Провадження № 11-кп/803/2524/25 Справа № 208/6048/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
23 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги засудженої ОСОБА_4 та її захисника, - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду міста Камянського від 12 червня 2025 року про залишення без задоволення подання ДУ “Камянська ВК № 34» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої:
- 10 грудня 2020 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
в режимі відеоконференції
засудженої ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_8
Ухвалою Заводського районного суду міста Камянського від 12 червня 2025 року залишено без задоволення подання ДУ “Камянська ВК № 34» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженої ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що як слідує з матеріалів провадження, в установі виконання покарання засудженій було оголошено заохочення за працю, без заохочення за сумлінну поведінку. Крім того, у висновку щодо ступеня виправлення засудженої зазначено, що ОСОБА_4 не має позитивних планів на майбутнє, незацікавлена в досягненні змін.
За наведеного, суд дійшов висновку, що поведінка засудженої ОСОБА_4 не зазнала суттєвих змін, а тому умовно-дострокове звільнення на цьому етапі відбування покарання засудженою, є недоцільним.
В апеляційній скарзі з доповненнями:
- засуджена ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду та застосувати до неї умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтовування апеляційної скарги вказує, що вона працевлаштована швачкою на швейному виробництві, отримала ІІІ розряд швачки, має сім заохочень.
- захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити подання адміністрації Державної установи “Кам'янська виправна колонія № 34» відносно засудженої ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
В обґрунтовування апеляційної скарги вказує, що засуджена ОСОБА_4 під час відбування покарання в установі жодного разу не допустила порушення встановленого порядку відбування покарання, має сім заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, чим надає позитивний приклад іншим засудженим в установі. Засуджена ОСОБА_4 залучена до програми ДВВ «Підготовка до звільнення», «Подолання алкогольної залежності», та «Подолання наркотичної залежності». Остання відвідує тематичні заходи із зацікавленістю, приймає в них участь, допомагає у підготовці лекцій для занять. За час відбування покарання в свідомості засудженої відбулися позитивні зміни, внаслідок чого вона готова до самокерованої соціально-правової поведінки в суспільстві.
Також зазначає, що процес виправлення засудженої досяг тієї стадії, на якій відбування нею призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі. Поведінка засудженої є такою, що може бути підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Заслухавши засуджену та її захисни0іва, які підтримали доводи і вимоги своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити та застосувати до засудженої ОСОБА_4 положення ст. 81 КК України, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
За приписами ч. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно-корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх прокладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно врахував дані щодо особи засудженої ОСОБА_4 , її поведінку і відношення до праці та заходів, які проводяться адміністрацією з метою виховного впливу на засуджених за весь час відбуття покарання, та дійшов до законного і обґрунтованого висновку, що поведінка засудженої ОСОБА_4 на даному етапі відбування покарання не зазнала суттєвих змін, а тому умовно-дострокове звільнення, є недоцільним.
Так, згідно матеріалів справи, засуджена ОСОБА_4 на даний час відбуває покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 грудня 2020 року за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України, яким їй призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання 10 грудня 2020 року, кінець строку 28 листопада 2026 року.
Згідно подання, під під час перебування у ДУ “Кропивницький слідчий ізолятор» характеризувалась задовільно, заохочень не мала, мала одне порушення за недотримання розпорядку дня, за що з нею було проведено профілактичну бесіду.
19 грудня 2021 року прибула для відбування покарання до ДУ “Камянська ВК № 34», де працевлаштована, не допускала порушень встановленого порядку.
Разом з цим, наявність заохочень ще не підтверджує того, що засуджена повністю стала на шлях виправлення. Така поведінка засудженої не може бути підставою для її умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженої зазнає позитивних змін.
Той факт, що у засудженої ОСОБА_4 на даний час відсутні порушення режиму утримання під час перебування в колонії, має місце, проте згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України неухильне додерження правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Таким чином, достатніх даних на підтвердження необхідності застосування до засудженої ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення, не надано.
При цьому враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
З огляду на вищевикладене доводи засудженої та її захисника не спростовують висновки суду першої інстанції, а також не свідчать про доведення засудженою ОСОБА_4 свого виправлення та про наявність підстав для її звільнення від відбування покарання умовно-достроково, а тому ці доводи апеляційний суд розцінює як непереконливі.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційних скарг засудженої ОСОБА_4 та її захисника відсутні, оскільки рішення суду ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі достатньо обґрунтованих мотивів.
Керуючись, ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги засудженої ОСОБА_4 та її захисника, - адвоката ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду міста Камянського від 12 червня 2025 року про залишення без задоволення подання ДУ “Камянська ВК № 34» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_4 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3