Справа № 541/3781/25
Провадження № 1-кс/541/864/2025
26 вересня 2025 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 24.09.2025 до ЄРДР за № 12025175550000219 клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та просила накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпоряджання та користування на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке будо вилучене 24.09.2025 в ході огляду місця події.
Прокурор подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власниця майна, сповіщена належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Вивчивши клопотання, перевіривши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.
Встановлено, що в провадженні сектору дізнання Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175550000219 від 24.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.09.2025 о 13:41 год до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від інспектора СРПП Миргородського РВП ОСОБА_5 про те, що на автодорозі по вул. Незалежності, 2, в м. Миргород Полтавської області, за порушення правил дорожнього руху зупинено автомобіль марки «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надала посвідчення водія з ознаками підробки.
Реагуючи на вищезазначене повідомлення, 24.09.2025 під час проведення огляду місця події на ділянці автодороги неподалік багатоповерхового будинку №2 по вул. Незалежності в м. Миргород Полтавської області у ОСОБА_4 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Постановою дізнавача СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 24.09.2025 вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_3 визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів даного кримінального провадження.
Під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене в ході огляду майно, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Як зазначено прокурором, дане посвідчення водія серії НОМЕР_1 має суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, арешт вказаного майна є необхідним для забезпечення його зберігання до закінчення проведення відповідних слідчих дій, зокрема судової техніко-криміналістичної експертизи документів, так як право відчуження та розпоряджання вказаним майном може перешкоджати всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Пункт 1 ч. 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та або зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що є ознаки вчинення кримінального правопорушення та вилучене 24.09.2025 під час огляду місця події посвідчення водія може нести у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, відповідає критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України та було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів та проведення відповідних слідчих дій та експертиз, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12025175550000219 - задовольнити.
Накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпоряджання та користування на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яке було вилучене 24.09.2025 в ході огляду місця події, та зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12025175550000219 від 24.09.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1