20773/25
Провадження № 2/522/9099/25
26 вересня 2025 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Шенцевій О.П.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності зокрема є: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України). Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Загальна територіальна підсудність встановлюється, як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Саме цією нормою процесуального права керувалась позивач при зверненні з даним позовом до Приморського районного суду м. Одеси зазначивши, що адресою її місця проживання/перебування є: АДРЕСА_1 .
Водночас, як вбачається з відповіді № 1819994 від 25.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, станом на момент звернення до суду з даним позовом позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Берестинського районного суду Харківської області.
Разом з цим, згідно відповіді № 1820005 від 25.09.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери станом на момент звернення до суду з даним позовом, адресою проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи є: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Пересипського району м. Одеси.
При цьому суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
З аналізу положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вбачається, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
За таких обставин, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені у ч. 1 ст. 28 ЦПК України, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги висновки про застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), оскільки позивач не має зареєстрованого місця проживання на території Приморського району м. Одеси, з метою недопущення порушення правил підсудності, що в майбутньому може стати підставою для скасування судового рішення, суд приходить до висновку, що вказаний позов територіально не підсудний Приморському районному суду м. Одеси, та повинен розглядатися за зареєстрованим місцем проживання позивача у Берестинському районному суді Харківської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Статтею 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 28, 31, 32, 184, 187, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу № 522/20773/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, передати на розгляд за підсудністю до Берестинського районного суду Харківської області.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.
Суддя: