Справа №: 398/4173/25
Провадження №: 2-а/398/132/25
Іменем України
"29" вересня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко О.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні у залі суду в м. Олександрія адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,
ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, відповідно до якої просить визнати протиправною та скасувати постанову від 30.06.2025 року серія ЕНА №5109817 про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 510 грн, та закрити провадження у справі.
Позовна заява обґрунтована тим, що 30.06.2025 року він рухався на автомобілі ВАЗ 21101 по проспекту Соборний в м.Олександрія. Біля будинку №97 він був зупинений працівниками поліції, один з яких повідомив йому, що він рухається у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар. Натомість він пояснив працівнику поліції, що ближнє світло фар на його автомобілі увімкнене, але оскільки його автомобіль 2006 року випуску, то фари ближнього світла, можливо, світять не дуже яскраво, тому в умовах поганого освітлення він додатково вмикає також протитуманне освітлення. Працівник поліції на це сказав, що в його автомобілі увімкнене не ближнє світло фар, а габаритні вогні, він заперечив, адже це не відповідало дійсності, оскільки на його автомобілі було увімкнене саме ближнє світло фар. Не дивлячись на його заперечення та пояснення працівником поліції було стосовно нього складено постанову, відповідно до якої, 30.06.2025 року о 22год 57хв він керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1а ПДР України.
З зазначеною постановою не згоден з наступних підстав.
У пункті 19.1 Правил дорожнього руху зазначено, що у темпу пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
При цьому, п.19.1 (примітка) ПДР України зазначено, що в умовах недостатньо видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.
Оскільки його автомобіль 2006 року випуску, то ближнє світло фар можливо, з точки зору працівників поліції, не дуже відрізняється від світла габаритних вогнів автомобіля. При цьому, оскільки його переобладнання заборонено ПДР України та КУпАП, в темну пору доби він додатково вмикає протитуманні фари, що не заборонено ПДР та про що він повідомляв працівникам поліції.
Таким чином, факт, який викладений у постанові, а саме керування транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, не відповідає дійсності, що може підтвердити запис, зроблений працівником поліції на бодікамеру 20230000089, який просить витребувати у відповідача.
Враховуючи викладене, вважає що оскаржувана ним постанова підлягає скасуванню у судовому порядку, а провадження у справі закриттю.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.07.2025 року від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи диску з відеозаписами, як доказами щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 262 КАС України).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що 30.06.2025 року інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Мосієнком Дмитром Вікторовичем стосовно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5109817.
Відповідно до вказаної постанови, 30.06.2025 року о 22год 57хв в м.Олександрія по проспекту Соборний, біля будинку №97, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21101, днз НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив вимоги п.19.1а ПДР України, та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.19.1 «а» Правил дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах фари ближнього (дальнього) світла.
Порушення водієм п.19.1"а"ПДР України містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Диспозиція ч. 2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтями 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, положення вказаного Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Так, відповідачем долучено до матеріалів справи відеозапис, з якого вбачається, що працівниками поліції дійсно було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Працівник поліції, приймаючи рішення про винесення оскаржуваної постанови, зазначав водію транспортного засобу про порушення правил дорожнього руху, а саме керування ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби.
Разом з тим, із долученого відеозапису, не можливо встановити, які саме світлові прибори, а саме фари ближнього чи дальнього світла чи габаритні вогні були увімкнені ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом.
Будь-яких інших доказів того, що позивач порушив вимоги п.19.1.а Правил дорожнього руху, та які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, представником відповідача не надано. Таким чином, покладений на нього обов'язок щодо доказування суду правомірності дій інспектора поліції, не виконав і не спростував доводи позивача.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Докази, надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушив п.19.1.а ПДР України, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.
За даних обставин, представником Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області при винесені постанови не дотримано вимог КУпАП та Інструкції, як і не дотримано обов'язку в ході розгляду справи в суді щодо надання суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив Правила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч.2 ст.122 КУпАП України, що є його обов'язком відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що в ході розгляду справи не встановлено в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, отже зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
За правилами п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Документально підтверджені витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн підлягають розподілу за правилами ч. 1ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.5,10,77,139,205,242-246,268,286 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5109817 від 30.06.2025 року, складену інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Мосієнком Дмитром Вікторовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Олександрійський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, адреса місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, вул.6-го Грудня,49.
Суддя Я.М.Подоляк