Справа № 522/16729/25
Провадження № 3/522/5708/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Ніколова В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
14.07.2025 року о 17:20 год. в м. Одеса, вул. Дюківська, 5, ОСОБА_1 , будучи пасажиром транспортного засобу «CHEVROLET», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагувала на її зміни та відчинила транспортного засобу, в результаті чого створила перешкоду автомобілю «TOYOTA COROLLA», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом «CHEVROLET AVEO». Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 15.13 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 391686 від 14.07.2025 року за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнала, просила справу відносно неї закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, та пояснила суду таке. Вказала, що в липні 2025 року, вона викликала таксі через додаток «Болт», в автомобілі сиділа позаду за водієм на пасажирському сидінні, справа. Після того, як вони дістались необхідної адреси, вона спитала у водія чи можна виходити з автомобіля, та від дозволив, проте не сказав, що треба вийти з іншої сторони. Після того, як вона відкрила двері та вийшла з лівих дверей відбулось зіткнення. Водій таксі не відпускав її та почав вимагати гроші.
Від захисника до суду надійшло клопотання про закриття справи відносно його підзахисної, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що згідно відповіді КП СМЕП ОМР 01-07/334 від 24.07.2025 року на вул. Дюківська на ділянці дороги від ОСОБА_4 до вул. Дідріхсона організовано двосторонній рух транспортних засобів, у зв'язку із чим, на думку захисника, водію автомобіля «CHEVROLET», д/н НОМЕР_1 , необхідно було зупинитися ближче до правого краю крайньої смуги проїзної частини, але не з боку суміжної смуги для руху.
Крім того, захисник вказав, що в протоколі не зазначено, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 , вона уточнила у водія, чи може вона виходити, на що водій таксі ОСОБА_2 дозволив.
Також, захисник зазначив, що водій не подивився в праве дзеркало заднього огляду, не впевнився в безпеці та не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині. Таким чином, захисник зазначив, що у діях його підзахисної відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки інспектором, не було враховано те, що автомобіль «CHEVROLET», д/н НОМЕР_1 , зупинився у невстановленому для висадки пасажирів місці, не надана оцінка поясненням ОСОБА_1 , не прийнято рішення відповідно до її клопотань.
Захисник також вказав, що в протоколі безпідставно зазначено про порушення ОСОБА_1 п.2.3.б та 15.13 ПДР, оскільки ці положення стосуються саме водіїв, а не пасажирів.
Також до клопотання долучено фото з місця події, на яких зображено транспортні засоби після ДТП та пошкодження на них.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Згідно ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.3.б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, окрім іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Тобто виходячи зі змісту вказаної норми, даний пункт Правил дорожнього руху розповсюджується виключно на водіїв транспортних засобів, тому суд погоджується з доводами захисника в цій частині, та вважає посилання в протоколі на п. 2.3.б ПДР, складеному відносно ОСОБА_1 , безпідставним, що підлягає виключенню з формулювання обвинувачення.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами захисника, що п. 15.13 та розділ 15 ПДР України, відносяться до водіїв транспортних засобів.
Згідно п. 1.10 ПДР України, учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Пунктом 1.3 ПДР України, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 5.3. б. пасажирам забороняється, зокрема: відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі.
Відповідно до п. 15.13 ПДР України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.
Таким чином, виходячи зі змісту положень п. 15.13 ПДР, вказана заборона розповсюджується на всіх учасників дорожнього руху, зокрема й на пасажирів.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази притягнення водія автомобіля «CHEVROLET», д/н НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за даним фактом.
Посилання захисника на те, що саме в результаті того, що водій автомобіля «CHEVROLET», д/н НОМЕР_1 , не подивився в праве дзеркало заднього виду, не впевнився в безпеці та не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, відбулось ДТП, суд не приймає до уваги, оскільки вказане не звільняє пасажира від обов'язку, дотримуватись вимог п. 5.3.б ПДР та не відчиняти дверей у місцях не визначених Законом.
Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексом України про адміністративні правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 391686 від 14.07.2025 року; схемою місця ДТП від 14.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_3 від 14.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_1 від 14.07.2025 року; поясненнями ОСОБА_2 від 14.07.2025 року.
Також судом було досліджено надані стороною захисту фотознімки з місця події, на яких зафіксовано транспортні засоби та пошкодження на них.
Суд доходить висновку, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Складена на місці події схема ДТП відповідає дійсності та зауважень не містить.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 15.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, в результаті чого створила перешкоду автомобілю «TOYOTA COROLLA», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який в свою чергу здійснив зіткнення з транспортним засобом «CHEVROLET AVEO». Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушниці, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушниці, судом не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, судом також не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи суду надано не було.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 24, 33, 34, 40-1, 124, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ