Справа № 175/11455/24
Провадження № 1-кп/175/715/24
26 вересня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024052390001121 від 02.07.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
На початку червня 2024 року, більш точну дату та час кримінальним провадженням не встановлено, ОСОБА_4 перебував на території водоймища, яке розташовано на території с. Адамівка Краматорського району Донецької області, де на землі знайшов поліетиленовий пакет з предметами, зовні схожими на корпуси гранати та запали до них. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання бойових припасів, а саме корпусів гранат та запалів до них.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 знайдений поліетиленовий пакет з гранатами та запалами до них того ж дня переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх до 10.07.2024, здійснивши тим самим незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
10.07.2024 у період часу з 15:20 год. до 16:18 год., в ході проведення обшуку місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні літньої кухні були виявлені та вилучені конструктивно оформлені заряди вибухової речовини, а саме: споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати тину Ф-1, споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати типу РГД-5, два модернізовані уніфіковані запали ручних гранат типу УЗРГМ та УЗРГМ-2, які у конструктивному поєднанні утворюють осколкову наступальну ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення, які відносяться до категорії бойових припасів та осколкову оборонну ручну гранату Ф-1 промислового виготовлення, що відносяться до категорії бойових припасів та придатні для здійснення вибуху, які ОСОБА_4 умисно незаконно придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину та показав, що літом 2024 року повертався з рибалки та знайшов на землі поліетиленовий пакет, в якому знаходились гранати. Йому стало цікаво, тому знайдений пакет забрав додому, де його приховав. Згодом до нього завітала поліція та вилучила гранати, які він зберігав за місцем свого проживання. Також ОСОБА_4 зазначив, що в скоєному щиро розкаюється та зробив для себе відповідні висновки.
Надані обвинуваченим ОСОБА_4 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
Винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом учасникам судового провадження.
За згодою обвинуваченого ОСОБА_4 , який не оспорював фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, а також стосуються вирішення питання долі речових доказів та процесуальних витрат.
Таким чином, винуватість ОСОБА_4 , який не оспорював фактичні обставини справи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Проаналізувавши і оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в об'ємі пред'явленого обвинувачення, та його умисні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце поживання у м. Краматорську, неодружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Приймаючи до уваги вказані обставини у сукупності, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених санкцією даної статті, без реального відбування покарання, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 і 76 КК України.
Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні витрати. Речові докази відсутні. Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Початок спливу іспитового строку обчислювати з дати постановлення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи у розмірі 2271,84 грн..
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1